Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник 25 вересня 2019 взяла участь у панельній дискусії, організованої за підтримки місій США, України, Канади, Данії, Естонії, Грузії, Ірландії, Латвії, Литви, Польщі та Швеції у рамцях наради ОБСЄ з людського виміру у Варшаві .
Правозахисниця повідомила про постійне погіршення ситуації з правами людини в Криму в умовах окупації.
«Російська Федерація закрила Крим інформаційно для міжнародних місій, щоб приховати власні військові злочини. Попри складну ситуацію з доступом на окупований півострів, Кримська правозахисна група продовжує свій моніторинг дотримання прав людини в Криму. Результати документування порушень прав людини використовуються, зокрема, як частина доказової бази для Міжнародного суду ООН, Міжнародного кримінального суду (офісу прокурора), Європейського суду з прав людини», – розповіла правозахисниця.
Скрипник подякувала моніторингової місії ООН в Україні за важливу роботу. Всупереч тому, що Росія унеможливлює роботу безпосередньо в Криму, Місія на відстані здійснює моніторинг дотримання прав людини, у взаємодії з українськими правозахисниками накопичує інформацію про ситуацію на півострові, розмовляє з жертвами й свідками порушень прав людини.
Також правозахисниця зазначила, що РФ продовжує здійснювати в Криму незаконну мобілізацію до своїх збройних сил, і, за інформацією Кримської правозахисної групи, вже майже 19 тис кримчан незаконно мобілізовані до армії окупанта.
Керівник КПГ розповіла про тортури і жорстоке поводження стосовно громадян України у місцях позбавлення волі в Криму й Росії, про що повідомляють жертви та їхні адвокати.
Скрипник зазначила, що за офіційною інформацією УФСВП, наданої влітку 2018 року, в СІЗО Сімферополя з 2014 року було зафіксовано 25 смертей, з яких, за версією ФСВП, 8 смертей сталося внаслідок суїциду, а 17 людей померло «внаслідок природних смертей».
«Втім незалежного розслідування цих смертей не відбувалося, а доступу для правозахисних організацій або міжнародних організацій до місць несвободи в Криму немає. Таким чином, причини цих смертей досі залишаються невідомими. Ця проблема вимагає пошуку можливостей для незалежного моніторингу місць несвободи в Криму й постійного моніторингу стану здоров’я ув’язнених в місцях неволі як в Криму, так і в російських колоніях, де утримуються громадяни України», – розповіла правозахисниця.
Ольга Скрипник закликала ОБСЄ у рамцях міжнародного моніторингу дотримання прав людини в Криму БДІПЛ і ВКНМ перевірити дотримання Росією рекомендацій ОБСЄ щодо ситуації на окупованому півострові.
«Спільна Місія Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини і Верховного комісара у справах національних меншин за оцінкою стану справ з дотриманням прав людини в Криму в 2015 році опублікувала свій звіт з рекомендаціями. РФ не виконала жодної з рекомендацій. Це надає підстави Місії оновити свій звіт і вивчити стан виконання цих рекомендацій», – підсумувала правозахисниця.
Також Ольга Скрипник зажадала від Росії забезпечити доступ до Криму СММ ОБСЄ та Моніторингової місії ООН, які мають мандат на роботу в Україні.
Відеотрансляція заходу:
Учасники дискусії:
Антон Кориневич, Постійний представник Президента України в АР Крим;
Джеймс С. Гілмор, американський посол в ОБСЄ;
Ольга Скрипник, керівник Кримської правозахисної групи;
Діармуїд Каннеффе, Керівник Одеського офісу ООН
Уповноваженого з прав людини;
Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи
Архієпископ Климент, голова Кримської єпархії
Православний церкви України;
Ігор Котелянець, керівник Асоціації родичів політв’язнів;
Рефат Чубаров, Глава Меджлісу кримськотатарського народу;
Андрій Чесноков, Радник Представництва України при
ОБСЄ (модератор).
Організатори дискусії повідомляють:
У декількох резолюціях ГА ООН № 71/205, 72/251 і 73/263 про ситуацію з правами людини в Автономній Республіці Крим й місті Севастополь (Україна) міститься заклик до незалежного моніторингу. Незалежні міжнародні спостерігачі не мають доступу до півострова з 2015 року, коли Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) та Верховний комісар у справах національних меншин (ВКНМ) організували спільну місію з оцінювання прав людини. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні (СММ) уповноважена здійснювати моніторинг в Криму – проте окупаційна влада відмовилася сприяти цьому. Внаслідок відсутності прямого доступу Управління ООН з прав людини та неурядові організації здійснюють моніторинг ситуації на відстані. Справжній масштаб проблеми невідомий, оскільки незалежні міжнародні спостерігачі неспроможні отримати доступ до цієї зони, а Росія запровадила у Криму інформаційну блокаду.