Кримчан можуть повністю позбавити вільного доступу до світового Інтернету

Новий законопроект РФ № 608767-7 робить спроможною російську владу запровадити в Криму систему глобального цензурування Інтернету. 12 лютого 2019 року депутати Держдуми РФ ухвалили цей закон у першому читанні.

Законопроект передбачає створення автономного внутрішньоросійського сегменту «Інтернету». Для цього передбачається зобов’язати усіх російських провайдерів (за власний рахунок) до своїх мереж приладнати технічні засоби керування трафіком. Проте керувати цими технічними засобами буде Роскомнагляд. Такі технічні засоби можуть на випадок загрози перенаправляти інтернет-трафік виключно на внутрішньоросійські пункти обміну трафіком.

Таким чином, влада РФ зможе зациклити увесь інтернет-трафік всередині своїх, російських, мереж, випускаючи до глобального Інтернету лише той трафік, що вважатиме за потрібне. У межах дії цієї системи передбачено також створення автономної системи кореневих DNS-серверів в Росії, які зберігатимуть копії таблиць доменних імен і можуть бути використані на випадок відімкнення DNS-серверів зовнішнього Інтернету. Варто відзначити, що цей законопроект звільняє російських провайдерів від необхідності самостійно блокувати/розблоковувати доступ до Інтернет-сайтів. Тепер це робитиме Роскомнагляд через ті самі технічні засоби керування трафіком.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він застосовуватиметься виключно на випадок спроб інших країн відімкнути РФ від глобального Інтернету. Насправді відімкнення РФ від глобального Інтернету ззовні майже неможливо. Це потребує величезних зусиль та координації урядів різних країн, тому що пунктів входу трафіка в країну досить багато, й вони не підпорядковуються якомусь певному центрові.

На думку експертів КПГ, таку аргументацію застосовано з метою легалізації та створення системи глобального цензурування Інтернету на території РФ. Після окупації Криму на території півострова де-факто діють закони РФ. Якщо цей законопроект буде ухвалено, то кримчани також можуть бути позбавлені вільного доступу до глобальної мережі.

Після ухвалення законопроекту  та початку дії такої системи контролю вихід в Інтернет буде можливий лише за “білими списками” дозволених Роскомнаглядом доменів. Так само бажанням влади може бути обмежений і трафік, що виходить з території РФ і окупованого Криму.

“На думку деяких технічних спеціалістів, створення локального Інтернету в РФ – вкрай складне й дуже недешеве рішення, що потребує висококласних спеціалістів. На мою думку, його запровадження є досить реальним, якщо врахувати, що свобода Інтернету зараз – одна з головних загроз для путінського режиму. Наприклад, інформація про системні порушення прав людини, воєнні злочини в Криму призводить до посилення санкцій проти РФ, що негативно позначається на економіці країни. Запровадження такої цензури уможливлює абсолютне блокування для зовнішнього світу доступ журналістів і активістів до інформації, що надходить з окупованого Криму. Також російська влада цілком спроможна застосувати ці системи для дезорганізації опозиції та тотального контролю за рухами спротиву всередині самої Росії, які також є загрозою режиму», –переконана медіаекспертка Кримської правозахисної групи Ірина Седова.

На думку юриста Української Хельсінкської спілки з прав людини Олександра Заруцького, законопроект містить у собі достатньо великі ризики для мешканців Криму.

«Безумовно, держави мають права обмежувати свободу слова, коли йдеться про національну безпеку. Але вони не можуть робити цього на окупованих територіях. Будь-які механізми, що роблять державу спроможною втручатися у права та свободи людини, мають бути розумними. У такій ситуації розраховувати на це я не маю підстав.

Ухвалення такого закону та впровадження його в життя може значно обмежити права мешканців Криму. Будь-яка особа, права якої порушено або прямо, або через широке формулювання закону, набуває статусу постраждалої. Якщо мова йде про ситуації глобального обмеження доступу до Інтернету, включно із різними месенджерами та засобами зв’язку, тоді це не лише обмеження свободи висловлювання думки, але й порушення права людини на особисте спілкування. Тут вже можна вести розмову й про недотримання ст. 8 Європейської конвенції з прав людини. У такому випадку мешканець Криму може звернутися за захистом своїх прав до Європейського суду з прав людини, хоча головна складність полягатиме у тому, що заявник зобов’язаний буде підтвердити, що обмеження доступу до Інтернету дійсно відбулося через провину держави, а не окремого провайдера”, – вважає Олександр Заруцький.

Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник переконана, що вже зараз необхідно шукати шляхів протидії такій ініціативі РФ з метою не дозволити інформаційної ізоляції Криму.

“Обмеження з боку РФ прав мешканців Криму на доступ до інформації – це брутальне порушення міжнародних норм. Інформацію про загрози законопроекту ми обов’язково доведемо до відому міжнародних організацій та урядів демократичних країн. Ми закликаємо світове співтовариство допомогти захистити кримчан від запровадження на території півострова закону, що може позбавити їх доступу до Інтернету, можливості повідомити про недотримання прав людини.

Перекривання основних каналів зв’язку кримчан із зовнішнім світом може призвести до посилення репресій та згортання прав і свобод в Криму. В умовах інформаційного вакууму постраждалі позбавляться можливості звертатися за допомогою до міжнародних організацій, до незалежних правозахисників і адвокатів, а злочини РФ в Криму можуть залишитися безкарними”, – заявила правозахисниця.

Нагадаємо, 13 лютого Держдума РФ ухвалила у першому читанні законопроект № 608767-7 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів Російської Федерації (у частині забезпечення безпечного та сталого функціонування мережі «Інтернет» на території Російської Федерації)”. “За” проголосували 334 депутати, 47 не підтримали цей проект.

За інформацією агенції Інтерфакс, на створення Центру керування мережею зв’язку загального користування у рамцях законопроекту про захист Рунету від зовнішніх загроз у бюджеті РФ на 2019 рік передбачено майже 600 млн. рублів, усього на три роки передбачено витратити більше 1,8 млрд рублів.

Оператори зв’язку РФ оповістили РБК, що невдовзі проведуть навчання з метою виявлення, що реально загрожує мережі на випадок ухвалення законопроекту. Після цього стане зрозумілим, які саме поправки потрібно ввести до законопроекту та яких витрат потребує його реалізація.

У 2019 році Роскомнагляд планує запровадити нову технологію боротьби із забороненими сайтами та сервісами, зокрема й з Telegram. За інформацією російської служби BBC, влада РФ готова витратити на це до 20 млрд рублів.

74 queries in 0.048 seconds.