До Міжнародного кримінального суду передано звернення щодо незаконного примусу кримчан до служби у збройних силах РФ

Після окупації російська влада встановила у Криму репресивний режим, який став викликом сучасній системі прав людини. Поряд з примусовим переміщенням населення, переслідуваннями та конфіскацією майна окремим аспектом політики окупаційної влади є призов кримчан на військову службу до збройних сил РФ.

Аналітик КПГ Олександр Сєдов розповів про роботу експертів Кримської правозахисної групи зі збирання таких доказів:

«Ми зібрали 165 нормативно-правових актів, що пов’язані із здійсненням мобілізаційних кампаній в Криму. Ці акти оприлюднено як владою РФ, так і підконтрольними Кремлю представниками так званої «адміністрації» на окупованому півострові. Окрім цього, ми зібрали 199 публікацій, що унаочнюють проведення призову в Криму й дають уявлення про кількість кримчан, мобілізованих до Збройних Сил РФ.

Ми також зробили аналіз майже 2 000 сторінок у соціальних мережах. Внаслідок цього ми виявили кілька десятків повісток, підписаних воєнкомами на окупованій території, медалі, видані мешканцям Криму за участь у військовій операції в Сирії, а також кілька грамот, наданих кримчанам командирами військових підрозділів РФ.

Доказом примусу кримчан до служби в армії РФ є кримінальне переслідування за відмову служити в армії окупанта. Ми проаналізували постанови тка званих «судів» та встановили, що за ухил від служби в ЗС РФ порушено не менше 40 кримінальних справ. З них:

• 4 справи припинено, як мінімум 3 з них – за умови публічного каяття звинувачуваних й обіцянки пройти службу в ЗС РФ;
• Ухвалено 33 вироки, серед них – штрафи на суму від 7 000 до 8 000 рублів й одне умовне позбавлення волі на термін 8 місяців;
• 3 справи перебувають у суді в очікуванні вироку.

7 вироків ухвалено 2017 року, інші – 2018 року», – розповів Олександр Сєдов.

«Примушування мешканців Криму служити в збройних формуваннях або збройних силах Російської Федерації забороняється як національним кримінальним законодавством України, так і нормами міжнародного гуманітарного права», – зазначила прокурор прокуратури АР Крим Єлизавета Дзігора на прес-брифінгу.

Так, згідно статті 438 Кримінального кодексу України порушення законів та звичаїв війни, а також віддання наказу про вчинення таких дій  караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Україна не ратифікувала Римський статут, але визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) на необмежений термін. Оскільки мобілізація населення окупованої території до збройних сил країни-окупанта є складом одного з найтяжчих злочинів, який розглядає Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, спільною працею прокуратури АР Крим та громадських організацій до МКС було направлене вже четверте звернення в контексті статті 15 Римського статуту МКС.

«Водночас, прокуратура Автономної Республіки Крим внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочала досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 438 Кримінального кодексу України, зокрема стосовно незаконного призову мешканців кримського півострову до збройних сил РФ», –  додала Єлизавета Дзігора.

Тому звернення до міжнародних механізмів, зокрема Міжнародного кримінального суду, є необхідним для невідворотності відповідальності причетних до вчинення воєнних злочинів на тимчасово окупованій території півострова Крим.