Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors

Які дії має вжити український уряд для ефективної реінтеграції півострову?

28 березня відбулась онлайн-презентація звіту та рекомендацій звіту «Формування комплексного бачення та Рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та викликів реінтеграції АР Крим та міста Севастополя в інформаційній, освітній, науковій, культурній та релігійній сферах», підготовленого робочою групою «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи. Учасниками презентації були представники посольств, дипломатичних інституцій та міжнародних організацій. Зокрема, захід відвідали представники посольств Великої Британії, Литви, Швейцарії, Словаччини та інших організацій.

Під час заходу за модерації менеджерки з міжнародної адвокації Кримської правозахисної групи Ірини Баран експертки робочої групи «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи обговорили особливості гуманітарної політики в Криму та окреслили важливі дії, які має вжити український уряд для ефективної реінтеграції півострову.

Гаяна Юксель, доцентка Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського і членкиня Меджлісу кримськотатарського народу розповіла більше про інформаційну політику, яка має здійснюватись після деокупації Криму: «Я щиро впевнена, що в перші часи деокупації саме інформаційна сфера стане однією з найбільш актуальних, адже історичний досвід показує, що великі соціальні переформатування відбуваються приблизно за однаковою послідовністю: спочатку – воєнна сфера, потім – адмінуправління, і потім – інформаційна. І мова тут буде йти не просто про створення газети чи радіо, а про стратегічні комунікації та формування здорового обміну інформації в суспільстві та запобігання розповсюдженню фейків, неправди, а відповідно – паніки та деструктиву в суспільстві», – зазначила вона.

Не менш важливим є культурний аспект і робота в цьому напрямку, про який розповіла Евеліна Кравченко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України. «Рекомендації в сфері культури були напрацьовані  робочою групою в двох напрямках. Перший – це напрацювання політик в сфері культури, які будуть визначати майбутню практичну частину реінтеграційних заходів. Результатом реінтеграційних заходів ми бачимо політику інклюзії в культурі для кримчан, коли в результаті здійснення заходів буде сформовано поліетнічний інклюзивний національний культурний простір в Криму. Другий напрям – це глибокі реформи сфери охорони і управління культурними цінностями в Україні в цілому. Ці реформи стали актуальними із початком війни Росії проти України, оскільки окупація Криму оголила критичні точки неефективності чинного українського законодавства і адміністрування в цій сфері», – розповіла пані Кравченко.

 На думку іншої експертки групи, юристки Регіонального центру прав людини Дарини Підгорної, Україна має бути готовою до деокупації та реінтеграції: мають бути напрацьовані політики та механізми, підготовлені інструменти та люди. Вона поділилась конкретними кроками, які має зробити держава у цьому напрямку: «Ми маємо визнати, що нинішні політики управління сферою культури в Україні не є досконалими та потребують суттєвих змін. Українська культура та ідентичність мають стати предметом національної безпеки України. Держава також має:

– привести у відповідність до положень міжнародного права національне право України, а також ратифікувати Римський статут МКС та Конвенцію УНІДРУА про викрадені або незаконно вивезені культурні цінності 1995 року.

– включити до існуючих реєстрів збитків порушення проти культурної спадщини з 2014 року

– посилити санкційний тиск щодо осіб, що вчиняють злочини проти культурної спадщини України під час збройного конфлікту, зокрема через впровадження галузевих та індивідуальних санкцій щодо осіб».

  Вона додала, що важливо відмовлятися від співпраці чи просування російської культури закордоном в усілякий можливий спосіб: «Російська культура – це не про культуру, це про політику та просування загрозливих імперіалістичних наративів. Чому у час, коли російська держава нищить культуру та ідентичність України, у самому центрі ЮНЕСКО у квітні 2024 року заплановано захід «Пишність художньої спадщини Росії – Твори випускників Федерального вищого училища народних мистецтв у Санкт-Петербурзі»? Невже це дійсно дозволено?».

 Ознайомитись із повним текстом представленого звіту можна за посиланням.

 Захід організували Кримська правозахисна група та робоча група «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи.

 

 

 

 

 

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors
Scroll to Top