Протягом останніх п’яти років Кримська правозахисна група зібрала інформацію про більше ніж 300 випадків тиску на журналістів в Криму. У цьому списку – фізичні напади, тортури, довільні затримання, захоплення майна, обшуки, погрози, психологічний тиск, заборони фільмування та відмови у доступі до інформації. Про це заявила медіаекспертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова під час свого виступу у рамцях Конференції з людського виміру ОБСЄ.
«Журналісти і блогери, незгодні з окупацією Криму Російською Федерацією, стали жертвами кримінального й адміністративного переслідування на території півострова.
У Криму відкрили як мінімум 10 кримінальних справ на журналістів і блогерів. Для переслідування використовували антитерористичне й антиекстремістське законодавство РФ. Усі ці справи мають ознаки переслідування за свободу слова. Кримінальні справи на українських журналістів Андрія Клименка й Анну Андрієвську відкрито за їхні публікації про незгоду з окупацією Криму. Їхні імена занесені до списків екстремістів і терористів у РФ. Кримський журналіст Микола Семена отримав умовний термін за статтю про приналежність Криму до України й позбавлений можливості залишати півострів, попри те, що він потребує лікування, якого не можуть надати в Криму.
У березні 2019 року арештовані кілька кримськотатарських журналістів, серед них – Ремзі Бекіров й Осман Аріфмеметов, котрі системно висвітлювали недотримання прав людини у справах про переслідування кримських мусульман, а також робили репортажі про переслідування українців й Української православної церкви. Під час затримання згадані журналісти заявили про тортури, проте влада РФ не розслідує ці злочини.
У 2019 році журналістку кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілову влада РФ оголосила в розшук, необґрунтовано звинувативши в участі у нібито озброєному кримськотатарському добровольчому батальйоні.
Окрім того, відомо про як мінімум13‑ть адміністративних справ на журналістів, що мають ознаки переслідування за свободу слова. Як покарання за такими справами журналістам і блогерам призначали адміністративні арешти від 3‑х до 10‑ти діб і штрафи у розмірі від 500 до 15 000 руб. При цьому статті обвинувачення були різними.
Наприклад, 31 травня 2019 року громадських журналісток Муміне Салієву й Лутфіє Зудієву звинуватили у публікації забороненої символіки за ст. 20.3 КпАП РФ й оштрафували за пости у соціальній мережі, оприлюднені у 2013 і 2016 роках. Муміне зобов’язали сплатити 1 000 руб. штрафу, Лутфіє – 2 000 рублів. Вони пов’язують таке переслідування з активною журналістською роботою на медіа-майданчиках громадського об’єднання “Кримська солідарність”. Це об’єднання системно публікує інформацію про порушення прав людини у справах про переслідування кримських мусульман на своєму сайті та на сторінках у соціальних мережах. Творець і координатор “Кримської солідарності” Сервер Мустафаєв незаконно позбавлений волі з травня 2018 року за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ.
Також журналістів в Криму регулярно необґрунтовано звинувачували в участі у несанкціонованих мітингах, поширенні екстремістської символіки, порушенні режиму перебування в РФ. Під час обшуків за такими справами у деяких громадських журналістів вилучали комп’ютери й мобільні телефони.
Як мінімум три українських журналістки отримали від ФСБ РФ письмові заборони на в’їзд на територію РФ. На підставі цих документів їм також відмовили у в’їзді на територію Криму. Журналістці “Української правди” Анастасії Рінгіс заборонили в’їзд до Криму до 2020 року, кореспонденткам Аліні Смутко й Аліні Савчук – до 2028 року.
Такі дії РФ зводять нанівець низку зобов’язань ОБСЄ:
Це зобов’язання країн-учасників ОБСЄ про те, що журналісти не можуть підлягати видворенню чи в інший спосіб каратися внаслідок законного здійснення їхньої професійної діяльності, яке ухвалено у рамцях наради про Співробітництво у гуманітарних та інших сферах у Гельсінкі 1975 р.
Порушується також зобов’язання поліпшувати умови для журналістів з інших держав-учасників для встановлення та підтримання особистих контактів і зв’язків з їх джерелами інформації, ухвалене у Мадриді у 1983 році.
Своїми діями РФ порушує зобов’язання утримуватися від ухвалення обмежувальних заходів, таких, як позбавлення журналіста акредитації чи видворення його через зміст репортажів самого журналіста або його органу інформації, а також забезпечувати, щоб журналісти під час здійснення ними такої діяльності могли вільно шукати доступ до громадських і приватних джерел інформації та підтримувати контакти з ними. Такі зобов’язання були ухвалені країнами-учасницями ОБСЄ у Відні в 1989 році.
Враховуючи вищевикладене, вимагаємо від влади Російської Федерації забезпечити неухильне виконання усіх перелічених вище зобов’язань, припинити усі форми переслідувань журналістів і перешкоджання їхній роботі.
Закликаємо країни-учасниці ОБСЄ збільшити тиск на Російську Федерацію для того, щоб вона припинила переслідування незалежних журналістів й обмеження свободи слова в Криму», – заявила Сєдова.
5 126
