10 серпня 2016 ФСБ Росії офіційно заявила, що на території Автономної Республіки Крим силові органи Росії запобігли «кільком терористичним актам», нібито «підготованим Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України». Було заарештовано Євгена Панова, громадянина України, мешканця Енергодару Запорізької області (Україна), котрий, за заявою ФСБ, є співробітником Головного управління розвідки Міністерства оборони України. За цією справою також ув’язнили ще двох громадян України: Андрія Захтея та Редвана Сулейманова.
Фальсифікація доказів
Родичі Панова повідомили, що він зник 7 серпня 2016 року. У заяві ФСБ Росії на ім’я директора консульського департаменту МЗС Росії зазначено, що Панова затримали 10 серпня 2016 о 21:35. Проте в російських ЗМІ перші публікації про затримання Панова із посиланням на офіційний сайт ФСБ РФ з’явилися о 15:35 10 серпня 2016. Себто, інформація в ЗМІ про затримання Панова була оприлюднена шістьма годинами раніше офіційно виголошеного часу затримання. Це може засвідчувати, що ФСБ приховує реальний час затримання Панова.
Згідно із заявою ФСБ Росії в МЗС Росії Панову висунули звинувачення за ч.2 ст. 208 КК РФ «Участь в незаконному збройному формуванні з цілями, що йдуть всупереч інтересам РФ». Однак на офіційному сайті ФСБ Панова звинувачено в диверсії та підготовці терактів. Таким чином, заяви ФСБ суперечать одна одній.
ФСБ Росії повідомило МЗС Росії, що Панова звинувачують в «участі у збройному формуванні, не передбаченому федеральним законом, а також в участі на території іноземної держави в збройному формуванні, не передбаченому законодавством цієї держави, з цілями, що суперечать інтересам РФ». Однак на відеозаписі допиту зафіксовано, що Панов зізнається в тому, що служив в зоні АТО в складі Збройних сил України (ЗСУ) та нібито був скерований до Криму Головним управлінням розвідки Міністерства оборони (ГУР МО) України. Однак ВСУ і ГУР МО України не є незаконними утвореннями, це збройні формування, передбачені законодавством України, і Росія визнає легітимність цих органів. Тобто, відсутній склад злочину, що його ФСБ інкримінує Панову.
Інший фігурант справи, Андрій Захтей, 8 серпня 2016 судом Сімферополя був засуджений до 15 діб адміністративного арешту за дрібне хуліганство. Однак після затримання Панова ФСБ висунула Захтею звинувачення у геть іншому злочині. Як-от, 12 серпня ФСБ опублікувала відео з його «зізнанням» про підготовку диверсій. Третій фігурант справи, Редван Сулейманов, в своїх «свідченнях-зізнаннях», зафіксованих на відеозапису, називає місцем свого перебування в Запоріжжі неіснуючу адресу. Це може засвідчувати фальсифікацію свідчень.
Тортури, фізичний та психологічний тиск
На відеозаписі допиту Панова, оприлюдненому ФСБ, на обличчі й тілі українця можна побачити сліди застосування фізичного насильства.
Панов зник на території Криму 7 серпня, 10 серпня ФСБ проінформувало про його затримання. Однак рідні повідомили, що Панова безжально катували протягом трьох днів для отримання зізнань, швидше за все, за період з 7 по 10 серпня. Рідним стало відомо, що для тортур було використано електричний струм, поліетиленовий пакет на голову, загрози сексуальним насильством.
Дружина Андрія Захтея повідомила, що до її чоловіка теж застосовувалися тортури з метою отримання від нього від нього необхідних для ФСБ свідчень.
Порушення права на справедливий судовий розгляд
Призначений владою РФ адвокат Панова відмовляється від спілкування з родичами затриманого, не надає їм інформацію щодо його стану здоров’я, місця перебування, змісту обвинувачення, яке йому інкриміновано. Адвокат за призначенням не вчиняє жодних дій щодо фіксації тортур, примушує підзахисного, попри фальсифікацію доказів, визнати провину. Таким чином, адвокат за призначенням не виконує функцій захисника.
Рідні Панова залучили іншого адвоката для його захисту за угодою. Однак слідчі більше місяця не дозволяють адвокату за угодою зустрітися з підзахисним. Також родичі повідомили, що Панова під тортурами змушують відмовитися від послуг адвоката, законтрактованого родичами.
Відеозаписи з епізодами допитів затриманих громадян України, де вони виступають з нібито свідченнями зізнання, були широко трансльовані російськими та кримськими ЗМІ та супроводжувалися заявами ФСБ про знешкодження «терористів» і «диверсантів». У такій спосіб було порушено презумпцію невинуватості, а в інформаційному просторі закріплено образ «ворога» стосовно затриманих.
За міжнародно-правовими нормами, Крим є частиною України. У зв’язку з цим, діяльність російської судової системи на території Криму позбавляє нинішні суди Криму ознак «суду, створеного на засадах закону». Більш того, судді Криму, котрі на тепер здійснюють правосуддя, порушивши виголошену присягу й законодавство України, продовжили роботу в незаконно утворених судових органах. За для збереження власних статусу та посади вони маніфестують антиукраїнські погляди та демонструють максимальну лояльність до влади Росії. Внаслідок вищевикладеного, в політично мотивованому кримінальному переслідуванні затримані позбавлені права на розгляд справи компетентним, незалежним і неупередженим судом, сформованим на підставі закону.
Політичні мотиви
Російська Федерація використовує «Справу українських диверсантів» для зміцнення своєї влади в Криму, для збільшення присутності силових структур, зі збройними силами та ФСБ включно, для активізації антиукраїнських настроїв серед місцевого населення.
Керівництво Росії послуговувалося цією справою для реалізації політичних цілей на міжнародній арені. Як-от, Росія під приводом «затримання українських диверсантів в Криму» відмовилася від участі у зустрічі в нормандському форматі в Китаї в межах саміту G20.
Вищезазначені факти та недотримання фундаментальних прав і свобод засвідчують те, що громадяни України, затримані за «справою українських диверсантів», стали жертвами політично вмотивованого кримінального переслідування. Для захисту їхніх прав необхідно негайно:
– припинити тортури, фізичний та психологічний тиск, притягти до відповідальності винуватців у застосуванні тортур і насильства;
– надати достовірну інформацію про стан здоров’я; за необхідністю, надати кваліфіковану медичну допомогу;
– скасувати ухвалені в Криму рішення про позбавлення волі;
– допустити до підзахисних адвокатів, котрих за угодою залучили родичі затриманих;
– уможливити доступ до затриманих громадян України омбудсмена України або її представників.
Аналітична довідка в форматі PDF
