Ua En Ru

18.04.2018

Мова ворожнечі – це засіб контролю над суспільством в Криму, – Седова

Мова ворожнечі. Російські ЗМІ розпалюють ненавість в Криму — інтерв’ю на Громадськом телебаченні з правозахисницею Іриною Седовою.

– Що мається на увазі, коли йдеться про мову ворожнечі в Криму?

– Мова ворожнечі – це висловлювання, які використовуються для дискримінації будь яких соціальних або релігійних чи етнічних груп. Ситуація в Криму виявилася ще гіршою, ніж ми уявляли. Існують навіть заклики до знищення деяких груп. При дослідженні інформаційного простору було виявлено всього 718 прикладів мови ворожнечі, з них на сайтах окупаційної влади 71. Негативні висловлювання  щодо українців становлять 70 %.

– Що представники кримської «влади» кажуть про українців?

– Зокрема Аксьонов з Константиновим вважають, що це бандерівці та нацисти, яких треба знищувати, постійно йде спекулювання історичною пам’яттю. Жителів Криму вважать росіянами, тобто вони протиставляють жителів окупованої території іншим жителям нашої країни.

– А про що йдеться на сторінках інших засобів масової інформації?

–  Є ЗМІ, які фінансуються з бюджетів, це місцеві видання. Їх pdf-версії також викладаються на офіційному сайті влади Криму. Наприклад, була публікація «Гитлер – новый «герой», в якій всі українці вважаються фашистами. Газета «Крымская правда», що підконтрольна владі, оприлюднила статтю «Бей фашистких гадов», де мова йде по події на Донбасі. Автор вважає, що “народ Донбасу” б’ється з фашистами-українцями.

Як наслідок, такі публікації не викликають у людей нічого, крім ненависті та страху, за українську символіку людину можуть побити. Ми пам’ятаємо справу Ігоря Мовенко, якого жорстоко побили у Севастополі за те, що на його велосипеді була українська символіка. А коли він звернувся з заявою про напад до поліції, навіть не було відкрито впровадження.

– Чи здатна журналістська спільнота в Росії засуджувати подібну мову ворожнечі?

– Російську журналістику знищують вже багато років, кількість незалежних ЗМІ можна порахувати на пальцях. Все інше – це не журналістика, а якісна пропаганда. Провідні російські телеканали, які мають найбільший вплив, повністю чи частково фінансуються з бюджету. Наше дослідження виявило, що їх основний контент – це агресивне розпалення війни та  мова ворожнечі.

– Що виявило дослідження стосовно відношення до релігійних груп?

– Релігійні групи на всіх досліджених нами ресурсах також стають об’єктами мови ворожнечі. Йдеться про офіційні кримські ресурси, місцеві видання та ефір основних російських телеканалів. Постійно проводяться паралелі між мусульманами та терористами. Баптисти, свідки Ієгови та прихожани Посольства Божого вважаються небезпечними сектантами. Київський патріархат в одному з ЗМІ було названо «националистической группировкой, благословляющей на убийства». І взагалі, Київський патріархат – це розкольники, які не мають відношення до офіційної церкви.

Така мова ворожнечі – це засіб контролю над суспільством. Коли людина залякана, має ненависть до якихось певних груп, то нею легше керувати. Легше заманювати до служби в окупаційній армії та інших силових структурах.

Не всі люди, звичайно, але багато хто вірить в цю викривлену реальність, тому що в них немає альтернативних джерел інформації. В Криму блокуються українські інформаційні ресурси, що є неправомірним навіть по російським законам.

– Чи не складається у вас враження, що норми існуючого російського законодавства щодо розпалювання ворожнечі до окремих груп використовуються вибірково?

–  Так і є. У нас є докази, що коли розпалювалась ворожнеча в соціальній мережі до росіян і до українців, то тому, хто розпалював ворожнечу до росіян, було винесено вирок. По відношенню ж до того, хто розпалював ворожнечу до українців, справи видкрито не було, бо слідчі не знайшли в цьому складу злочину. Все це  – офіційна політика Російської Федерації.

– Чи є злочином все те, що ви зафіксували у своїй доповіді з точки зору права?

– В Кримінальному кодексі України і Росії заборонено розпалювати ворожнечу. Якщо є призови до знищення якоїсь групи людей, релігійної чи етнічної, то це карна відповідальність. А ворожнеча розпалюється не тільки на окупованих територіях Криму та Донбасу,  а також в соціальних мережах і в коментарях на території материкової України.

– Які тут можуть існувати важелі впливу?

– У нас є легітимна Прокуратура АР Крим, яка працює в Києві, і вона може відкривати кримінальні справи на тих, хто розпалює жорстку мову ворожнечі на території Криму. І ці кримінальні впровадження потім стануть доказовою базою для введення додаткових санкцій.