Ольга Скрипник у програмі «Саме там: Засуджені за кримським безаконням»

– Правозахисники кажуть про десятки людей в окупованому Криму, яких незаконно позбавили волі через політичні або релігійні мотиви. На початок цього року Кримська правозахисна група нарахувала 90 таких ув’язнених. Всі їх справи можна поділити на кілька груп. Це так звана “справа Хізб ут-тахрір”, за якою арештовують та одправляють до в’язниць кримських татар та мусульман. Інша – так званий «диверсійний блок», затриманих обвинувачують у спробах вчинити диверсії на території півострову, шпигунстві та державній зраді. Ще один напрямок – порушення кримінальних справ проти тих, хто далі продовжує відстоювати свою проукраїнську позицію у Криму. Хто ці люди, та чи розраховують вони на обмін найближчим часом –  у програмі  «Саме там».

Радіо НВ

«За міжнародним правом держава-окупант українського півострова повинна дотримуватися законів України та не застосовувати там свого законодавства,» – нагадує керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. Але Росія це ігнорує.

– Те, що ми можемо побачити в з тих справах, не містить доказів, що люди мали відношення до цієї організації. Були просто розмови на релігійні теми. В таких справах часто фігурують «таємні» свідки. Не виключено, що в роли таких свідків виступають працівники ФСБ, які і фабрикують подібні справи.

Переслідування кримських татар та мусульман на півострові розпочав Віктор Палагін, якій очолював Управління ФСБ Росії по Криму та Севастополю. Ольга Скрипник розповіла, що Палагін сам із Башкирії. Там він протягом довгого періоду переслідував мусульман і звинувачував їх за терористичними та екстремістськими статтями. «Але його діяльність була більше пов’язана не з боротьбою із тероризмом, – каже правозахисниця. – Він переслідував цілі групи людей не підконтрольних Кремлю, з іншими поглядами, не обов’язково терористичними».

– Вся ця страшна практика перейшла разом з Палагіним і його командою до Криму. І тут він розгорнувся – ніхто нічого не перевірить, можна вислужитись. Вважаю, що це було підставою для таких великих масштабів справи, великої кількості і обшуків, і затриманих людей.

– Наприкінці 2018 Віктора Палагіна змінив на посту Леонід Михайлюк. Однак гоніння на кримських татар не припинилися. Навпаки, було започатковано нову практику. Так в березні 2019 вперше одразу в один день затримали 24 людини за так званою “справою Хізб ут-тахрір”. Їх усіх ще до розгляду справи по суті, відразу перевезли із Криму до російського Краснодару. Це ускладнило і роботу адвокатів, і передачу продуктів і ліків для ув’язнених, і присутність родичів на судових засіданнях.

За інформацією Кримської правозахисної групи, за” справою Хізб ут-тахрір” незаконно позбавлено волі 61 людину. 21 з них перебуває у Криму, 40 – у Росії. Зокрема 20 людей отримали вирок строком від 5 до 19 років. Є навіть члени однієї родини, яких ув’язнили за цією справою.

Ольга Скрипник підтвердила, що  українська влада веде роботу по кримським справам. Зокрема уточнюються списки незаконно затриманих. В них є навіть більше 90 людей. Остаточне слово у формуванні цих списків буде за Офісом Президента, який веде перемовини про обмін із РФ. Однак все одно тут виникатиме проблема. Ніхто не знає, яку позицію по цим справам займатиме В.Путін.

– Якщо в мінських домовленостях, підписаних у 2015 році, ще хоч якось мова іде про обмін «всіх на всіх», є рамки, які можна  висилати і Путіну, то по Криму нема жодних рамок, жодних  майданчиків для перемовин. Були тільки якісь разові приклади, але немає постійної платформи. Я розумію, що зараз ми навряд чи можемо створити будь-яку платформу перемовин, куди прийде Росія. Але цей процес треба започаткувати. Він може стосуватись якихось конкретних гуманітарних питань. Наприклад, зараз ми можемо на міжнародній арені ставити до Росії питання щодо звільнення заручників, щодо припинення незаконного призову кримчан до російської армії.

Зараз же Росія підчас обмінів зокрема через свої республіки-маріонетки, так звані “ЛНР” та “ДНР”, забирає усіх, кого вона бажає. Підчас остатнього обміну у грудні 2019, за логікою Україні повинні були передати людей, які були пов’язані з бойовиками на Донбасі. Але Україна тоді отримала тільки тих своїх громадян, які потрапили до полону бойовиків під час війни на Донбасі. Проте Україна змушена була віддати п’ятьох «беркутівців», яких звинувачували у розстрілах людей на Майдані під час Революції Гідності. Серед тих, кого обміняли був і Артур Денісултанов, якого звинувачували у замаху на вбивство командира добровольчого батальйону ім. Джохара Дудаєва Адама Осмаєва і його дружини Аміни Окуєвої в червні 2017 року. Не обійшлося і без кримчан. Наприклад, тоді в грудні видали Степана Резуника, якого арештували за участь у кримський самообороні і якому загрожувало 8 років ув’язнення.

Надалі підконтрольна Кремлю нинішня кримська влада ставитиме питання про видачу інших людей. В середини січня в Криму заявили, що мають список із 41 особи, що нібито  було затримано  Україною. Цю інформацію повідомила підконтрольна Росії “Уповноважена з прав людини” в тимчасово окупованому Криму Людмила Опанасюк. Інших джерел, які б підтверджували ці дані, немає. Однак керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник нагадує: «Для Путіна взагалі не існує цінності людського життя»

– Навіть якщо якісь люди тут є, це не означає, що Путін буде щось робити для їх звільнення. Проблема в тому, що умовою звільнення наших людей  він може поставити суто політичні питання. І це буде дуже складний вибір і для президента і для всіх представників влади. Путін так ставить питання, що люди починають складати ціну людському життю. Треба залучати наших потужних партнерів, які будуть тиснути на нього і не дозволяти використовувати людей. Хоча він вже їх використовує як заручників.

73 queries in 0.041 seconds.