Оперативники кримського Центру з протидії екстремізму (Центру «Е») передали в Роскомнагляд скріншоти з сайту редакції кримськотатарської газети «Къырым» і домоглися порушення двох нових адміністративних справ проти її засновника Сейрана Ібрагімова та головного редактора Бекіра Мамутова. Їх знову оштрафували — у загальній сумі на 44 тисячі рублів. Цього разу — через замітку про радянську дисидентку і правозахисницю Людмилу Алексєєву кримськотатарською мовою.
За версією поліції та Роскомнагляду, стаття про Алексєєву містила інформацію про видання «Голос Америки» і «Радіо Свобода» без вказівки на їхній статус «іноземних агентів».
Раніше, у травні 2024 року, у співробітників видання провели обшуки за домашніми адресами і в редакції газети. Після затримання Сейрана Ібрагімова і Бекіра Мамутова доправили до Центру «Е», де на них склали чотири адміністративні протоколи через публікацію доповіді ООН і авторської колонки про мобілізацію. Тоді суд загалом призначив Ібрагімову і Мамутову штраф на суму 790 тисяч рублів (майже 359 тисяч гривень).
«Ґрати» розповідають, чому співробітники кримськотатарської газети вважають нові штрафи незаконними.
Роскомнагляд у справі
12 грудня суддя Залізничного районного суду в Сімферополі Марія Домнікова оштрафувала редактора кримськотатарської газети «Къырым» Бекіра Мамутова на 4 тисячі рублів за статтею про зловживання свободою масової інформації (частина 2.1 статті 13.15 КпАП РФ).
Приводом для адміністративної справи став скріншот статті на сайті газети, яку редакція опублікувала ще 26 жовтня 2023 року. Це була замітка про радянську дисидентку і правозахисницю Людмилу Алексєєву. 2019 року Мін’юст РФ заніс фонд «На захист прав ув’язнених», який заснувала Алексєєва, до реєстру «іноземних агентів».
Газета «Къырым», 27 квітня 2021. Фото: Олександра Єфименко
Оперативники кримського Центру з протидії екстремізму оглянули сайт і зробили скріншоти в травні 2024 року. Тоді на журналістів склали чотири адміністративні протоколи через публікацію доповіді ООН та авторської колонки про мобілізацію, у якій голова ревізійної комісії Курултаю кримських татар Алі Озенбаш закликав співвітчизників ухилятися від участі в бойових діях на території України. У першій замітці з доповіддю генсека ООН Антоніу Гутерріша, яку редакція газети розмістила на сайті 26 жовтня 2023 року, йшлося про випадки насильницьких зникнень та незаконних затримань у Криму, а також про побиття та катування заарештованих.
У вересні 2024 року поліція і Роскомнагляд звинуватили співробітників газети у публікації замітки зі згадкою проєктів «Голосу Америки» і «Радіо Свобода» без вказівки на їхній статус «іноагентів». «Радіо Свобода» і «Голос Америки» Мін’юст РФ наділив таким статусом у грудні 2017 року, а в березні 2022 року Роскомнагляд заблокував сайт «Радіо Свобода» на території РФ. У лютому 2024 року Мін’юст також додав холдинг до переліку «небажаних» міжнародних організацій.
Поліції в цій адміністративній справі знадобилася участь Роскомнагляду — протоколи за частиною 2.1 статті 13.15 КоАП РФ уповноважені складати лише співробітники цього відомства.
«У 1960 рр. її квартиру широко використовували як місце для зустрічей дисидентів, інтерв’ю західним кореспондентам, використовували для виготовлення та зберігання «самвидаву». Вона сама намагалася допомогти правозахисникам, які сиділи в таборах. Для відомої «Хроники текущих событий», яка велику увагу приділяла проблемі Криму і кримських татар, на своїй друкарській машинці кілька років друкувала тексти. У США Л. Алексєєва на радіостанціях «Голос Америки» і «Свобода» вела передачі, присвячені проблемам людини, виступала в пресі», — йдеться в тексті статті, за яку оштрафували головного редактора газети «Къырым» Бекіра Мамутова.
Сплив термін давності
Головний редактор кримськотатарської газети «Къырым» Бекір Мамутов, 27 квітня 2021. Фото: Олександра Єфименко
Юристка Ліля Гемеджі представляла інтереси Мамутова в суді й доводила, що у справі відсутні подія і склад адміністративного правопорушення. Вона зазначила, що заступник керівника управління Роскомнагляду Антон Фіронов, який склав протокол, достовірність і актуальність отриманих матеріалів особисто не перевіряв.
«Сам текст — це скорочений передрук біографії правозахисниці Алексєєвої з офіційного сайту центрального державного інформаційного агентства ТАСС, і він досі перебуває у відкритому доступі. Цьому факту суд не дав оцінки», — пояснила юристка.
Крім цього, між оглядом сайту газети і складанням протоколу минуло три місяці. Суд цьому факту оцінки теж не дав. На момент складання протоколу сайт газети «Къырым» не функціонував, а посилання на статтю стало недоступним.
«Строк давності притягнення до адміністративної відповідальності пропущено, що є підставою для закриття адміністративної справи», — розповіла Ліля Гемеджі
«Плутанина в поняттях»
«ЦПЕшники мають займатися екстремістами, а не журналістами. І тим не менше вони передали справу в Роскомнагляд», — прокоментував новий протокол директор юрособи газети «Къырым» Сейран Ібрагімов.
Засновник кримськотатарської газети «Къырым» Сейран Ібрагімов, 27 квітня 2021. Фото: Олександра Єфименко
Роскомнагляд вирішив, що засновник як юридична особа видання несе рівну з редактором відповідальність. 14 листопада його теж оштрафували на 40 тисяч рублів — через цю ж замітку про Алексєєву. Суддя Сімферопольського районного суду Длявер Берберов визнав Ібрагімова винним.
«З постановою я як засновник і директор редакції був не згоден. І вважаючи, що вона підлягає скасуванню, а адміністративна справа — припиненню, подав на апеляцію», — зазначив Ібрагімов.
Він розповів «Ґратам», що зареєстроване ним товариство з обмеженою відповідальністю є засновником газети «Къырым», але не самою редакцією. Ібрагімов здійснює господарську діяльність і забезпечує газету всією необхідною матеріально-технічною базою. Ібрагімов не втручається в діяльність редактора і журналістів видання, тому вимагав адміністративне провадження припинити. У суді він посилався на статтю 18 Закону «Про засоби масової інформації», доводячи, що не несе відповідальності за зміст статей редакції.
«Частина третя цієї статті прямо вимагає невтручання засновника в діяльність засобу масової інформації, за винятком випадків, передбачених цим законом, статутом редакції, договором між засновником і редакцією або головним редактором, і випадків, що не стосуються цієї ситуації», — зазначив Ібрагімов.
Статут редакції теж не містить відповідальності засновника за опубліковані в газеті матеріали.
«Очевидно, що судом допущено плутанину в поняттях і між законами, якими регулюється діяльність суб’єктів правовідносин — ТОВ «Редакція «Къырым» і самої газети «Къырым», — упевнений Ібрагімов.
Дискримінаційні статті в російському законодавстві
Дослідниця «Кримської правозахисної групи» Ірина Сєдова назвала такі адміністративні справи спробою знищити «будь-які прояви вільного незалежного вираження думок у Криму».
«Ця стаття, як і деякі інші дискримінаційні статті в російському законодавстві, слугує інструментом для придушення свободи слова і використовується для посилення репресій та утисків незалежних журналістів і блогерів на півострові», — вважає правозахисниця.
Статтю про зловживання свободою масової інформації поряд зі статтею про дискредитацію збройних сил РФ, правозахисники називають «новим трендом» переслідування на території Криму після лютого 2022 року. Раніше за нею вже притягали до відповідальності правозахисника Абдурешита Джеппарова, адвоката Еміля Курбедінова, журналістку Лутфіє Зудієву.
«Я розміщував у соцмережах інформацію про факти порушення прав громадян у Криму», — прокоментував свою адміністративну справу адвокат Еміль Курбедінов. У травні 2024 року мировий суддя в Сімферополі Сергій Москаленко визнав адвоката винним у розміщенні «недостовірних відомостей про роботу військкомату» і призначив йому штраф у розмірі 30 тисяч рублів.
