2022 рік став роком наймасштабніших системних порушень прав людини в Криму: огляд КПГ

2022 рік став роком наймасштабніших системних порушень прав людини, а півострів перетворився на одну з баз РФ для атак по Україні. Крим став не лише місцем утримання політичних в’язнів, але й в’язницею для викрадених російськими військовими людей з півдня України. Минулий рік також відзначився новою хвилею переслідування кримчан за підтримку України. Про це розповіли представники Кримської правозахисної групи (КПГ) 24 лютого у Києві та представили огляд про стан прав людини у Криму за 2022 рік.

За словами голови Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, російська влада продовжує політичне переслідування мешканців Криму за сфабрикованими кримінальними справами. Станом на кінець 2022 року щонайменше 149 наших громадянин знаходилися у місцях несвободи у рамках політично мотивованого переслідування.

Людей в Криму часто переслідують за сфабрикованими справами, наприклад, кримських татар за “справою Хізб-ут тахрір”. Щонайменше 88 мешканців Криму позбавлено волі у “справах кримських мусульман”. Фігурантів цієї справи, більшість з яких – кримські татари, звинувачують у причетності до ісламських організацій або у пропаганді діяльності організацій, які РФ вважає терористичними чи екстремістськими. Cправи дійсно абсурдні: там фігурують нібито “таємні свідки”, а насправді це ФСБшники, так само експертизи надаються співробітниками ФСБ”, – розповіла Ольга Скрипник.

За словами правозахисниці, іншими масштабними справами проти українців в Криму є обвинувачення у шпигунстві, диверсіях і тд.

Ольга Скрипник. Фото: УКМЦ

Такі звинувачення частовикристовують проти активистів або журналістів, як це було у справі Владислава Єсипенка. Наприклад, Галина Довгопола, який 67, отримала 12 років, що для неї майже як смертний вирок. Вона наразі у колонії. Крім політичних переслідувань, в Криму тривають переслідування за релігіозні погляди“, – додала Ольга Скрипник.

Крим у 2022 році став вʼязницею для людей з новоокупованих територій.

У березні ми фіксували перші повідомлення про те, що у СІЗО № 1 Сімферополя тримають людей з Херсонської та Запорізької областей, а пізніше ФСБ РФ відкрило новий слідчий ізолятор саме для викрадених людей. За нашими даними, цей СІЗО № 2 розрахований на 458 місць. У цьому ізоляторі наприкінці 2022 року утримувалося більше 110 осіб, більшість з яких — цивільні мешканці окупованих після 24 лютого 2022 року територій України. Серед затриманих – громадські активісти, волонтери й представники місцевої влади. У всіх таких справах, які ми встигли задокументувати, викрадених людей катували: спочатку російські військові після викрадення, а потім – представники ФСБ РФ у Криму”, – каже Ольга Скрипник.

За інформацією КПГ, щодо деяких викрадених людей окупаційна влада й досі не порушила жодних кримінальних справ, тобто формально РФ не визнає, що вони перебувають у СІЗО. Ці люди позбавлені можливості отримати навіть адвоката за призначенням.

Крім того, жертви катувань повідомляють, що медичної допомоги їм майже не надають, а посилки від родичів не приймають. КПГ також встановила, що викрадених у Херсонській та Запорізькій областях людей після тимчасового тримання у Криму доправляють на територію РФ.

Окрім цього, окупанти продовжили переслідувати за вираження поглядів і громадських діячів. Політика переслідування стала більш жорсткою: переслідують за пости в соцмережах та навіть за розмови з колегами по роботі, розповіла дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова. 

Насильницькі зникнення, катування, сфабриковані справи. Така, на жаль, наразі реальність у Криму. Для переслідувань також активно використовують нову статтю адмінкодексу РФ, яка забороняє дискредитацію російської армії. Наразі нам відомо про як мінімум 200 адміністративних справ “за дискредитацію російської армії” проти кримчан, які були відкриті за минулий рік”,  – розповіла дослідниця КПГ.

Сєдова продовжує: людей почали штрафувати і навіть кидати за грати просто за те, що вони співають українські пісні на вулицях.

Окремо правозахисники зауважують на тому, що Крим буквально став військовою базою Росії.

Володимир Чекригін. Фото: УКМЦ

Заступник голови Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін каже, що така база створювалась ще з початку окупації Криму та мала стати плацдармом для подальшого наступу на Україну. Це супроводжувалось тотальною мілітаризацією суспільного життя та розпалюванням ворожнечі до всього українського.

За словами Чекригіна, з 2014 року Росія провела 16 призовних кампаній та призвала до лав своєї армії не менше 40 000 кримчан. Разом з тим влада РФ порушила щонайменше 429 кримінальних справ за ухилення від служби у збройних силах країни-окупанта. Після початку повномасштабного вторгнення мешканці Криму були залучені до участі у збройній агресії проти власної держави, а сам півострів активно використовується як база для нанесення ракетних та авіаударів по території України, зокрема по цивільним об’єктам, що призвело до загибелі цивільних.

Богдан Мельникович. Фото: УКМЦ

Разом з тим через війну минулого року Україна зіткнулась із широкомасштабним викликом у гуманітарній та соціальній сферах.

Ми змогли створити працюючий правовий механізм подолання проблем,  створених війною, проте все що існують питання, що потребують подальшого доопрацювання для захисту людей в умовах війни”, – зазначив Богдан Мельникович, юрист Кримської правозахисної групи.

102 queries in 0.097 seconds.