Дискримінація кримських татар і свобода мирних зібрань

Нещодавні масові затримання кримських татар восени цього року підтвердили усталену практику дискримінації щодо реалізації свободи мирних зібрань. Чому це дискримінація, відповідає Кримська правозахисна група.

  1. Використання статей КпАП РФ для переслідування учасників мирних зібрань

РФ після окупації Кримського півострова поширила на нього дію норм свого законодавства, зокрема й норми, що обмежують свободу мирних зібрань: ст. 20.2 КпАП (Порушення встановленого порядку організації чи проведення зібрання, мітингу, демонстрації, ходи чи пікетування) та ст. 20.2.2 КпАП РФ (Організація масового одночасного перебування та (або) пересування громадян у громадських місцях, що спричинили порушення громадського порядку).

Фактично, використовуючи ст. 20.2 КпАП РФ, як «порушення встановленого порядку» окупаційна влада розглядає будь-яке мирне зібрання, не схвалене владою. Практика застосування ст. 20.2.2 КпАП РФ є такою, що «порушенням громадського порядку» постає сам факт проведення мирного зібрання без схвалення окупаційної влади.

Окрім цих двох статей, з початком пандемії COVID-19 і запровадженням з квітня 2020 року в Криму «режиму загрози виникнення надзвичайної ситуації», до учасників мирних зібрань стали застосовувати нову статтю – 20.6.1 КпАП РФ (Невиконання правил поведінки за надзвичайної ситуації чи загрозі її виникнення). Використання цієї статті обумовлено тим, що окупаційна влада цілком заборонила проведення будь-яких мирних зібрань як засіб боротьби з поширенням коронавірусу. Окупаційна влада порушує міжнародні стандарти у сфері свободи зібрань, що закріплюють право проводити мирні зібрання навіть під час пандемій, якщо такі сходини є соціально вагомими. Ця норма поширюється навіть на одиночні пікети, учасники яких виконують усі необхідні правила протиепідеміологічної безпеки.

  1. Застосування статей 20.2, 20.2.2 КпАП РФ у Криму – статистика

Статті 20.2 та 20.2.2 КпАП РФ застосовуються саме для переслідування учасників й організаторів мирних зібрань.

КПГ здійснила аналіз усіх постанов, ухвалених за цими статтями в Криму після окупації. Під час аналізу ставилися такі завдання:

визначити кількість таких постанов, результат їхнього розгляду й оскарження;

у разі, якщо це можливо, визначити належність переслідуваної особи до кримськотатарського народу за її іменем і прізвищем.

Вибірка здійснювалася за результатами пошуку на сайтах «судів» Криму. Внаслідок пошуку було знайдено й проаналізовано 574 постанови про призначення покарання чи припинення провадження у справі за ст. 20.2 і 20.2.2 КпАП РФ, ухвалені «судами» в Криму включно до 10 листопада 2021 року. З них 386 – щодо кримських татар.

Усього з 574 ухвал:

465 ухвал – про призначення покарання (356 з них – щодо кримських татар);

109 ухвал – про припинення провадження за адміністративною справою (30 з них – щодо кримських татар).

Окрім цього, у 132 випадках «суди» ухвалювали рішення про повернення протоколу про правопорушення до «правоохоронних» органів для виправлень (47 з них – щодо кримських татар).

Також КПГ виявила 215 ухвал «судів апеляційної інстанції» за ст. 20.2 та 20.2.2 КпАП РФ. З них 144 постанови – за апеляціями, поданими кримськими татарами. Серед загальної кількості таких ухвал:

9 ухвал – про припинення провадження (2 з них – за скаргами кримських татар);

52 ухвали – про повернення до «суду» першої інстанції (29 з них – за скаргами кримських татар);

154 ухвали залишили чинними рішення «суду» першої інстанції (113 з них – за скаргами кримських татар).

Стихийное собрание во время массовых обысков Каменка 13 апреля 2017 года. Фото сделано силовиками

  1. Масові переслідування в адміністративному порядку восени 2021 року

За період з 1 вересня до 10 листопада 2021 року в Криму сталося 5 масових затримань із подальшим адміністративним переслідуванням учасників мирних зібрань. Як-от:

4 вересня затримано щонайменше 53 особи. КПГ задокументувала 53 протоколи за ст. 20.6.1 КпАП і 2 за ст.19.3 (Непокора законному розпорядженню співробітника поліції). «Непокора» полягала у відмові негайно розійтися. Частину людей затримали поряд з будівлею ФСБ у Сімферополі, куди вони прийшли з метою дізнатися про місцезнаходження викрадених ФСБ 5 кримських татар (3 з них були затримані в рамцях політично умотивованої кримінальної «справи Нарімана Джеляла»). Інших кримських татар затримали не поблизу будівлі ФСБ, а на бульварі, розташованому поряд з нею, чи в машинах, що знаходилися поруч. Серед затриманих – 51 кримський татарин.

11 жовтня було затримано 20 осіб, складено 7 протоколів за ст. 20.2.2 КпАП РФ і 13 за ст. 20.6.1 КпАП РФ. 15 осіб затримали поряд з будівлею «Кримського гарнізонного військового суду». Вони прийшли на відкрите судове засідання у справі кримських мусульман. Ще 5 осіб затримали під будинком районного відділення поліції (РВВС). Вони прийшли дізнатися, де перебувають затримані раніше 15 людей. Усі затримані – кримські татари.

25 жовтня було затримано 22 особи, складено 21 протокол за ст. 20.2.2 КпАП РФ і 2 протоколи за ст. 19.3 КпАП РФ щодо адвоката Едема Семедляєва за відмову виконувати вимогу співробітника Центру боротьби з екстремізмом роздягнутися догола й припинити аудіозапис. 21 особу затримали під будівлею «Кримського гарнізонного військового суду», куди люди прийшли на відкрите слухання у справі кримських мусульман. Адвоката Едема Семедляєва затримано в РВВС.

29 жовтня було затримано 31 особу. Станом на 10 листопада 2021 року відомо про 5 протоколів за ч. 5 ст. 20.2 КпАП РФ. Затримані брали участь в акції на підтримку політичних в’язнів або працювали як журналісти за редакційними завданнями. Усі затримані – кримські татари.

1 листопада було затримано 18 осіб поряд з будівлею «Кримського гарнізонного військового суду», куди вони прийшли на відкрите слухання у справі кримських мусульман. Складено 16 протоколів за ст. 20.6.1 КпАП РФ. Усі затримані – кримські татари.

Акция крымских татар 29 октября 2021 года Симферополь. Фото Крымская солидарность

Таким чином, за період з 4 вересня до 1 листопада 2021 року відбулося щонайменше 154 затримання. Лише двоє людей із усіх затриманих не були кримськими татарами. Крім того, деякі із затриманих не були учасниками мирних зібрань, а були журналістами чи лише проходили повз місце проведення зібрання. Приміром, затриманий 4 вересня Енвер Алімов йшов неподалік. Один із затриманих 4 вересня повідомив КПГ, що людей на бульварі затримували за маркером «кримськотатарської зовнішності». КПГ має аудіозапис його свідчень. Усі адміністративні провадження щодо осіб, затриманих 4 вересня, містять показання одних і тих самих трьох «свідків» обвинувачення, котрі описують учасників зборів як громадян «азіатської», «східної» чи «татарської» зовнішності.

На світлинах й відео з місця затримань (від 11 жовтня) видно, що затримані дотримуються дистанції 1.5 м і всі знаходяться у масках. Отже, заявлена причини затримання – «порушення правил поведінки за режиму загрози надзвичайній ситуації» – є необґрунтованою.

Переконливим доказом того, що адміністративні затримання восени 2021 року мають вибірковий і дискримінаційний характер, є такий факт. Севастопольський міський комітет Комуністичної партії РФ провів 29 жовтня урочисту акцію покладання квітів на честь 103-річчя комсомолу. На світлинах помітно не менше 10 осіб, котрі стоять впритул і без індивідуальних захисних масок. 7 листопада вони провели численнішу акцію на честь 104-річчя від дня більшовицького перевороту. Світлини зафіксували приблизно 80 осіб, з яких лише 6 використовують захисні маски.

  1. Аналіз рішень за ст. 20.2 и 20.2.2 КпАП РФ

4.1. Загальна кількість адміністративних проваджень, переданих до «судів»

З 574 постанов за ст. 20.2 та 20.2.2 КпАП РФ 386 ухвалено щодо кримських татар, тобто 67.3% від загальної кількості постанов. До того ж варто пам’ятати, що кримські татари, за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року, становили близько 12% населення. Окупаційна влада заявила, що у 2014 році в Криму мешкало приблизно 11 % кримських татар. Утім понад половини рішень за ст. 20.2 та 20.2.2 КпАП РФ ухвалено щодо них. Така диспропорція обумовлена чи тим, що представники кримськотатарського народу частіше проводять акції, чи тим, що їх переслідують за реалізацію права на свободу мирних зборів.

Важливо відзначити, що в Криму після окупації окупаційна влада РФ постійно проводить паради, виставки військової техніки, урочисті акції, присвячені війні чи російським збройним силам. Ці заходи відбуваються навіть під час пандемії коронавірусу, хоча вони не мають соціальної значущості, а є мілітарними пропагандистськими заходами. Щороку 9 травня окупаційна влада проводить численні акції, присвячені річниці перемоги СРСР у Другій світовій війні. Приміром, у 2021 році «голова» Криму Сергій Аксьонов видав указ, що дозволив проводити парад у період пандемії в умовах режиму підвищеної небезпеки[6]. Водночас практично щороку затримують кримських татар за участь 18 травня в акціях, присвячених роковинам депортації кримськотатарського народу.

Акция коммунистов 7 ноября 2021 года Севастополь

Аналіз ухвал засвідчив, що до «судів» Криму передано 30 проваджень щодо кримських татар за участь в акціях, присвячених Дню пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. За 27 із них було ухвалено постанови про призначення покарання, і лише у 3 провадження було припинено.

Вище зазначалося, як 29 жовтня 2021 року без жодних обмежень відбулася акція комуністів у Севастополі. Водночас, того ж дня, затримали 31 кримського татарина в Сімферополі.

Також варто врахувати, що більшість з 386 проваджень щодо кримських татар було порушено за такі мирні зібрання:

179 – за участь у масових зібраннях 3 травня 2014 року з вимогою припинити переслідування щодо лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва (169 постанов про призначення покарання та 10 проваджень припинено). Усі затримані – кримські татари.

82 – за участь у поодиноких пікетах 14 жовтня 2017 року. 81 постанова про призначення покарання та 1 – про припинення провадження (після апеляції). Рішення про припинення провадження ухвалено у справі єдиного не кримського татарина із затриманих.

34 – за участь у стихійних сходинах після масових арештів кримських татар. Усі 34 постанови про призначення покарання ухвалено щодо кримських татар.

30 – за участь у акціях, присвячених річниці депортації. 27 ухвал про призначення покарання та 3 провадження припинено. Усі постанови ухвалено щодо кримських татар.

Станом на 10 листопада є інформація про 23 судові рішення, ухвалені за провадженнями за ст. 20.2 та 20.2.2 КпАП РФ, порушені проти масово затриманих кримських татар восени 2021 року (16 постанов про призначення покарання та 7 проваджень припинено).

Нагадаємо, що ці цифри не враховують учасників мирних зібрань, яких затримували ще й за іншою статтею – 20.6.1 КпАП РФ (Невиконання правил поведінки за надзвичайної ситуації чи загрозі її виникнення).

Крымские татары на турецком валу, 3 мая 2014 года. Фото Крым.Реалии

Такі факти засвідчують, що непропорційно велика кількість адміністративних проваджень щодо кримських татар обумовлена саме реакцією окупаційної влади на проведення ними мирних акцій, а не числом акцій. Таким чином, це підтверджує вибірковий підхід до переслідування учасників мирних акцій, внаслідок чого саме кримські татари переслідуються найчастіше.

4.2. Практика розгляду справ за ст. 20.2 і 20.2.2 КпАП РФ у «судах»

Для оцінки неупередженості суддів важливо врахувати співвідношення кількості переданих до судів справ щодо кримських татар і всіх інших справ. Як зазначалося, з 574 проваджень 386, чи 67,25%, – щодо кримських татар. Чи зберігається така сама пропорційність під час розгляду справ у «судах»? Чи можуть кримські татари під час розбору цих справ розраховувати на справедливий розгляд?

4.2.1. Ухвалення рішень у «судах» першої інстанції

З 465 рішень про призначення покарання 356 (76.55%) ухвалено щодо кримських татар. У цьому разі спостерігається збільшення частки рішень про призначення покарання щодо кримських татар порівняно із загальною кількістю наявних проваджень. Це засвідчує, що стосовно кримських татар частіше ухвалюють рішення про призначення покарання за такими статтями, ніж щодо інших етнічних груп.

Водночас, зі 109 постанов про припинення провадження у справі лише 30 (27.52%) ухвалено щодо кримських татар. Така мала частка рішень підтверджує те, що «судді» набагато рідше припиняють провадження, якщо йдеться про справу кримського татарина.

Ще наочніше ці цифри виглядатимуть, якщо безпосередньо порівняти кількість «обвинувальних та виправдувальних» ухвал. Для кримських татар це 356 до 30, тобто припиняється кожне 13-те провадження. Для інших етнічних груп – 109 до 79, або припиняється кожне 3-тє провадження.

Красномовним прикладом такого підходу до розгляду справ у «судах» першої інстанції є адміністративне провадження, порушене в Кіровському районі 2014 року щодо 6 мешканок житлового будинку за спробу зупинити машину з майстрами РЕМ, котрі не воліли відновлювати відсутнє вже кілька днів у будинку електропостачання. Щодо 4 жінок з іменами «слов’янського походження», котрі й не заперечували, що затримували машину, суддя ухвалила рішення про припинення провадження. Проте щодо 2 жінок з кримськотатарськими іменами було ухвалено постанови про призначення покарання – штраф й обов’язкові роботи. Це у ситуації, коли обидві жінки повідомили, що не брали участі у цих діях. Одна з них гуляла на подвір’ї з онукою, інша – чекала на таксі.

Участник одиночного пикета 14 октября 2017 года. Фото Крымская солидарность

Ще одним прикладом є той факт, що з 82-х проваджень, порушених за участь у поодиноких пікетах 14 жовтня 2017 року проти політичних репресій у Криму, лише одне провадження повернули після апеляції до «суду» першої інстанції, за ним було припинено провадження. Це провадження щодо Валерія Григора, котрий єдиний з усіх затриманих не був кримським татарином.

Не менш показовою є ситуація з поверненням проваджень до «правоохоронних» органів для виправлення неточностей або помилок. Самий факт повернення провадження найчастіше є свідченням, що «суддя» не уповні готовий погодитися з силовими структурами й більш-менш уважно ознайомився з отриманими матеріалами.

Зі 132 випадків повернення лише 47 (35.61%) стосувалися проваджень щодо кримських татар. Так разюча невідповідність (на зниження) порівняно з базовим (67.25%) співвідношенням переданих до «судів» проваджень засвідчує, що «судді» під час розгляду проваджень щодо кримських татар більш поверхово читають отримані матеріали й, власне, вже заздалегідь ладні погодитися з позицією силових структур. Аналіз ухвал «судів» за переслідуваннями 4 вересня 2021 року промовисто виявив поверховість і заангажованість у розгляді справ й ухваленні за ними постанов про покарання.

Вибірка також продемонструвала, що якщо провадження було повернене силовим структурам для виправлення неточностей, то для кримських татар більш висока ймовірність того, що за повторним розглядом ухвалюватиметься постанова про призначення покарання – 22 до 47 (співвідношення рішень про призначення покарання за повторним розглядом до кількості повернутих проваджень). Для інших етнічних груп така ймовірність – 19 до 85. Це засвідчує, що й силовики частіше повторно направляють справи до судів, і судді «охочіше» ухвалюють постанови про призначення покарання кримським татарам.

4.2.2. Розгляд адміністративних справ у «судах» апеляційної інстанції

Вибірка судових рішень, здійснена КПГ, продемонструвала, що у «Верховному суді Республіки Крим» та «Міському суді Севастополя» відбулося щонайменше 215 розглядів скарг на рішення судів першої інстанції з адміністративних проваджень за ст. 20.2. та 20.2.2 КпАП РФ. З них 144 (66.98%) – щодо кримських татар. Це співвідношення слід взяти як базове у розгляді апеляцій.

У «судах» апеляційної інстанції зі 144 розглядів у 113 (78.47%) випадках «суддя» затверджує рішення «суду» першої інстанції. Для інших етнічних груп ця цифра інакша – 41 із 71 або 57,75 %. Тобто, у випадках розгляду апеляції у справі кримських татар «судді» схильні затвердити рішення першої інстанції.

Ще більш показовою є вибірка рішень на припинення провадження у справі. З 9 таких рішень лише 2 – щодо кримських татар. Зважаючи на те, що за ст. 20.2 та 20.2.2 КпАП РФ 66.98% розглядів апеляцій відбуваються у справах кримських татар, то співвідношення 2 до 9 промовляє про високий ступінь небажання «суддів» апеляційної інстанції припиняти провадження щодо кримських татар.

Кількість рішень про скасування постанов і повернення справ на повторний розгляд до «судів» першої інстанції – 52. З них схожих рішень щодо кримських татар – 29 (55.77%). Ця цифра нижча, ніж базові 66.98% розглядів апеляцій у справах кримських татар, що підтверджує факт більш охочого затвердження «суддями» апеляційної інстанції постанов про призначення покарання кримським татарам, ніж представникам інших етнічних груп.

Вартує взяти до уваги, що на сайті «Верховного суду Республіки Крим» не опубліковано даних про апеляційні розгляди на ухвали щодо призначення покарання у «справі 3 травня», які відбувалися 2014 року. Це 167 ухвал щодо кримських татар, і всі розгляди скарг врешті-решт залишили постанови судів першої інстанції без зміни покарання.

  1. Висновки

Аналіз практики застосування окупаційною владою статей 20.2 і 20.2.2 КпАП РФ засвідчує:

  •             окупаційна влада застосовує ці статті для переслідування учасників мирних зібрань;
  •             узвичаїлася дискримінаційна практика, за якої найчастіше в адміністративному порядку за участь у мирних зібраннях переслідуються представники кримськотатарського народу;
  •            практика розгляду проваджень за цими статтями у кримських судах (як судах першої інстанції, так і судах апеляційної інстанції) демонструє, що під час розгляду «судді» упереджені до представників кримськотатарського народу. Таким чином, кримські татари підчас розгляду справ за цими статтями позбавлені права на справедливий суд;
  •             статистичні дані, зібрані КПГ щодо застосування цих статей для порушення проваджень та розгляду їх у судах, доводять дискримінацію кримських татар у реалізації права на мирні зібрання як з боку російських силових структур, так і з боку осіб, які репрезентують незаконно створену й підконтрольну російській владі судову систему.

 

 

78 queries in 0.082 seconds.