Сьогодні, 10 березня, кримчанину Олександру Костенку виповнюється 32 роки, втім четвертий рік поспіль українець перебуває за ґратами. У травні 2015‑го мешканця Сімферополя Олександра Костенка кримський «суд» засудив до чотирьох років і двох місяців нібито за вчинення каліцтв співробітнику кримського «Беркуту» у Києві. Справу українця тоді взяла під особистий контроль «прокурор Криму» Наталія Поклонська. Після розгляду касаційної скарги термін зменшили до трьох років і шести місяців ув’язнення. Кримчанина утримують далеко від рідної домівки – у колонії № 5 м. Кірово-Чепецьк.
Справа О. Костенка стала безпрецедентною на той час, тому що російська влада, власне, його покарала за участь у подіях лютого 2014 року, що мали місце навіть не в Криму, а у Києві. Олександр Костенко визнаний політв’язнем.
Від початку російської окупації на долю родини О. Костенка, що мешкала у Сімферополі, випали тяжкі випробування. Після арешту Олександра у березні 2015 року, його батько Федір Костенко привселюдно заявив про тортури, за допомогою яких окупаційна влада вибивала необхідні їй «свідчення» у його сина: били, зламали руку, потім підвішували за неї, били електричним струмом. Після цього Федір Костенко попрямував з Криму до Києва, щоб публічно розповісти про незаконну справу проти його сина, й зник без вісті. Мати – Олена Костенко – перенесла два інсульти. Євген Костенко не витримав знущань над братом і під час «судового» засідання показав «судді» Можелянському «жест образливого характеру», за що на нього було відкрито кримінальну справу та покладено штраф – 60 тис. рублів.
Напередодні дня народження Олександра Костенка Кримська правозахисна група спілкувалася з його рідними. Мати й брат українця, як і раніше, мешкають у Сімферополі. Вони рахують дні до звільнення Сашка, котрий має вийти на свободу 4 серпня 2018 року.
«Це вже п’ятий день народження, коли ми не в змозі обійняти, привітати Сашка. У 2014 році йому не можна було їхати додому, в Крим. У 2015, 2016, 2017, 2018 роках він перебуває, не своєю волею, далеко від домівки. Ми бажаємо Сашку та всім, хто зараз не вдома, здоров’я, сил, віри та надії на краще. Щоб доля оберігала від болю, горя, омани. Щоб любов близьких охороняла та зустрічала», – каже мати українця Олена Костенко.
За інформацією рідних, Олександр про себе говорить мало, тому що не хоче їх засмучувати. На питання: «Як самопочуття, як рука?» відповідає, що все у нього нормально.
У Кірово-Чепецьку зараз холодно, лежить сніг. У бараці колонії перебуває більше ста осіб. Люди хворіють, проте в колонії немає умов для лікування.
Олена надіслала синові ліки, але отримати їх – велика проблема. «Треба написати заяву на отримання, підписати, отримати дозвіл, потім вистояти у черзі з кількох десятків осіб. Стоять усі хворі (у кожного своя проблема), нерідко один одного інфікують. Пігулки та вітаміни видають поштучно на 1 день, потім знову треба вистоювати чергу», – пояснює мати Олександра.
Окрім того, що у Сашка у колонії погіршився стан здоров’я, він відчуває інформаційний голод. «Російські канали весь час демонструють Україну, події 2014 року, Майдан, все спотворюють. Відбувається дискредитація усього, що пов’язано із Майданом», – розповідає Олена. Все частіше до колонії, де перебуває Сашко, привозять засуджених з Криму.
«Саша передає усім вітання та слова вдячності за підтримку. Йому пишуть з України, Канади, США, Японії, Англії, Німеччини, Росії, Австралії, Ватикану, Чехії, Бельгії, Австрії, Білорусі, навіть з Тайваню, інших країн. Сашко усім передає велику подяку за підтримку», – промовляє Олена Костенко.
Адреса для листів Олександру Костенку (російською мовою): 613049, Кировская обл., г. Кирово-Чепецк, ул. Овражная, 16, ИК-5.
