Ua En Ru

18.03.2018

На свободу релігії В Криму вчиняють систематичний тиск, – правозахисники

Кримська правозахисна група (КПГ) презентувала у Києві тематичний огляд «Свобода релігії та переконань в Крму».

В огляді зібрано факти порушень у сфері свободи думки, сумління та релігії за 4 роки окупації Криму. Опрацьовуючись ці факти, автори виокремили кілька різновидів тиску на свободу релігії:

  • адміністративні переслідування за «заборонену» релігійну літературу»;
  • адміністративні переслідування за місіонерську діяльність;
  • обшуки в релігійних організаціях;
  • переслідування за звинуваченням у приналежності до екстремістських і терористичних організацій;
  • позбавлення релігійних організацій права власності;
  • мова ворожнечі стосовно релігійних груп;
  • дискримінація

Аналітик КПГ Олександр Сєров розповів, що приклади переслідувань можуть бути найрізноманітнішими. Після окупації населення Криму не було готове до заборони певних релігійних книг чи організацій. І місцева «влада» цим скористалася.

«Літом і восени 2014 року перевірки та обшуки мали місце практично у всіх мусульманських релігійних закладах – медресе і мечетях. Окрім цього, обшуки вчинялися у публічних бібліотеках, бібліотеках шкіл і вишів, як мінімум, у одній книжковій крамниці. Після перевірок не тільки вилучали літературу, але й штрафували мешканців Криму», – розповів О. Сєров.

За його словами, аналіз рішення «судів» демонструє, що обвинувачення формувалися абсолютно безпідставно та не мали складу правопорушення.

«Наприклад, жінку – коменданта гуртожитку вишу у Сімферополі – оштрафували за книгу, знайдену у кімнаті для молитов, куди вона не мала доступу. Керівника книжкової крамниці звинуватили у масовому поширенні забороненої літератури за те, що у крамниці біло виставлено на продаж лише один екземпляр книги. Численні постанови про штрафи, ухвалені щодо імамів кримських мечетей, ігнорують той факт, що мечеть – публічне місце із необмеженим доступом, і принести у мечеть книгу в змозі кожен», – навів приклади аналітик КПГ.

Не припиняється кримінальне переслідування за участь у релігійних організаціях, визнаних в РФ екстремістськими чи терористичними. При цьому у рішеннях про заборону діяльності цих організацій не зазначено жодного факту участі у терористичній або екстремістській діяльності. На цей момент відомо про 29 кримінальних справ щодо мусульман – громадян України, котрі мешкають у Криму. Їм погрожують великі терміни позбавлення волі, аж до пожиттєвого ув’язнення.

За період окупації КПГ зафіксувала 23 штрафи стосовно осіб і організацій за нібито «незаконну місіонерську діяльність». Переважну більшість цих штрафів Олександр Сєдов назвав дискримінаційними і абсурдними.

«Як приводи для переслідування за місіонерську діяльність можуть розглядатися, зокрема, запрошення на спільні заняття китайською гімнастикою Цигун, заяви під час релігійної ходи про необхідність здорового способу життя, відсутність вивісок на культових закладах або неповна назва релігійної організації на вивісці, брак інформації про організацію на друкованих виданнях, що знаходяться у культовій споруді. Суми штрафів при цьому можуть сягати 50 000 рублів», – розповів експерт.

При цьому, попри постійні хресні ходи, масові хрещення поза культовими спорудами та позначення неповної назви організації на церквах, переслідування та обмеження не поширюються на священників і храми Російської православної церкви та її гілки – Української православної церкви Московського патріархату.

«Це засвідчує вибірковість правосуддя у Криму щодо релігійних організацій, які не підвладні контролю влади. Окрім того, ситуація поглиблюється систематичним розпалюванням ненависті щодо релігійних груп. Вразливими групами є мусульмани, протестанти, УПЦ КП, УГКЦ. Використання мови ворожнечі неприпустимо, тому що формує негативне ставлення серед мешканців Криму до окремих релігійних груп чи виправдовує переслідування їх в інформаційному просторі», – підвив риску автор доповіді.

Керівник КПГ Ольга Скрипник озвучила рекомендації правозахисників, що опубліковані у огляді:

«Російська Федерація зобов’язана негайно припинити переслідування віруючих в Криму, звільнити всіх, хто був позбавлений волі за релігійні переконання. РФ має надати міжнародним організаціям і Омбудсману України доступ до Криму для системного моніторингу ситуації як зі свободою релігій в Криму, так і з іншими фундаментальними правами. Ми усвідомлюємо, що Росія не має наміру виконувати свої зобов’язання як країна-окупант, тому ми звертаємося і до міжнародних організацій, і до урядів демократичних країн. Для них ми рекомендуємо створити міжнародну платформу для проведення перемовин і пошуку нових механізмів захисту прав людини в Криму. Також важливо розширити персональні санкції та включити до них тих осіб, котрі є відповідальними за системні порушення свободи релігій в Криму. Влада України має продовжувати розслідування фактів недотримання свободи релігії, надавати правову допомогу жертвам», – заявила Ольга Скрипник.