Історія з доносом на ялтинського юриста Юрія Формуса стала поштовхом для нововведень у практиці, що має місце на півострові за умов російської окупації. Якщо раніше було відомо, що в ФСБ виказують рядові кримчани, котрі нерідко роблять це з особистої неприязні, то в сьому випадку авторство доносу належить у депутатському корпусу міськради Ялти.
Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник розповіла сайту Крим.Реалії про перебіг ситуації на тепер, наголосивши на тому, з яких причин кримчани продовжують писати наклепи на сусідів, колег і навіть родичів.
Заяву на ім’я голови ФСБ Росії Олександра Бортнікова, оформлену від імені депутатів Ялтинської міськради, датовано 4 липня цього року. Але громадськості стало відомо про неї лише на початку вересня – документ оприлюднила Кримська правозахисна група.
Приводом для появи документу стало звернення з проханням ініціювати відставку підконтрольного Росії глави місцевої міськради Валерія Косарева, розіслане Юрієм Формусом напередодні ялтинським депутатам, а також його пости в Facebook.
«Особливу Вашу увагу хотілося б звернути на те, що Формус Ю.В. є противником возз’єднання Республіки Крим та міста Севастополя з Російською Федерацією і прихильником повернення зазначених суб’єктів Російської Федерації до складу держави Україна, про що свідчить зміст його сторінки в соціальній мережі Facebook. На підставі викладеного, ми, депутати Ялтинської міської ради Республіки Крим, закликаємо Вас доручити проведення перевірки за фактом здійснення Формусом Ю.В. діяльності, спрямованої на підрив авторитету органів державної влади Російської Федерації та місцевого самоврядування на території Республіки Крим», – йдеться в заяві.
Юрій Формус пояснив, що в липні дійсно направив депутатам звернення з проханням ініціювати відставку Валерія Косарева.
«Я як практикуючий юрист репрезентував в суді інтереси свого клієнта, котрий захищає власну земельну ділянку, що межує з ділянкою Валерія Косарева. Я виграв всі суди в Криму, які визнали дії Косарева протиправними і направив депутатам листа, щоб вони відповідно до закону ініціювали його відставку. Вони на лист не відповіли, але кляузу в ФСБ сфабрикували», – розповів юрист.
За словами Формуса, про донос на себе він дізнався від співробітників російської поліції, коли був запрошений для надання пояснень. Свідчити проти себе Юрій Формус відмовився. Копію заяви депутатів в ФСБ йому надавати не хотіли, її вдалося отримати силоміць.
Водночас, юрист не має наміру залишати цей інцидент без відповіді. Він повідомив, що надіслав прокурору Ялти заяву про притягнення депутатів міськради до адміністративної відповідальності за ігнорування свого звернення щодо відставки Валерія Косарева. Юрій Формус має намір домагатися цього ж в суді – подав позов з вимогою визнати дії підписантів виказу на нього в ФСБ неправомірними, оскільки вважає таке звернення інструментом переслідування за ініціативу щодо відставки глави Ялтинської міськради.
«Ці мерзотники (депутати Ялтинської міськради – ред.) зараз між собою там обговорюють, що чекають на арешт Формуса. Найнеприємніше: з підписантом доносу підномером першимя дружив років двадцять. Він був депутатом раніше, потім став колабораціоністом. Тих, інших, я знаю не дуже добре. А коли приятель, з котрим 20 років дружив і його дітей на руках тримав, робить таке, це, звичайно, психологічно складно. Але нічого, все нормально», – каже Юрій Формус.
Ялтинська влада ніяк не коментують те, що відбувається.
Історія з доносом на Юрія Формус в Криму не є поодинокою. Після російської окупації півострова практика доносів тут набула популярності, тим більше що підконтрольними Росії чиновниками вона заохочується.
Деякі доноси призводять до обшуків в будинках кримчан та до кримінального переслідуваннях.
Так, зокрема, сталося з керчанкою, волонтеркою, котра мешкає в Дніпрі, Наталкою Ващенко. Нещодавно, коли вона гостювала у матері в Керчі, туди з обшуком нагрянули співробітники ФСБ. Після цього їй довелося швидко покинути півострів.
Її родина – проукраїнська і не приховувала цього. Серед її сусідів почалися розмови про те, що вона співпрацює з українськими військовими.
Експерти КПГ відзначають, що в цьому випадку є підстави говорити саме про донос на українську активістку.
«Наталю Ващенко допитували в ФСБ з приводу її постів Facebook. Її родина – проукраїнська і не приховувала цього, хоча й мешкає в Керчі. І коли вона приїхала в рідне місто з Дніпра, серед її сусідів стали точитися розмови про те, що вона живе на материковій Україні та співпрацює з українськими військовими»,– каже координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Ще однією жертвою доносу, можливо, стала активістка Євромайдану в Ялті Лариса Китайська. Про це свідчать її рідні.
Про виказ щодо себе заявляє і кримська активістка Лариса Волошина, котра після початку російської окупації була змушена покинути півострів через кримінальне переслідування з боку російських спецслужб.
«Коли я вже виїхала з Криму, на мене писали доноси. Мені вже на материк телефонував дільничний з Криму і розповідав, що йому потрібно зі мною поговорити з приводу надісланою щодо мене інформації. Це все було у межах розбору за моїми публікаціями», – говорить вона.
За словами Лариси Волошиної, до неї надходить інформація, що в Криму фігурантами доносів нерідко стають активні студенти вузів:
«Дуже часто переповідають про те, як на найактивніших студентів пишуть доноси, намагаючись приписувати їм якісь злочини, нібито вони декого казна-коли побили або щось у когось вкрали. Це дуже схоже на справу Олега Сенцова (кримчанина, українського режисера, засудженого російським судом на 20 років за звинуваченням у тероризмі – ред.). І це колосальний тиск на таких людей ».
У Кримській правозахисній групі теж засвідчують факти доносів в освітніх установах. За інформацією правозахисників, жертвою виказу з боку своїх колег стала вчителька однієї з кримських шкіл, котра публікувала на власній сторінці в Facebook українські пісні і музичні композиції російського виконавця Сергія Шнурова.
«Автори доносу написали, що це є аморальним, вимагали розібратися з цією вчителькою. Спочатку її викликали «на килим» до директора, а потім до школи завітала комісія з перевіркою. Ставилося питання про її звільнення, але згодом робоче місце їй зберегти вдалося», – розповіла Ольга Скрипник.
У Криму також складалися ситуації, коли в школі батьки одних дітей скаржилися в ФСБ на батьків інших з приводу того, що ті занадто проукраїнські. Наслідком цього стали роз’яснювальні бесіди, що їх співробітник ФСБ проводив безпосередньо в школі, розповідають правозахисники.
Крим.Реаліі також відомі випадки, коли за свої висловлювання або публікації в соціальних мережах роз’яснювальним бесідам у присутності керівництва із залученням співробітників ФСБ підлягали викладачі кримських вузів.
Факти доносів в Криму – не поодинокі, але значна частина їх замовчується, оскільки фігуранти воліють таку інформацію не розголошувати.
У Кримській правозахисній групі радять кримчанам в таких ситуаціях не панікувати і дотримуватися правил безпеки.
За словами правозахисників, не можна ходити на допити або бесіди до російських правоохоронців без відповідної повістки.
«Якщо телефонують і кажуть, що надійшло повідомлення на вас, давайте поспілкуємося – ніяких«поспілкуємося». На такі зустрічі треба йти тільки за офіційним викликом. Крім того, необхідно спробувати отримати максимум інформації про те, в межах якої справи вас викликають, який процесуальний статус ви маєте, і, безумовно, запитати ім’я, прізвище та посаду того, хто до вас звертається», – зазначає Ольга Скрипник.
Вона рекомендує не зустрічатися з правоохоронцями в інших місцях, окрім приміщень МВС або ФСБ, і не пускати їх до себе додому без постанови слідчого або рішення суду.
У разі, якщо виклик на допит пов’язаний з будь-якою кримінальною справою, необхідно швидко знайти адвоката, котрий може бути присутнім на допиті. Не слід ходити на допит поодинці. Якщо ж іншого виходу немає, правозахисниця радить скористатися правом не свідчити проти себе і родичів на підставі ст. 51 Конституції Російської Федерації. Не треба при цьому підписувати жодних документів без правового оцінювання їх адвокатом.
