Ситуація зі свободою мирних зібрань в Криму

За період окупації Кримська правозахисна група зафіксувала 374 факти кримінального чи то адміністративного переслідування за участь у мирних зібраннях. Загальна сума штрафів сягає 4 мільйонів рублів. Як мінімум у 24 випадках ухвалювалося рішення про адміністративний арешт. Про це повідомив аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов на нараді з людського виміру ОБСЄ у Варшаві.

«Влада Російської Федерації продовжує використовувати в Криму погоджувальний механізм для заборони проведення мирних зібрань і переслідування осіб, котрі влаштовують мирні зібрання без погодження з владою.

Основним інструментом переслідування є статті адміністративного кодексу, які передбачають покарання у формі штрафу або арешту за проведення мирного зібрання без отримання дозволу з боку влади.

Найчастіше під переслідування потрапляють учасники й організатори заходів з критикою влади РФ або місцевих адміністрацій, акцій проти політичного й релігійного переслідування в Криму, а також активісти, котрі фіксують дії силових структур РФ під час проведення масових обшуків. Обмежується можливість проведення українських і кримськотатарських свят або заходів, присвячених річниці депортації кримськотатарського народу.

Одним з прикладів таких дій РФ у 2019 році є переслідування у серпні активістів за акцію проти забудови заповідника біля міста Судак. Співробітники поліції РФ, котрі прибули на місце здійснення акції, заборонили її проведення. Того ж дня «адміністрація» міста Судак опублікувала заклик утриматися від несанкціонованих заходів. Організатор був оштрафований на двадцять тисяч рублів.

9 серпня адміністрація села Зарічне відмовила мусульманам у проведенні релігійного свята “Курбан Байрам”. Приводом для відмови стала відсутність у організаторів додаткового письмового узгодження з Духовним управлінням мусульман Криму.

Окрім заборон, влада практикує практику залякування. Співробітники поліції заздалегідь вручають активістам попередження з погрозами адміністративного чи то кримінального переслідування за проведення несанкціонованих заходів. Не менше семи таких попереджень вручили кримськотатарським активістам перед річницею депортації у травні 2019, ще три – напередодні Дня кримськотатарського прапора у червні.

Ще одним порушенням свободи мирних зібрань є обмеження місць для проведення мирних зібрань в Криму. У грудні 2018 року три дозволених для проведення мирних зібрань місця, що залишилися у Севастополі, перенесли з центру міста на окраїну. Проведення акцій у місцинах, де їх не помітять ані влада, ані громадськість, позбавляє їх сенсу й цільової аудиторії.

Необхідність отримання дозволу від влади під час проведення мирних зібрань й обмеження списку місць для їх організації порушує керівні принципи ОБСЄ зі свободи мирних зібрань, а саме позитивне зобов’язання держави щодо сприяння мирним зібранням і презумпцію на користь проведення зібрань.

Рекомендуємо країнам-учасникам ОБСЄ звернути увагу на те, що РФ своїми діями  в Криму порушує свої зобов’язання ОБСЄ у сфері людського виміру, а застосування норм російського права на окупованій території порушує Міжнародне гуманітарне право. Через це закликаємо розробити ефективний механізм протидії щодо країн, які систематично порушують свої зобов’язання», – повідомив Олександр Сєдов.

 

70 queries in 0.041 seconds.