Російська Федерація не хоче обмінювати цивільних заручників, яких захопила в Україні. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ заявила керівниця “Кримської правозахисної групи” Ольга Скрипник.
Вона зазначила, що діє українська комісія, яка займається встановленням фактів позбавлення волі через російську агресію.
“Там якраз формується реєстр наших людей, які в полоні, — як військових, так і цивільних. І також ми взаємодіємо з Національним інформаційним бюро, яке веде й подає інформацію для списків на обмін. В Україні зроблено досить багато для того, щоб дійсно ці механізми працювали. Ми бачимо результати, особливо щодо військовополонених… Ми б хотіли повернути всіх наших військових, але, на жаль, не виходить, та, з усім тим, хоча б зрозуміло, як цей механізм працює. А щодо цивільних заручників, попри зусилля України й громадянського суспільства, сьогодні виходимо на те, що ми маємо деякі списки, більш-менш верифіковані списки, і ми у співпраці з державою далі продовжуємо встановлювати ці списки. У списки цивільних входять й ті, які були позбавлені волі до 2022 року, як на території окупованого Донбасу, так і в окупованому Криму”, — розповіла правозахисниця.
Скрипник наголосила, що основна проблема полягає в тому, що Росія загалом не хоче обмінювати цивільних, а щодо людей, захоплених у Криму, не має наміру навіть вести переговори.
“І це велика складність у зв’язку з тим, які важелі тиску ми можемо мати на Росію, щоб вона відпустила наших людей. Власне, тому й залучаються країни, які можуть знайти певні, скажімо так, точки для переговорів. Крім того, була запущена міжнародна коаліція держав для звільнення саме цивільних заручників. Раніше така коаліція була створена для наших депортованих дітей, щоб їх повертати назад в Україну”, — сказала вона.
Правозахисниця нагадала, що був прецедент, коли 2017 року Туреччина допомогла повернути в Україну двох кримських татар, тож є надія, що такі переговори можуть бути результативними.
“Інша модель може бути пов’язана з ООН. Ми бачимо, що в деяких питаннях ООН може брати теж на себе роль. Плюс, у принципі, в мандаті ООН теж є питання, пов’язане з цивільними заручниками, які постраждали від війни, але ООН на сьогодні неактивна й не бере участі. Нещодавно було запущено й так званий московський механізм ОБСЄ щодо цивільних заручників. Це вперше, коли ОБСЄ хоч якось торкнулася цієї проблеми. Але результатом цього московського механізму стане в основному звіт ОБСЄ з певними рекомендаціями. Проблема в тому, що Росія в принципі мову рекомендації, мову резолюцій міжнародних документів не розуміє”, — сказала Скрипник.
Вона наголосила, що на сьогодні найдієвіший спосіб захистити українців, які потрапили в окупацію, — це звільнити захоплені Росією території.
“Відповідно, для нас, зокрема й правозахисників, одна з головних цілей — це домагатися продовження військової підтримки України”, — заявила Скрипник.
