Національна НеКонференція: як працюють кримські правозахисники в екзилі

У рамках Національної правозахисної НеКонференції відбулась майстерня «Як працюють кримські правозахисники в екзилі».

Ольга Скрипник розповіла про роботу Кримської правозахисної групи та її членів, як в окупованому Криму, так й «у вигнанні».

“Наша правозахисна організація складається з кримських правозахисників, активістів и журналістів. Вони приїхали з різних міст Криму: з Ялти, Керчі, Севастополю. Є також колеги, які допомагають нам безпосередньо в Криму. Для нас було важливо не лише займатися правозахистом, а спочатку допомогти один одному, впоратись з тим, що ми пережили. По суті, нас змусили залишити свій дім, деякі з нас виїжджали дуже драматично. Але ми знайшли в собі сили, щоб рухатися далі и допомогами іншим.

Наш головний пріоритет – оріентовуватися безпосередньо на кримчан. Моніторинг і документування фактів порушення прав людини в Криму ми ведемо майже 6 років. Щомісячно ми випускаємо огляд ситуації, щодня моніторимо події, які відбуваються в Криму з точки зору прав людини та міжнародного гуманітарного права. Докази, які ми збираємо весь цей час, зараз використовуються в різних судових інстанціях. Ми співпрацюємо з колегами і в тому році разом з Регіональним центром прав людини і з Прокуратурою АРК направили подання в ЄСПЛ по незаконному призову українських громадян до російської армії.

Для нас дуже важливо бачити реальні результати своєї діяльності. Також наші докази про переслідування кримських татар та українців увійшли в Меморандум, якій подавався до Міжнародного суду справедливості.
Нещодавно було слухання в ЄСПЛ по міждержавній скарзі України проти Росії, представник міністерства юстиції навіть декілька разів згадував моє прізвище,що теж може бути певним визнанням нашої праці.

Для людей, що знаходяться в Криму, важливо відчувати підтримку, тому серед наших пріоритетів не тільки правозахисна робота, але й збереження різних типів зв’язків з кримчанами. Ми маємо мережу моніторингу, в якій беруть участь безпосередньо кримчани, бо вони знають набагато більше, ніж ми про події, що відбуваються на півострові. З одного боку, такі люди заслуговують уваги, а з іншого, з міркувань безпеки, ми не можемо називати їх прізвищ. Ми віримо, що повернувшись додому, зможемо назвати цих людей, бо їх внесок до нашої праці колосальний.

Бути в Криму громадянином України набагато важче, ніж нам. Але вони там є, і їм потрібна наша підтримка, постійна й щоденна. Тут важлива наша консолідація як правозахисників.

Коли навколо кримської теми єднаються не лише кримчани, а також і інші правозахисні організації, тоді є сили боротися далі, чинити спротив окупації в різні засоби. Всі наші заходи, флеш-моби на кримську тему люди там бачать. Будь-які ініціативи, спрямовані на підтримку української ідентичності в Криму, дуже важливі. .Тому Україна як держава повинна зробити нормальну систему видачі українських документів своїм громадянам, які народжуються та живуть в Криму. Необхідно, щоб КПВВ для них були відкритими дверима, а не бар’єром.
З нашого боку важливо ділитися інформацією про кримчан не тільки з точки зору на них як на жертв, важливо говорити також про те, що люди продовжують там жити і зоставатися українцями.

Наш колега Володимир Чекригин  зробив цікаву презентацію про те, якими засобами українці в Криму сигналізують про свою ідентичність.”

 

 

68 queries in 0.259 seconds.