«Наступним плацдармом для вербування в російську армію буде Крим». Осінній військовий призов на півострові

1 жовтня в Росії та анексованому Криму розпочинається осіння призовна кампанія до російської армії, яку проводитимуть на тлі війни в Україні. Ще у серпні російський президент Володимир Путін підписав указ, яким з 1 січня 2023 року збільшується чисельність ЗС РФ на 130 тисяч осіб. У Криму після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну було заново створено комісію з мобілізації. Як може відбуватися осіння призовна кампанія у Криму? Які альтернативи службі в російській армії можуть використати кримчани? І що відомо про батальйон «Таврида», який нібито сформувався у Криму для участі в нинішній війні? Про це говорили в ефірі Крим. Реалії.

Або в’язниця, або армія

Російська влада Криму вже кілька років не розкриває планових показників призовних кампаній у Криму. За даними українських правозахисників, останні роки план становив близько 6000 людей на рік. Водночас зростає і кількість судових вироків щодо кримчан за ухилення від служби у російській армії.

У Кримській правозахисній групі, починаючи з 2015 року, зафіксували 330 подібних вироків щодо кримчан, розповідає Ірина Сєдова, при цьому 67 з них – починаючи з повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Ірина Сєдова
Ірина Сєдова

– Тобто чимала частина, – вважає експертка КПГ. – Побільшало вироків, більше залякувань. Бувають випадки, що на людину порушують кримінальну справу, викликають її до суду, залякують, закривають кримінальну справу і змушують її служити в армії. Тобто ставлять перед вибором: чи кримінальне переслідування, чи армія.

Побільшало вироків, більше залякувань
Ірина Сєдова

На думку Сєдової, крім стандартного призову російська влада ще тиснутиме морально на різні верстви суспільства, намагаючись схилити їх до служби в російській армії. Така увага, на її думку, може бути зосереджена на ув’язнених, малозабезпечених чи питущих людях, а також людях із наркотичною залежністю.

– Це так звана підпільна мобілізація, коли вони намагаються взяти їх із тих верств суспільства, на які люди не звертають уваги. Тому ця група кримчан– у великій зоні ризику, – вважає Сєдова.

Вона звертає увагу, що Росія вже активно вербувала до своєї армії жителів ОРДЛО.

– Просто на вулицях ловлять цих людей і змушують служити в російській армії. Думаю, що наступним плацдармом, де відбуватиметься таке жахливе вербування і такий воєнний злочин як примусовий призов у масових масштабах – швидше за все, буде Крим, – каже правозахисниця.

Україна вважає призов своїх громадян до російської армії в анексованому Криму воєнним злочином. Москва наполягає на законності військового призову на території півострова. Речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва «має право на своїй території проводити навчання, розміщувати будь-які об’єкти, оголошувати призов до армії та організовувати патріотичне виховання молоді».

Альтернативна служба

Осіння призовна кампанія в Росії розпочнеться першого жовтня і відбуватиметься за тими ж правилами, що й у мирному житті – жодних новацій чи змін із цього приводу ще не було, зазначає керівник «Громадянина та армії» Сергій Кривенко.

Сергій Кривенко
Сергій Кривенко

Він нагадує, що для всіх призовників у Росії (а також в анексованому Криму) існує можливість відмовитися від призову та вимагати заміни альтернативною цивільною службою. Кривенко зазначає, що закон про таку службу реально діє і її можна вимагати на підставі будь-яких переконань: антивоєнних, пацифістських, релігійних.

Для всіх призовників у Росії (а також в анексованому Криму) існує можливість відмовитися від призову та вимагати заміни альтернативною цивільною службою

– Людина може заявити про наявність таких переконань і подати заяву до військкомату, призовної комісії та отримати це право. Чимало випадків, коли це право реалізується, – розповідає Кривенко. – Така служба проходить 21 місяць, але зовсім за іншими умовами, ніж в армії. Це служба у соціальній сфері переважно. Людина живе вдома і працює на тій посаді, куди її відправили – за Трудовим кодексом, 8 годин на день, із двома вихідними, з відпусткою.

До заяви у військкомат слід додати автобіографію та довідку з останнього місця навчання чи роботи, підказує Кривенко.

Він же наголошує: військовослужбовцям за контрактом, яких переважно посилають на війну в Україні, можна відмовитися від служби у будь-який момент – на підставі появи антивоєнних переконань.

Імовірність стати «гарматним м’ясом»

Кримчан набирають на війну проти України не лише у складі російських регулярних військових з’єднань. За словами російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов), 1200 добровольців із Криму вже поїхали на фронт, і ще два батальйони готуються.

«Крим уже виставив понад 1200 добровольців і формує ще два батальйони. Ми повністю забезпечуємо їх екіпіруванням, засобами захисту, зв’язку та розвідки. Процес іде, намагаємося, щоб усі йшли повністю екіпіровані», – повідомив він у своєму телеграм-каналі.

Наразі відомо лише про однин «добровольчий батальйон» на боці Росії, сформований у Криму. Це казачий штурмовий батальйон «Таврида».

Журналіст Микита Панасенко сумнівається в озвучених Аксьоновим цифрах про 1200 добровольців.

Ці дані не підтверджені нічим. За тими матеріалами, що ми бачили, набереться, можливо, кілька взводів, максимум – пара рот. Про батальйон не варто говорити, – упевнений Панасенко. – Можливо, це було сказано з пропагандистською метою, щоб стимулювати інших людей йти на такі дії. Там же обіцяють і екіпірування, і чималі за російськими мірками гроші.

За інформацією російських джерел, «Таврида» перебуває в Запорізькій області. Панасенко не знайшов бойових відео з учасниками батальйону, лише те, в якому ті ховаються від обстрілу.

– Зрештою, через низький рівень підготовки ці люди просто стануть «гарматним м’ясом», як ми вже бачили – це відбувається з мобілізованими з ОРДЛО, – вважає Панасенко.

104 queries in 0.101 seconds.