За словами керівника Кримської правозахисної групи, родичі отримали цю інформацію від джерела, якому довіряють. До того ж правозахисники і медики бачили сліди тортур на відеозапису.
Ольга Скрипник, керівник Кримської правозахисної групи, розповіла в ефірі «Громадського радіо» про справу «кримських диверсантів».
· На якій стадії зараз знаходиться так звана «справа кримського диверсанта»?
Ольга Скрипник: Важко сказати. Формально йому винесли арешт на два місяці. Однак ключова проблема в тому, щоб отримати доступ до матеріалів, зрозуміти, що відбувається з людиною.
До нього не пускають захисника, якого найняла сім’я.
На сьогоднішній день ми знаємо, що у нього є призначений захисник, але, аналізуючи її поведінку, ми розуміємо, що вона репрезентує інтереси не людини, а слідства. Навряд чи вона йому допоможе в цій ситуації.
· Була інформація, що Панов нібито відмовився від захисника.
Ольга Скрипник: Адвокат намагався домогтися доступу до підзахисного. Йому дійсно прислали який кумедний папір. Він протирічить нормам російського законодавства. Це папірець з одним рядком друкованого тексту, де слідчий на прізвище Бушуєв повідомляє про те, що нібито Панов відмовився від послуг захисника.
Однак цей папірець позбавлений будь-якого правового сенсу. Для відмови від захисника необхідне письмове клопотання, написане Євгеном Пановим власноруч, а далі слідчий має розглянути і винести постанову, приймає чи не приймає він цю відмову.
А цей папірець – якась довідка від ФСБ про те, що вони порадилися і вирішили, що Панов від вас відмовився. Безперечно, ми всерйоз цей папірець не сприймаємо.
· Чи були якісь прямі контакти з Пановим?
Ольга Скрипник: Контактів з ним не було ані у родичів, ані в адвоката, якого вони найняли. ФСБ робить все, щоб його ізолювати. У нього немає жодних зв’язків із зовнішнім світом, немає можливості надати хоча б родичам якусь інформацію про свій стан здоров’я. Це одна з форм тортур і тиску на людину. Для того, щоб вибити зізнання, дуже часто в перші місяці після затримання і навіть кілька місяців поспіль має місце таке ставлення. У справах Коломійця і Костенко це теж було. Їх намагалися максимально ізолювати від адвокатів, від родини, щоб давати їм тільки ту інформацію, яку вважає доцільною ФСБ. Часто до цього додаються тортури.
· Чи є якісь факти, засвідчують те, що Євген Панов також піддається або піддавався в останній місяць тортурам чи фізичного тиску?
Ольга Скрипник: Коли і ми, і деякі інші правозахисники, і представники медичного сектору побачили відео, то дійшли висновку, що познаки, які можна побачити навіть у запису, свідчать про застосування насильства. Швидше за все, тортур. Ми підозрювали, з огляду на абсолютну фабрикацію справи, що будуть вибивати свідчення. Якщо не було б тортур, то чому б не допустити туди адвоката. Нехай він прийде і подивиться на свого підзахисного.
Практика така, що ФСБ нерідко спочатку не допускає адвоката по домовленності, щоб зійшли сліди тортур і неможливо було їх зафіксувати. Це перше, що нас насторожило.
Нещодавно родичі отримали інформацію від джерела, якому довіряють, що як мінімум перші три для після затримання його катували.
Скотч, пакет на голову, погрози застосувати сексуальне насильство, струм. Приблизно такі ж розповіді про тортури ми отримали від Андрія Коломійця, котрого спочатку тримали в Кабардино-Балкарії, а потім перевезли до Криму. Описи дуже схожі. Тому є підстави вважати, що це правдива інформація.
Дружина другого затриманого, Андрія Захтея, повідомляє про те, що їй відомо про застосування тортур до чоловіка. Ми просили описати ці тортури. Вона назвала схожі. Андрія Захтей вже давав «свідчення зізнання». Російські ЗМІ з посиланням на ФСБ вже кілька разів транслювали їх. Можна очікувати, що в цих так званих «свідченнях зізнання» з’являться нові імена. У цьому ризик будь-яких наступних сфабрикованих справ. Під тортурами люди можуть відкритися в чому завгодно.
· Таким чином люди стають пов’язаними між собою. З яких джерел ви отримуєте інформацію про Панова?
Ольга Скрипник: Ми намагаємося максимально діставати інформацію від сім’ї, з бесід зі свідками, з матеріалів справ або інших документів. Ми знаємо, що він дійсно служив в АТО, активно займався громадською діяльністю, організовував громадську волонтерську ініціативу, пов’язану з допомогою на Донбасі. Він не мав зв’язків з Кримом, окрім того, що до окупації їздив туди кілька разів на відпочинок. Прямих контактів, близьких родичів у нього в Криму немає. Складно сказати, що могло вплинути на те, що він опинився в Криму.
· У чому Євген Панов «зізнався»?
Ольга Скрипник: Що стосується відеозйомки, яка використовується ФСБ як «свідчення зізнання», то там він визнає створення якоїсь диверсійної групи, що планувала якісь терористичні акти. Він перелічує імена, називає завдання, що їх група нібито виконувала на території Криму. І родичі, і експерти відзначали: схоже, що він промовляє підготовлений текст. Рідні засвідчили невідповідність його манери говорити на запису тій, що є звичайною для нього. Можемо припускати, що це був виголошений з листа текст.
Що стосується кримінальних статей, спочатку ми припускали, що це буде диверсія. У Кримінальному кодексі РФ є створення диверсійної групи.
Коли до другого затриманого приходили з обшуком, його дружині Оксані Захтей слідчі сказали, що підозрюють її чоловіка Андрія у створенні диверсійної групи та участі в її діяльності. Перший варіант – це диверсія. Другий – терористичні статті. Приміром, участь в терористичних організаціях. Є і третій момент – стаття, що її вчора нам назвало МЗС. Вони сказали, що отримали відповідь від Росії про утримання Панова за підозрою згідно статті 208. Це дивно. Ця стаття не про диверсію, а про організацію незаконного збройного формування або участі в ньому як на території Росії, так і на території іноземної держави. Раніше ми з такою статтею в Криму не стикалися.
Статей може бути кілька.
· Наскільки ми розуміємо, росіяни пов’язують справу Євгена Панова з повідомленнями про так звану «диверсії», яка планувалася в Криму?
Ольга Скрипник: Вони самі пояснюють це тільки тим, що їм нібито впродовж їхніх дій надійшла певна інформація, що вони вистежили якусь диверсійну групу, яка діяла на території Криму, розкрили цю групу і взяли. Спочатку вони говорили про дев’ять осіб, хоча поки підтвердилося тільки три, справді затримані. Можливо, інших взагалі немає.
Спочатку вони самі називали Панова організатором, потім говорили, що він тільки учасник. Їхні ж версії постійно видозмінюються.
Третій важливий момент – за час від 4 до 15 серпня ми і значна кількість інших правозахисників, монітори камер спостереження в Криму відзначали посилене пересування військової техніки.
· Найменше уваги приділяється Рідвану Сулейманову. Що з ним зараз?
Ольга Скрипник: Всі ці три людини, за інформацією від родичів, між собою взагалі не пов’язані, не знайомі, не спілкувалися. Не виключено, що Ридван Сулейманов потрапив під цю машину як якийсь фігурант, формально потрібний для того, щоб справа набула вигляду, бажаного для ФСБ.
Щодо уваги, то з правозахисної точки зору це питання доступу до інформації. Проблема в тому, що з родичами Сулейманова контакт відсутній. Тому у нас практично немає відомостей про нього.
Я боюся, що на всіх тиснуть. Якщо дійсно мали місце тортури, то не виключено, що вони застосовуються до всіх. У будь-якому випадку ці люди перебувають там незаконно. Вони – громадяни України. З боку України, наскільки я розумію, немає активних дій щодо встановленню контактів з родичами затриманих.
· Які перспективи справи Панова та інших викрадених ФСБ?
Ольга Скрипник: Ігор, брат Євгена Панова, говорив про те, що за 39 статтею колеги вже подали повідомлення до Європейського суду з прав людини щодо ситуації з Пановим. Вже є відповідь, де Європейський суд з прав людини вимагає РФ надати інформацію про те, в якому стані той знаходиться, і наголошує на необхідності допуску до нього адвоката. Росія має відреагувати.
Що стосується інших механізмів світового впливу, то це різні міжнародні дипломатичні інструменти. Найближчим часом буде конференція з людського виміру ОБСЄ, де ми в присутності делегації РФ виголосимо заяву про всі порушення щодо трьох затриманих громадян України у так званій справі «українських диверсантів» і вимагатимемо доступу до них адвоката. Ми сподіваємося, що МЗС України в особі офіційної делегації України вчинить так само. Також буде готуватися скарга до Європейського суду про порушення з боку Росії.
· Ще місяць Панов, наскільки ми розуміємо, буде знаходиться в слідчому ізоляторі. Що за місяць може статися в цій історії?
Ольга Скрипник: Найближчим часом відбудеться одне судове засідання про продовження запобіжного заходу, коли буде шанс побачити Євгенія Панова. Швидше за все, його утримання під вартою буде подовжено.
Найідеальніший варіант – Росія раптом усвідомить власні помилки і відпустить всіх незаконно затриманих. Менш оптимістичним є той, що адвокат, найнятий сім’єю, хоча б отримає доступ до підзахисного, і це допоможе принаймні зупинити тиск на нього. Зазвичай тортури після цього не застосовуються, або застосовуються у меншому обсязі..
· Чи є шанси на те, що їх можуть передати Україні?
Ольга Скрипник: Обмін – це не правове питання, а політичне. Його вирішення багато в чому залежить від того, як відбуватимуться перемовини, як розвиватиметесь конфлікт між Україною і Росією.
