Після окупації Криму де-факто влада півострова примушує місцевих мешканців отримувати громадянство РФ. Тих громадян України, хто не зажадав або не спромігся отримати документи окупаційної влади, штрафують та/або депортують з Криму. Цю інформацію підтверджують результати дослідження, здійсненого аналітиками Кримської правозахисної групи.
Від початку окупації та до кінця червня 2018 року у Криму та Севастополі за статтею 18.8 КпАП «Порушення іноземним громадянином або особою без громадянства правил в’їзду до Російської Федерації або режиму перебування (проживання) в Російській Федерації» було розглянуто мінімум 8 479 справ, за інформацією сайту ГАС РФ «Правосуддя». З них – у 6 972 випадках ухвалено постанову про призначення покарання. Можна стверджувати, що 82% розглядів закінчуються ухвалою постанови про призначення покарання.
Найбільшу кількість постанов про стягнення ухвалили «Ленінський районний суд Севастополя» – 948, «Залізничний районний суд Сімферополя» – 851 і «Ялтинській міський суд» – 626.
З 6972 постанов сайт ГАС РФ «Правосуддя» оприлюднив лише 4153. Слово «Україна» зустрічається у 2086 постановах про призначення покарання. Це постанови, де ясно зазначено, що особа, котра переслідується, є громадянином України чи має посвідку на проживання в Україні. Аналіз постанов, в яких не згадано Україну, демонструє, що громадянство особи, котра переслідується, не вказано. Це не виключає, що й такі постанови теж можуть бути ухвалені щодо громадян України.
Кримська правозахисна група здійснила аналіз 1 000 постанов за період з квітня 2016 до листопада 2017 року. Результати аналізу засвідчують, що з 1 000 постанов лише в 41 «суддя» припинив справу через відсутність складу правопорушення чи обмежився усною заувагою. У 95.9% випадків ухвалюється постанова про покарання у формі штрафу на суму від 2 000 до 7 000 рублів. Загальна сума штрафів у розглянутих постановах склала 2 031 000 рублів.
З 959 оштрафованих, судячи за текстами ухвал, не менше 370 осіб мешкало у Криму на момент окупації, серед них 114 осіб мали надані окупаційною владою «Посвідки на проживання» або «Дозвіл на тимчасове проживання».
З розглянутих постанов у 36.9% випадках, окрім штрафів, застосовується покарання у формі депортації. Варто зазначити, що депортація застосовується до громадян України, котрі мешкали в Криму на момент окупації (не менше 79 випадків). У 40 випадках у депортованих осіб у Криму залишалися родини чи близькі родичі.
Треба зауважити, що це не всі рішення про покарання, ухвалені щодо громадян України за зазначений період. Зокрема, у рішеннях Керченського та Джанкойського міських «судів» за цією статтею на сайті ГАС РФ «Правосуддя» громадянство підсудних не зазначено. Проте у багатьох випадках ці справи теж стосувалися громадян України.
Якщо тлумачити 95.9% як показник для усіх 6972 ухвал про призначення покарання за ст.18.8 КпАП РФ, то можна припустити, що усього в Криму з початку окупації до червня 2018 року оштрафовано за відсутність документів РФ близько 6650 осіб.
Якщо тлумачити 36.9 % як показник для всіх 6972 ухвал, то можна припустити, що за період окупації з Криму депортовано близько 2550 осіб, переважна більшість з яких є громадянами України. Багато з них мешкали в Криму на момент окупації. Частину з них за рішенням «судів» розлучили з близькими родичами.
Російська Федерація своїми діями порушує право на свободу пересування та проживання. РФ, як країна-окупант, зобов’язана забезпечити на окупованій території України умови, за яких відсутність будь-яких документів РФ у громадян України не ставала б приводом для обмеження їх у цивільних, соціальних чи економічних правах.
Приклади судових постанов демонструють, що рішення про депортацію ухвалюється навіть у випадку, коли у громадянина України є сталі соціальні зв’язки в Криму. Поводом для такого переслідування є «відсутність документів, необхідних для перебування на території РФ» та «перевищення граничного терміну перебування на території РФ».
Крим є територією України, та РФ зобов’язана створювати рівні умови для мешканців Криму як держава, яка де-факто контролює цю територію. Тобто, застосування владою РФ в Криму обмежень для громадян України як для іноземців є порушенням норм міжнародного права. Іноземна держава не може обмежувати права та свободи громадян, котрі перебувають на території своєї держави. Такі обмеження з боку РФ варто розглядати не як відмінності, пов’язані з громадянством, а як дискримінацію за ознакою громадянства та політичних переконань, а також за ознакою наявності документів, які незаконно видає Росія в Криму.
Вищевикладені приклади підтверджують, що Російська Федерація порушує право на свободу пересування та проживання, право на працю та вільне обрання роботи, право на охорону здоров’я, медичну допомогу, соціальне забезпечення та соціальне обслуговування, закріплені у статті 5 Конвенції «Про ліквідацію усіх форм расової дискримінації».
