Перед офіційним початком другого парламентського саміту «Кримської платформи» правозахисники, які входять до експертного складу платформи, окреслили основні пункти, які обговорюватимуться парламентаріями з більш ніж 70 країн у Празі.
Одні з них – злочини, вчинені РФ у Криму до 24 лютого 2022 року, які за словами правозахисників та юристів, можуть «випасти з уваги» того ж Міжнародного кримінального суду, пишуть Крим.реалії.
«Ми ризикуємо опинитися у складній ситуації, коли злочини, вчинені у Криму Росією до повномасштабного вторгнення, можуть бути проігноровані. Людям, які постраждали від цього, буде дуже складно домогтися компенсацій і справедливості. Потрібно нагадати світові, що для кримчан усе почалося у 2014 році», – розповів Ар’є Мора, керівник відділу просування та комунікацій Української юридичної консультаційної групи (ULAG).
Очільниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник нагадала, що зараз РФ незаконно утримує в Криму 181 політичного в’язня.
«До повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 році як мінімум 116 громадян України були політичними в’язнями Кремля. Ви маєте розуміти, що зараз там людей переслідують за будь-яку проукраїнську позицію. Навіть за українські пісні, наприклад «Ой у лузі червона калина», за український гімн, за українську пісню «Стефанія», з якою Україна виступала на останньому конкурсі Євробачення. І кількість затримань лише зростає», – розповіла журналістам голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
На пресконференції також назвали вголос імена всіх 15 журналістів, які зараз перебувають в ув’язненні в РФ. Серед них прозвучало й ім’я фрилансера Крим.Реалії Владислава Єсипенка.
10 березня 2021 року позаштатний журналіст Крим.Реалії Владислав Єсипенко перестав виходити на зв’язок із рідними – невдовзі стало відомо, що ФСБ Росії затримала чоловіка, звинувативши його у «зв’язках з українськими спецслужбами» та «зберіганні та перевезенні боєприпасів».
16 лютого 2022 року російський суддя в Криму Длявер Берберов засудив Єсипенка до 6 років позбавлення волі в колонії загального режиму та штрафу у розмірі 110 тисяч рублів. Російське обвинувачення вимагало для Єсипенка 11 років позбавлення волі.
Пізніше, 18 серпня 2022 року, підконтрольний Росії Верховний суд Криму пом’якшив вирок Єсипенку до 5 років колонії загального режиму та штрафу 110 тисяч рублів.
Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик повідомила, що під час проведення саміту правозахисники наполягатимуть, зокрема, на запровдаженні нових санкцій проти громадян РФ, які мешкають у Європі.
«Ми дуже вдячні нашим європейським партнерам за санкції проти РФ. Ми знаємо, що Чехія, де зараз відбувається саміт, має свій список санкцій і там не так багато прізвищ. У нас є свої пропозиції, кого можна туди ще внести», – розповіла журналістам Печончик.
Ініційований Україною міжнародний координаційний механізм «Кримська платформа» було розпочато на установчому саміті в Києві у серпні 2021 року. Мета платформи – збереження уваги до Криму у міжнародному порядку денному, захист прав людини у Криму, сприяння деокупації півострова тощо.
