10 березня три роки тому в окупованому Криму ФСБ затримала позаштатного журналіста Крим. Реалії Владислава Єсипенка за звинуваченням у «зв’язках з українськими спецслужбами» та «зберіганні та перевезенні боєприпасів». Єсипенко катували і тиснули на нього, щоб він визнав провину. У лютому 2022 року Владислава осудили. Три роки його родина, правозахисники та громадськість виборюють його визволення.
Як нагадала дружина журналіста Катерина Єсипенко, з 1 вересня 2022 року Владислав утримується у виправній колонії №2 м. Керч.
“Це колонія загального режиму з більш-менш прийнятними умовами. Влад ніколи в розмові зі мною не проявляв слабкість, не жалівся. Проте до нових умов треба звикнути, не протистояти їм, аби зберегти більше внутрішньої енергії на максимальну довгу дистанцію. Владислав неодноразово помічав, що за ним слідкують певні люди, з арештантів. Слідкують за його колом спілкування, темами розмов, до чого схильний і т.д. Можливо, шукають ситуації для провокацій. Також нам відомо, що ФСБ не відмовилася від контролю над кейсом, що є не дуже добрим сигналом.
Це повністю анулює шанси на визволення умовно-достроково, або хоча б зміну режиму на більш м’який.
На жаль, я не можу купити йому квиток додому. Задача Влада – триматися, вижити. Моя – роботи все для його визволення”, – розповіла Катерина Єсипенко.
Боротьба за повернення Владислава Єсипенка продовжається вже три роки. Як каже Катерина Єсипенко, з початком повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну в тисячі разів збільшилася кількість цивільних полонених, яких Росія утримує в порушення всіх існуючих міжнародних норм
“Тому важко підсвічувати, зберігати увагу до конкретного кейсу полоненого. Проте я вірю, що всі державні органи України, які залучені до процесу обміну і перемовин роблять все від них залежне. І також ми всі добре розуміємо, як Росія виконує зобов’язання. Важко щось прогнозувати. Ми не знаємо, які зовнішні міжнародні рішення могли би вплинути на повернення цивільних, наскільки якісно можуть бути оснащені українські військові для переваги на полю бою, що безпосередньо може мати вплив на нашу перевагу в процесі перемовин. Сподіваємося”, – говорить Катерина Єсипенко.
Нагадаємо,
- 10 березня на Ангарському перевалі затримали уродженця Кривого Рогу Владислава Єсипенка. На півострові він виконував редакційне завдання видання «Крим.реалії». Зокрема, напередодні затримання він фотографував покладання квітів до пам’ятника Шевченку у Сімферополі.
- ФСБ заявила, що він буцімто працює на Службу зовнішньої розвідки України, і в його машині «знайшли вибуховий пристрій».
- Журналіст розповів подробиці того, як після затримання 10 березня його катували російські силовики, щоб вибити зізнання про начебто роботу на українську розвідку. Приміром, він повідомив, що силовики одягали йому на голову пакет і позбавляли можливості дихати, щоб отримати визнання провини.
- 16 лютого «суддя» Длявер Берберов визнав Єсипенка винним у зберіганні та переробці вибухового пристрою, ухваливши йому покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з відбуванням покарання у колонії загального режиму й штраф у розмірі 110 тисяч рублів.
- 26 травня «Верховний суд» Крим уже мав розглядати апеляційну скаргу на вирок щодо Владислава Єсипенка, проте зняв справу з розгляду й спрямував її до «суду» першої інстанції для усунення порушень: ознайомлення захисту з протоколом судового засідання. Рішення суду не скасовувалося, вирішувалося лише технічне питання.
- 18 серпня апеляція переглянула вирок Есипенка: строк зменшили на рік: «Верховний суд Криму» ухвалив рішення у формі позбавлення свободи на строк 5 років у колонії загального режиму й штрафу у 105 тисяч рублів.
