Скрипник: без механізмів примусу РФ до виконання резолюцій ООН порушення прав людини в Криму триватимуть

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник 6 березня 2020 року виступила на засіданні Ради Безпеки ООН за формулою Арріа. 

Правозахисниця розповіла про систематичні порушення прав людини в окупованому Криму й безкарності російської влади за це.

За інформацією керівника КПГ, усі задокументовані правозахисними організаціями випадки насильницьких зникнень залишилися нерозслідуваними, а винуватців не притягли до відповідальності. Також не були розслідувані смерті ув’язнених у кримському СІЗО.

Ми зафіксували більше тридцяти смертей у Сімферопольському слідчому ізоляторі. 25 з них були підтверджені російською пенітенціарною службою. Там повідомили, що всі вони були самогубствами чи «природніми смертями». Не було жодного незалежного розсліду цих смертей, причини цих смертей залишаються невизначеними”, – повідомила Скрипник. 

За її інформацією, минулого року було звільнено 11 політв’язнів, серед них кримчани. Проте водночас ще 43 особи в Криму було взято під варту за політичними мотивами. Багато з них було незаконно переведено з Криму до Росії. Лише в березні було заарештовано більше 20 кримських татар, більшість з них – журналісти, блогери й активісти. 

Тривають переслідування українських активістів, котрі публічно мовлять, що Крим – це Україна й підтримують Україну. Наприклад, мешканець Сакського району Олег Приходько й 64-річна жінка Ольга Довгопола. Їй, як і іншому кримчанину Івану Яцкіну, загрожує від 12 до 20 років в’язниці за так звану «зраду батьківщини». На днях кримчанина Сергія Філатова засудили до 6-ти років ув’язнення за участь в релігійній організації «Свідки Єгови». Усі ці приклади демонструють, що в Росії посилилися політично умотивовані та релігійні переслідування”, – заявила правозахисниця.

За словами Скрипни, російська влада не лише переслідує за свободу слова, але й веде до інформаційної ізоляції Криму.

В Криму заблоковані українські FM-радіостанції, телеканали, сайти провідних українських ЗМІ, Меджлісу кримськотатарського народу, релігійних організацій, соціальної мережі Linkedin і месенджера Telegram”, – розповіла керівник КПГ й роз’яснила, що блокування ЗМІ не лише обмежує свободу висловлювання думок, але й позбавляє українців, котрі мешкають в Криму, доступу до альтернативної інформації, лише російські та проросійські ЗМІ в змозі працювати вільно.

Ольга Скрипник зазначила, що однією з загроз правам людини й наслідком окупації є мілітаризація цивільного населення. “Число українців з Криму, незаконно мобілізованих до російських Збройних сил, склало майже 22 тисячі осіб. Кримська правозахисна група зафіксувала ухвалу щонайменше вісімдесяти трьох судових рішень за ухиляння від російської військової служби в Криму”, – мовила правозахисниця. 

Одним з важливих питань, за словами правозахисниці, є мілітаризація кримських дітей. Вона повідомила, що в цей час 200 тисяч кримських дітей постійно перебувають під впливом воєнізованої російської системи освіти. Основними цілями цієї системи є підготовка до служби в російській армії та знищення української ідентичності.

Підсумовуючи, Ольга Скрипник заявила, що Росія, для виконання резолюції ООН про проблему мілітаризації Криму, ухвалену минулого року, має припинити адміністративне й кримінальне переслідування кримчан за ухиляння від російської військової служби, зупинити призов до Збройних сил РФ на окупованому півострові, припинити діяльність фінансованих урядом Росії «Кримського патріотичного центру» та «Юнармії», що пропагують війну й військову службу серед кримських дітлахів. 

“Ситуація в Криму потребує реальних механізмів примусу Росії до виконання резолюцій ООН і рішень міжнародних судів. Без цього порушення прав людини й страждання людей триватимуть, а загроза європейській та міжнародній безпеці лише зростатиме”, – підсумувала правозахисниця.

Після виступу заявлених учасників заходу представники інших країн теж підтримали Україну, зокрема Бельгія, Британія, Домініканська Республіка, Індонезія, Франція. Заступник представника США в ООН, посол Черіт Норман Шале закликала світове співтовариство запроваджувати персональні санкції проти Росії за її дії в Криму.

“США сповнені рішучості притягти Росію до відповідальності за окупацію Криму. З 2014 року наступні раунди санкцій адресно зверталися до тих, хто грав роль лідера в окупаційному режимі. Також є санкції стосовно представників правоохоронних органів, котрі застосовували тортури до кримських активістів. Закликаємо інші країни запровадити так самі обмеження”, – мовила Черіт Норман Шале.

Захід був організований постійними представництвами Бельгії, Естонії, Франції, Німеччини, Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії і США у партнерстві з Постійним представництвом України при ООН.

Учасники заходу:

Пол Тісалу, заступник міністра іноземних справ Естонії.

Ілзе Брандс Кехріс, помічник Генерального секретаря з прав людини й керівник Управління Верховного комісара з прав людини в Нью-Йорку.

Антон Кориневич, Постійний представник Президента України в Криму.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу

Ольга Скрипник, керівник Кримської правозахисної групи.

Посол Крістоф Хойсген, Постійний представник ФРГ при ООН.

Енн Гегуен, заступник постійного представника Франції при ООН.

Місце проведення: штаб-квартира ООН, Нью-Йорк, 6 березня 2020 року.

Засідання за формулою Арріа – це різновид засідань Ради Безпеки ООН, що проводяться за участю широкого кола учасників. Арріа дозволяє отримати більш детальну інформацію з питань, що входять до сфери компетенції Радбезу ООН, від представників урядів, міжнародних організацій, недержавного сектора тощо.

 

 

 

 

 

77 queries in 0.078 seconds.