У 2020 році 24 людини в окупованому Криму були позбавлені волі за політичними та релігійними мотивами. У справах проти них «суди» використовують прихованих свідків і так званих експерттів-лінгвістів.
Про це на брифінгу в Укрінформі повідомив заступник голови Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін, передає кореспондент агентства.
«Після обміну політв’язнів у вересні 2019 року, на жаль, нікого з кримських політв’язнів більше не було звільнено. Більш того, протягом 2020 року ще додатково 24 людини були позбавлені волі за політичними або релігійними мотивами», – наголосив Чекригін.
За його словами, за політично вмотивованими «справами» було зафіксовано 260 рішень про утримання під вартою або продовження арешту, дві третини з яких були ухвалені кримськими «судами» і одна третина – судами, які перебувають на території РФ.
При цьому, 15 оголошених вироків стосувалися позбавлення волі, з них 10 – на термін від 12 до 19 років.
У 2020 році кількість мешканців Криму, позбавлених волі у «справі кримських мусульман», склала 69 осіб. ще п’ять винесених вироків пов’язані з обмеженням свободи пересування.
«Це в основному так звані «справи Хізб ут-Тахрір» і кримських мусульман, пов’язаних з організаціями, які вважаються в Російській Федерації терористичними або екстремістськими, але за законодавством України такими не є», – підкреслив експерт.
За його словами, в якості доказів у судах, як правило, використовуються показання таємних свідків, в основному співробітників ФСБ, а також свідчення, які були дані на стадії розслідування під тиском і від яких у суді свідки відмовлялися.
У «справах» проти кримських мусульман також активно використовуються так звані лінгвіністичні експертизи. При цьому аргументи захисту судом до уваги не беруться.
Уперше в 2020 році були позбавлені волі в рамках «справи Свідків Єгови» двоє людей. Вони отримали по 6 років, ще чотири людини очікують рішення «суду», перебуваючи під вартою.
Ще одна категорія політично мотивованих переслідувань в Криму – «справи» так званих українських диверсантів. На кінець 2020 року в рамках цих «справ» 15 осіб були позбавлені волі. Одному з «диверсантів», Юнусу Машаріпову, за даними КПГ, в минулому році змінили утримання під вартою на примусове утримання і лікування в психіатричній лікарні.
Дана міра, вважає Чекригін, «може тривати нескінченно, тому що кожні шість місяців судово-медична комісія буде приймати рішення про продовження його примусового утримання в психіатричній лікарні».
Ще два вироки винесено кримськими «судами» щодо учасників «кримськотатарського батальйону»: одного засудили до шести років, другого (власника каналу АТR Ленура Іслямова) – заочно засудили до 19 років позбавлення волі.
Останнім в 2020 році було прийнято рішення щодо українського активіста Олега Приходько – суд у Ростові-на-Дону продовжив його арешт до 16 березня 2021 року.
Коментуючи політично мотивовані справи в окупованому Криму, голова КПГ Ольга Скрипник зазначила, що 2020 рік ще раз підтвердив, що Російська Федерація використовує так зване антитерористичне законодавство в першу чергу для переслідування представників громадянського суспільства, для придушенням будь-яких організацій і об’єднань людей, які не влаштовують російську владу.
«Ця тенденція продовжується і ми бачимо, що страшні вироки, які виносяться, кажуть, що питання звільнення цих людей залишається критичним, особливо в умовах російських тюрем, де люди відчувають знущання і проблеми зі здоров’ям», – резюмувала правозахисниця.
Детальніше у Моніторинговому огляді порушень прав людини у Криму у 2020 році.
