Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors

Які механізми необхідно задіяти для захисту прав людини у Криму, – рекомендації експертів

Кримські правозахисники та журналісти запропонували рекомендації, які можуть допомогти більш ефективно захищати права людини на півострові. В рамках Національної правозахисної Неконференції у Києві експерти озвучили проблеми в сфері захисту прав людини у Криму, що потребують негайного вирішення.

Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник звернула увагу, що закон “Про створення вільної економічної зони “Крим” має бути скасований та розроблений новий законопроект щодо особливостей економічних відносин з Кримом. Правозахисниця наголосила, що в цьому законі є дискримінаційні норми по відношенню до жителів Криму, які позбавляють кримчан доступу до банківських послуг на материку.  

Ольга Скрипник також наголосила, що потрібно покращити  процедури надання грошової допомоги політв’язням Кремля у наступному році.

“Постанова, згідно якої зараз політв’язням виділяють по 100 тисяч гривень, є недоопрацьованою. Фактично, зараз рішення про надання такої допомоги приймаються в ручному режимі. Засідання комісій відбуваються за закритими дверима. Немає громадського контролю за відділенням цих коштів. Непрозорі процедури в такому важливому питанні підривають довіру до влади. Сподіваюся, що у наступному році ми зможемо покращити цю постанову”, – сказала Ольга Скрипник.

На думку правозахисниці, також особливу увагу треба приділити вирішенню питання з доступом політв’язнів до медичних послуг.

“Медична допомога для в’язнів у Криму зара майже відсутня. Потрібно створення міжнародної місії, яка буде контролювати надання такої допомоги. Це може бути зроблено із залученням Червоного хреста, “Лікарів без кордонів”. Створення такої місії треба адвокатувати на всіх рівнях, щоб зберегти життя наших політв’язнів у Криму або РФ”.
Ще одна проблема, на думку правозахисниці, це відсутність механізму відповідальності для РФ при порушенні санкцій та невиконання рішень міжнародних судів і ігнорування рекомендацій ООН.

“Треба вимагати введеня нових санкції за порушення прав людини у Криму. Також необхідно запровадити дієві механізми відповідальності за порушення цих санкцій. . Створення міжнародного майданчику переговорів по Криму може вирішити багато питань, але його досі не створено. Для вирішення цього питання необхідна проактивна позиція адміністрації Президента та МЗС України, до участі в цьому майданчику треба залучати і інші держави, наприклад США, Великобританию, Германію і Францію”, – сказала Ольга Скрипник.

Юристка УГСПЛ Дар’я Свірідова, в свою чергу, нагадала, що ще минулого року правозахисники розробили рекомендації для влади, які потрібно виконати, щоб покращити ситуацію із захистом прав кримчан.

Правозахисниця звернула увагу, що жодна з цих рекомендацій досі не виконана, хоча ці проблеми потрібно вирішувати якнайшвидше.

Зокрема, в першу чергу, треба прийняти закон про захищених осіб, що постраждали внаслідок збройного конфлікту, – вважає правозахисниця.  

“Зараз в країні відсутній закон про статус політв’язнів, що має чітко окреслити категорії людей, які можуть звернутися за допомогою. Депутати написали декілька законопроектів, але в них є серйозні недоліки. Без ухвалення законодавчої бази, що буде регулювати це питання, доступ до матеріальної допомоги політв’язням та їх сім’ям може бути перекрито у будь-який момент”, – додала Дар’я Свірідова.

На її думку, українські депутати мають також прийняти засади державної політики з перехідного правосуддя. Цей крок дозволить вирішити більшу частину з озвучених проблем.

У підсумку дискусії присутні на зустрічі експерти рекомендували представникам владних інституцій:

  • вирішити 10 основних проблем у чинному законодавстві, які погіршують ситуацію з правами людини для кримчан
  • розробити спільну з неурядовими організаціями стратегічну позицію щодо захисту прав людини в міжнародних судах
  • зробити максимально публічними всі кроки облаштування КПВВ на адмінкордоні з Кримом
  • вирішити проблеми з отриманням паспортів, особливо для молодих людей, які стали повнолітніми вже після окупації
  • зробити тему Криму актуальною на загальнонаціональних телеканалах
  • стимулювати ЗМІ створювати правозахисний контент про Крим.

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors
Scroll to Top