В колонії № 14 Краснодарського краю, де сидів політвʼязень Андрій Коломієць, восени 2022 року утримувались щонайменше 250 людей з окупованої частини Херсонщини. Про це Андрій Коломієць розповів КПГ після звільнення.
“Восени 2022 року в наш лагерь приїхали 250 людей з Херсонщини, це лише 1 лагерь. А хлопці розповідали, що не менше 2500 тисяч людей були з Херсонської та Запорізької областей викрадені росіянами. Я чув, що під час етапу одного з українців навіть застрелили прямо через “кормушку”, – розповів Коломієць.
Активіст Євромайдану Андрій Коломієць – мешканець Київської області. У 2014 році він познайомився через інтернет зі своєю майбутньою дружиною Галиною і поїхав до неї у Кабардино-Балкарську Республіку (РФ). 15 травня 2015 року співробітники поліції РФ в її будинку затримали українця за сфабрикованими звинуваченнями. До нього застосовували жорстокі тортури електричним струменем. Після катувань Коломієць обмовив себе. Після цього його перевезли до Криму й звинуватили у нападі на “беркутівців”. 10 червня 2016 року «суддя Київського районного суду» Сімферополя Михайло Білоусов засудив українця до 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Його звинуватили в замаху на вбивство двох колишніх співробітників підрозділу МВС України «Беркут» під час подій на Майдані в Києві за кількома статтями КК РФ: ст. 105 КК РФ – вбивство двох і більше осіб (незавершене), ст. 228 – зберігання наркотичних засобів (стаття, за якої на початку провели обшук у будинку дружини), ст. 30 – замах на злочин. Генеральна прокуратура Україна спростувала участь Андрія Коломійця в атаках на «Беркут». Кримська правозахисна група заявляла, що справа цілком сфабрикована й політично мотивована. Резолюцією Європарламенту від 14 червня 2018 року Андрій Коломієць був визнаний політичним в’язнем.
Андрій Коломієць розповів, що у колонії його ставили на профілактичний облік як схильного до скоєння правопорушень, десятки разів відправляли у штрафний ізолятор. До українця в російській колонії було «особливе ставлення».
“Різне було. Заходили керівники з різних відділів ФСВП (російською ФСИН), і питали: “Чий Крим?”. А ти сидиш і думаєш: “Казати правду чи мовчати?”. Перші два роки мене постійно били, я дрался, в “ямі” сидів. Потім вже просто відповідав: “Ви розумієте, за що я сиджу? Я – учасник Майдану”. Вони мені: “Добре, без розмов, 15 діб ШІЗО. І так – постійно”, – розповів Коломієць.
За його словами, і серед інших увʼязнених українця відокремлювали: “Що мені за ці роки тільки не говорили і як мене тільки не називали…Весь термін всі мені про Крим торочили. Я спочатку відповідав, дрався. Але один проти системи сильно не попреш. Просто за слово “війна” тобі могли додати термін увʼязнення”.
У колонії стан здоров’я українця погіршився: він потерпав від головного болю, високого тиску, болю у шлунку, псоріазу, у нього випадали зуби. Андрій намагався впливати на керівництво колонії, зокрема, через офіційні скарги. Наприклад, якось через скаргу адвоката вдалось змусити керівництво колонії відправити Андрія на лікування після загострення псоріазу.
“Я обрав шлях не мовчати. Керівництво колонії знало, що якщо мене будуть ображати, я не буду мовчати: дізнається дружина, адвокат, наш консул, який до мене приїздив. Перед його візитами вони взагалі були смирними. Звісно, я розумів, що можу “догратись”, але іншого варіанту у мене не було”, – розповідає Коломієць.
За словами екс-політвʼязня, витримати довгий термін увʼязнення допомогла підтримка рідних та небайдужих українців. Андрій отримував багато листів, хай і з піврічною затримкою. Зокрема, каже Коломієць, ці листи – не просто підтримка, а значний важіль стримування тиску на політвʼязнів з боку силових структур Російської Федерації.
“Я знав, що я не один. Бо були дружина, батьки, правозахисники, волонтери. Я отримував багато листів з України, і навіть з Росії – від тих, хто війну не підтримує. Якщо б не було цієї підтримки, я б тут зараз не сидів”, – підкреслив Андрій Коломієць.
Нагадаємо, 15 січня 2025 року Андрій Коломієць вийшов з колонії у Краснодарі після 10 років увʼязнення. Політв’язня одразу після цього затримали та етапували до Центру тимчасового тримання іноземних громадян відділу МВС РФ у Гулькевичському районі. Там він утримувався пів року.
6 липня Коломійця перевезли на пункт пропуску «Верхній Ларс» на російсько-грузинському кордоні у Північній Осетії, де його 5 годин допитувала ФСБ.
12 липня 2025 року Коломієць повернувся в Україну, перетнув кордон. Після цього його одразу доставили до ТЦК. Інформація про його позбавлення волі та відповідні документи були враховані в ТЦК – його відпустили, він дістався Києва, де його зустріла мама
