Президент РФ 30 грудня 2020 року підписав закон № 538-ФЗ «Про внесення зміни до статті 128-1 Кримінального кодексу Російської Федерації». Аналітик УГСПЛ Анастасія Мартиновська розповіла Кримської правозахисній групі про основні зміни, що тепер де-факто почали діяти в Криму, й загрози, які несе цей законопроект для мешканців окупованого півострова.
Що саме зміниться через ухвалення закону?
У законопроекті № 1074945-7 «Про внесення зміни до статті 128-1 Кримінального кодексу Російської Федерації» передбачено такі зміни: 1
- Запроваджуються додаткові елементи публічного наклепу 1.1. «здійснений публічно з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж, мережі “Інтернет” включно» і 1.2. «стосовно декількох осіб, зокрема індивідуально не визначених».
- Запровадження додаткового покарання у формі примусових робіт, арешту й позбавлення волі за злочини, передбачені в пункті 2-5 статті 128-1. Зокрема й за публічний наклеп. Раніше наклеп карався лише штрафом або виправними роботами.
- Було зроблено зміни у формулювання частин 4 та 5 описуваної статті. Зокрема, формулювання «обвинувачення особи у скоєнні злочину сексуального характеру» було замінено на «злочини проти статевої недоторканності і статевої свободи особистості».
Які нові різновиди відповідальності та розміри покарання очікують на кримчан?
У зазначеній статті до змін передбачалося два види покарання: штраф і виправні роботи. Запроваджені зміни значно посилюють покарання, додаючи примусові роботи, арешт і позбавлення волі.
Виправні роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт; тривають не довше чотирьох годин на день.
Примусові роботи застосовуються як альтернатива позбавлення волі; полягають у залученні до праці в місцях, визначених органами кримінально-виконавчої системи (можливо за межами населеного пункту постійного проживання).
Арешт полягає в утриманні в умовах суворої ізоляції від суспільства й запроваджується на термін не довше шести місяців.
Позбавлення волі полягає в ізоляції від суспільства шляхом направлення до колонії-поселення, виховної колонії, лікувальної виправної установи, виправної колонії загального, суворого чи особливого режиму або до в’язниці.
Тепер публічний наклеп (зокрема через інтернет) може призвести до
- штрафу в розмірі до одного мільйона рублів або e розмірі заробітної плати за період до одного року;
- виправних робіт на термін до двохсот сорока годин;
- примусових робіт на термін до двох років;
- арешту на термін до двох місяців;
- позбавлення волі на термін до двох років.
Яким чином цей закон вплине на ситуацію зі свободою слова в Криму?
Найбільш небезпечними для свободи слова є два аспекти запроваджуваних змін: розширення сфери публічного наклепу й посилення покарання.
Поняття наклепу в законі зазначено досить широко: поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи чи підривають її репутацію. Факт того, чи є конкретне висловлювання наклепом, встановлюватиметься окупаційними судами, які в багатьох питаннях не можуть позиціонуватися як незалежні та неупереджені.
Раніше, відповідно до закону, наклеп міг бути публічним у разі наявності його в публічному виступі (як-от, на площі під час мітингу чи свята), у публічно демонстрованому творі (приміром, у книзі чи коміксі), засобах масової інформації (наприклад, стаття в газеті чи телевізійна передача ).
Зараз же формулювання «наклеп, вчинений публічно з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж, мережі “Інтернет” включно» фактично означає, що будь-яке висловлювання, де людина називає особу окупантом, розміщене в соціальних мережах або на форумі, може стати приводом для притягнення до кримінальної відповідальності. Також слід пам’ятати, що окупаційні суди дотримуються політики, за якою публічним буде будь-який пост, розміщений в Інтернеті, навіть якщо він знаходиться на закритій сторінці.
Ще варто звернути увагу й на друге доповнення до цієї частини статті, що наклеп «стосовно кількох осіб, зокрема індивідуально не визначених» також може призвести до описаних вище покарань, зокрема позбавлення волі на термін до двох років. Важливо відзначити, що в цьому випадку висловлювання, розцінене як наклеп, не має бути публічним, а лише стосуватися кількох осіб. Як-от, фраза «лідери Криму – окупанти» може бути підведена під цю статтю, оскільки вона торкається кількох людей, хоча їхні особи й не зазначені чітко (індивідуально не визначені). Також, у разі наклепу на кількох осіб, наговір не має бути публічним. Відповідно такі фрази не можуть використовуватися навіть в особистому листуванні.
Вищевикладені зміни призведуть до значного розширення можливостей для притягнення до відповідальності за інакомислення та його вияви.
Також цьому сприятиме зростання відповідальності у межах описуваної статті. Як-от, збільшення відповідальності потужно вдарить по незалежності ЗМІ: якщо зараз притягнення журналістів до відповідальності у рамцях цієї статті може призвести до штрафу чи обов’язкових робіт, то після того, як зміни набудуть чинності, – до двох років позбавлення волі.
