РОСІЯ ПЕРЕТВОРЮЄ МАЛЕНЬКИХ КРИМЧАН НА «СОЛДАТ ПУТІНА» ТА ЗМУШУЄ ЗАБУТИ, ЩО ВОНИ — УКРАЇНЦІ

Близько півмільйона юних кримчан потребують негайного захисту від жорсткої політики Росії, спрямованої на мілітаризацію дитинства. Впродовж шести років окупації діти в Криму зазнають впливу масованої російської пропаганди як мілітарної, так і направленої на витіснення української ідентичності та заміни її на ідентичність російську, – пише видання QHA.

Російська система навчання і виховання, яка діє зараз на півострові, з одного боку активно заохочує дітей служити в російській окупаційній армії і ставати «вірними солдатами Путіна» – в Криму діє велика кількість воєнізовано-спортивних гуртків, а «Юнармію» планують створити при кожній школі. Правозахисники акцентують, що не лише призов до армії окупанта, але й популяризація окупаційної армії на окупованій території, тим більше серед дітей, порушує Женевську конвенцію і є воєнним злочином.

Другий небезпечний напрямок дій Росії в Криму – з українських дітей намагаються виростити патріотів чужої країни, патріотів Росії, дітей примушують забути, що вони є українськими громадянами, та нав’язати їм російську ідентичність. Більше того, з України системно формують образ ворога, якого треба боятись і якому треба бути готовим протидіяти зі зброєю в руках. Експерти зауважують, що таким чином дітей на окупованій території не лише вчать ненавидіти свою Батьківщину, але й нав’язують деякі моральні цінності, прямо протилежні тим, які пропагуються в Україні.

Найбільше розбіжності очевидні під час травневих свят до Дня примирення або

«Дня Победы» та під час святкування в Росії і зараз в Криму «23 февраля». В ці дні в соцмережах дуже багато співставних фотографій українських діток у вишиванках і з квітами та російської малечі, вдягнутої в радянські

«гімнастьорки», в дитячих візочках, стилізованих під танки. Цього року користувачів вразив російський настінний календар, де діти були сфотографовані у вигляді поранених бійців часів Другої світової війни, з усіма натуралістичними деталями скривавленого гриму. Відмінність між ідеологією «ніколи знову» та «можем повторить» на прикладі дітей має більш ніж переконливий вигляд, як відмінність між мирним і воєнізованим світоглядом. Зараз мілітаризовану ідеологію «можем повторить» Росія масово поширює серед юного покоління кримчан, пропагуючи таким чином як очікуване – майбутнє війну, а не мирне життя.

Міжнародний день захисту дітей став додатковим приводом придивитись, яке дитинство мають діти на окупованому Кримському півострові. Експерт «Кримської правозахисної групи» Ірина Сєдова в інтерв’ю QHA media розповіла про те, якими методами і з якою метою Росія мілітаризує кримських дітей, чим небезпечний для них культ війни, чи завжди ця пропаганда дієва та як Україна може вже зараз захистити своїх маленьких громадян в Криму на міжнародному і на побутовому рівні.


Померти за РФ зі зброєю в руках і взагалі забути, що колись жили в Україні


Російська мілітаризація і її вплив на дітей в окупованому Криму: наскільки це системно і небезпечно?

Порушення дійсно масове. Це  – системна, спільна робота російської окупаційної влади, місцевої окупаційної «влади» кримської, і це ще робота міністерства оборони Росії. В Міноборони РФ існує спеціальний наказ, який розписує, як треба виховувати патріотів Російської Федерації, щоб вони йшли служити до армії РФ. В цьому наказі є величезний перелік різних заходів, які мають проводитись з дітьми, щоб вони толерантно ставились до служби в армії, хотіли служити в армії і захищати Росію. Частина цих заходів вже шість років системно та масово реалізується і в Криму. До цього залучаються також працівники шкіл, вчителі, вихователі. І діти ростуть під такою постійною масштабною атакою. Ми знайшли зараз документ, в якому сказано, що на наступні п’ять років Російська Федерація виділяє на пропагандистські програми в Криму 1,5 млрд рублів: на те, щоб змінювати ідентичність, виховувати патріотів Росії і, в тому числі, пропагувати службу в армії. Мене ця сума насправді лякає, тому що засвідчує масштабність роботи.

Що в кінцевому підсумку хоче отримати Росія від мілітаризованого виховання кримських дітей?

Росія і у себе, і в Криму виховує дітей в умовах, схожих на армійські: щоб виконували накази, щоб слухалися дорослих, щоб толерантно ставились до армії. Стратегічні цілі, які вони оприлюднюють в своїх програмах, полягають в тому, щоб було толерантне ставлення до армії Російської Федерації, готовність йти в цю армію служити і померти за Росію зі зброєю в руках. Це одна з головних стратегічних цілей всіх цих дій. Друга стратегічна ціль – це виховання патріотів Російської Федерації, тобто любові до РФ. Дітям в мозок, в підсвідомість вбивають думку, що вони – громадяни РФ, що вони – росіяни. Вони хочуть добитися того, щоб діти взагалі забули, що вони колись жили в Україні, народжені в Україні. І що вони насправді – громадяни України. От це друга величезна стратегічна ціль, і вона навіть більша, ніж пропаганда служби в армії.


З дитсадочка — в камуфляжі


Крім «Юнармії», які ще інструменти або методи Росія задіює для мілітаризації маленьких кримчан?

Воєнізований гурток «Юнармія» хочуть зараз зробити в кожній школі, щоб дитина могла туди піти і безкоштовно займатися стрільбою, муштрою, тренуваннями. Є ще казачі угруповання. Казаки приймають до лав «казачат» за участі церкви. Тобто тут намішані аспекти і релігії, і муштри. Як колись було «за царя и отечество», то зараз вони налаштовують дітей за Путіна і Росію. Коли дитина стає «казаком» в церкві, їй видають форму, і при цьому вона цілує хреста, то в її підсвідомості все це складається в дуже тверду установку. І це, на мою думку, ще страшніше, ніж «Юнармія». До речі, частина грошей тієї пропагандистської програми для Криму як раз піде на «Юнармію» та різні казачі угруповання, які будуть з дітьми займатись.

В Криму є й інші шляхи впливу на свідомість дітей. Є просто якісь конкурси, приміром, віршів для дітей про любов до Росії. Є також конкурси танцювальні, де діти танцюють у військовій формі. З боку Росії це дуже масштабна політика. Її треба вивчати не лише з точки зору юридичної на предмет воєнного злочину. Це треба вивчати з точки зору психолінгвістики, тому що слова мають великий вплив на дитячі мізки, на дитячу свідомість. В Криму масштабно поширюється мова ненависті – діти все це чують і бачать.

Діти якого віку найбільш вразливі для такої пропаганди?

На думку психологів, до 15 років дитина найбільш вразлива, тому що вона ще не має свого критичного мислення, вона не має своєї системи цінностей. Все, що вбивається в свідомість і підсвідомість дитини до цього віку – воно потім так міцно закріплюється, що коли дитина виросте, змінити це буде дуже важко. Тому всі ці інформаційні впливи і весь цей тиск Росії в Криму спрямований саме на дітей до 15-ти років, і він вважається найбільш жорстким і найбільш небезпечним.

Яка кількість кримських дітей наразі охоплена російською мілітаризованою пропагандою?

За статистикою такого собі «Кримстату», в Криму зараз близько 300 тисяч дітей у віці від 7 до 17 років. Не всі з них, напевно, ходять до школи, але переважна більшість цих дітей знаходиться під впливом російської пропаганди. Тому що, як я вже казала, за наказом Міноборони РФ, деякі заходи з популяризації російської армії регулярно проводяться школами за допомогою вчителів. Тож якщо дитина ходить до школи, то тим чи іншим чином частина цієї пропаганди на неї виливається.

А до дитячих садочків ще не добрались?

Добрались вже й до садочків. У них є російське свято «день захисника Вітчизни» 23 лютого. І цього дня до садочків приходять військові, водять з дітками хороводи, марширують, організовують спортивні змагання. Це жахливо бачити, тих солдат. А діти ці радіють, тому що це ж цікаво, що людина в формі прийшла до них. Пропаганда в деяких населених пунктах Криму справді починається з садочків, з трьох років.

Наскільки нам буде потім складно реінтегровувати людей, які виросли в умовах воєнізованої муштри і мови ворожнечі?

Насправді все дуже індивідуально. Якщо цієї пропаганди забагато, то дитина, особливо підлітки, навпаки, можуть іти на спротив. І я знаю такі випадки, що діти в Криму наколюють собі тризуби, тобто вони, навпаки, на спротиві цій всій пропаганді захищають свою українську ідентичність. Такі випадки теж є.


Етнічні нюанси примусу «любити Росію»: від заманювання до залякування


Щодо етнічного аспекту. Мілітаризація, скажімо, за участю російських «казаків» більше спрямована на дітей етнічних росіян чи українців. А як відбувається мілітаризація дітей, скажімо, кримських татар? Чи там трохи інакша ситуація?

В гуртках «Юнармії» є діти різних національностей. Як воно впливає на дітей різних національностей, ми такого дослідження не проводили. Але я знаю, що в багатьох мусульманських родинах, які є дуже релігійні, діти взагалі в школу не ходять – вони на домашньому навчанні. І на них ця російська мілітаризована пропаганда розповсюджується менше, тому що в них – своя система цінностей, у них своя релігія, батьки пропагують їм інші цінності, які відрізняються від російської пропаганди. Якщо дитина не ходить до школи і не має доступу до цих пропагандистських каналів, то, звісно, вона виростає по-іншому налаштована, з іншими цінностями.

Я веду до того, що Росія весь час намагається отримати вплив на корінний народ Криму. Тому цікаво, чи не запровадили ще в Криму якусь мілітаризовану аналогію релігійних «казачат», але для дітей кримських татар?

Поки я такого етнічного напрямку (дитячих мілітаризованих організацій) не бачила. Я поки бачу залякування і тиск на кримських татар. Росія таким чином працює: вони до лав «Юнармії» всіх залучають методами пропаганди, а щоби не популяризувалися якісь інші напрямки, скажімо, мусульманство, вони залякують батьків отими кримінальними «справами», тиском, політичними переслідуваннями (на сьогодні в Криму батьки майже 170 дітей кримських татар знаходяться в СІЗО чи в російських тюрмах за надуманими звинуваченнями – прим. ред.).

Тобто родина все ж таки може убезпечити дитину від згубного нав’язування чужих цінностей?
Багато залежить від батьків – як вони налаштовані і чи хочуть вони захищати свою дитину від цієї пропаганди. Якщо батьки люблять Путіна, то дитина, навіть якщо вона і не дуже хотіла ставати громадянином Росії, у неї набагато менше шансів зберегти свою ідентичність. Був випадок, що хлопчик на конкурсі про любов до Росії читав свій віршик, і там написано, що Україна – це ворог, і він скоро до нас прийде, і ми маємо захищатись. Тобто дитина це висловлює у власних віршах. Вона наче і не муштрується, не ходить нікуди, але вона цю ненависть до України в своєму віршику описала. І це дуже страшно. Однак якщо діти виховуються в україномовній родині і додатково займаються українською мовою, то таких дітей легше захистити від впливу російської пропаганди. І я знаю, що багато дітей з Криму по скайпу займаються українською мовою з українськими викладачами тут на материку.


Захистити кримських дітей: і санкціями, і мультиками


Чи може вже зараз щось зробити Україна для захисту своїх маленьких громадян в окупованому Криму?

Україна має вже зараз максимально протидіяти цій російській політиці. Ми зараз разом з прокуратурою АР Крим проводимо розслідування і готуємо подання в Міжнародний кримінальний суд в Гаазі з приводу цих порушень. Ми зібрали вже достатньо доказів того, що Російська Федерація масштабно і системно порушує Женевську конвенцію 1949 року, яка забороняє пропаганду служби в армії окупаційної держави на окупованих територіях. Ми вже знаходимось на завершальному етапі, і, думаю, через кілька місяців ми зробимо подання до МКС щодо пропаганди служби в російській армії серед дітей в Криму.

Наскільки можна залучити міжнародну спільноту до захисту кримських дітей?

Треба давити на Російську Федерацію за допомогою міжнародних організацій та інших урядів, щоб вона просто припинила спрямовану на дітей пропаганду, щоб вона припинила цей воєнний злочин на території Криму. Якщо за цим послідують додаткові санкції, Росія зрозуміє, що не треба цього робити. Якщо російська пропаганда припиниться або хоча б не буде такою масштабною, тоді, звісно, з цими дітьми потім працювати буде легше. І ми зараз над цим працюємо.

А за мілітаризацію дитинства і спотворення національної ідентичності можуть бути навіть окремі санкції?

Ми намагаємось говорити про це. Є багато інформації, що такі дії Росії – дійсно злочин, і що такі дії небезпечні для дітей. Тож треба піднімати це питання – можливо, політики дійсно захочуть звернути свою увагу. Тема порушення прав дітей – болюча і близька людям. Коли ми таку інформацію оприлюднюємо закордоном, на ОБСЄ, наприклад, то це викликає зацікавленість і відгук.

Якими ще методами, крім юридичних аспектів і збору доказів, можна протидіяти антиукраїнській пропаганді та пропаганді війни серед дітей в умовах окупації Криму?

Поки що я особливо не бачу, щоб щось робилось в інформаційному плані для того, щоб працювати зі свідомістю кримських дітей. Для протидії цій пропаганді, крім юридичного аспекту, можна задіяти ще психолінгвістичний аспект. Я нещодавно спілкувалась з психолінгвістом, вона каже, що дуже ефективним протистоянням цій пропаганді і оцій зміні громадянської ідентичності дітей в Криму з українців на росіян може бути створення якогось контенту для дітей, який буде розповідати про Україну в позитивному ключі. Контенту, який буде дітей зацікавлювати в тому, що треба жити в Україні, пояснювати, що вони – громадяни України. Це може бути розважальний контент, скажімо, мультики, який може надходити на окуповану територію навіть через Інтернет. З цими дітьми треба все одно працювати на психологічному рівні.

Крім того, є таке поняття, як медіаграмотність. Це – дуже важливо. І ті батьки, які не згодні з окупацією, вони можуть таким чином і з дітьми своїми працювати, і цю медіаграмотність у цих дітей підвищувати. Безумовно, з самими батьками треба якось працювати, тому що батьки іноді вірять всій тій російській пропаганді так само, як і діти. І вони знаходяться в такому викривленому інформаційному просторі, що просто сприймають Україну як ворога, і на цьому страху як раз і побудована величезна частина цієї антиукраїнської пропаганди, яка, в тому числі, розповсюджується і на дітей.

68 queries in 0.055 seconds.