Президент РФ 30 грудня 2020 року підписав закон № 511-ФЗ «Про внесення змін до Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення».
Аналітик КПГ Олександр Сєдов і юристка УГСПЛ Анастасія Мартиновська розповіли Кримської правозахисній групі про основні зміни, що тепер де-факто почали діяти в Криму, й про нові загрози, якими чреватий цей закон для мешканців окупованого півострова.
Анастасія Мартиновська пояснила, що саме зміниться після ухвалення закону:
«Глава 13 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за адміністративні правопорушення в сфері зв’язку та інформації. Стаття 13.41 – це нововведення, раніше такої статті в КпАП РФ не було.
Раніше питання, пов’язані з обмеженням доступу до інформації, регулювали статті 13.34. і 13.31.
Стаття 13.34. стосується оператора зв’язку, котрий надає послуги з надання доступу до інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет», і передбачає зобов’язання щодо обмеження доступу до відомостей на підставі інформації, отриманої від федерального органу виконавчої влади.
Стаття 13.31. стосується організатора поширення інформації в мережі «Інтернет» і передбачає відповідальність за невиконання обовязків організатором поширення інформації в мережі «Інтернет».
Водночас нова стаття 13.41. передбачає відповідальність провайдера хостингу чи іншої особи, котра забезпечує розміщення інформації в Інтернеті, а також власника сайту чи власника інформаційного ресурсу в Інтернеті.
У статті міститься загальна норма щодо відповідальності за те, що провайдер хостингу не обмежив доступу до інформації, інформаційного ресурсу чи сайту в разі, якщо обов’язок щодо вжиття таких заходів передбачений законодавством Російської Федерації про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації. Це формулювання є відсильним. Федеральний закон РФ «Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації» передбачає процедуру й конкретні установи, відповідальні за внесення тієї чи іншої інформації до списків таких, що підлягають обмеженню.
Стаття 13.41 також виокремлює відповідальність за те, що провайдер хостингу не обмежив доступ до інформації, інформаційного ресурсу чи сайту, де містяться:
- заклики до реалізації екстремістської діяльності;
- матеріали з порнографічними зображеннями неповнолітніх;
- оголошення про притягнення неповнолітніх як виконавців для участі у видовищних заходах порнографічного характеру;
- інформацію про способи, методи розробки, виготовлення і використання наркотичних засобів, психотропних речовин та їхніх прекурсорів, нових потенційно небезпечних психоактивних речовин, місця їхнього придбання, способи і місця культивування нарковмісних рослин.
Також зазначено, що обмеження з доступу до сайтів, які містять таку інформацію, мають бути передбачені законодавством Російської Федерації про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації.
Стаття 15.3 Федерального закону РФ «Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації» передбачає, що в разі виявлення в мережі «Інтернет» інформації, яка містить заклики до реалізації екстремістської діяльності, Генеральний прокурор РФ або його заступники звертаються до федерального орган виконавчої влади з вимогою про вжиття заходів щодо обмеження доступу до інформаційних ресурсів, що поширюють таку інформацію.
Відповідно, нові правила не накладають на провайдера зобов’язання з відстеження матеріалів, що потенційно можуть бути забороненими. Однак за запитом відповідного федерального органу вони зобов’язані обмежити доступ до інформації, інакше – штраф.
На власника сайту чи інформаційного ресурсу стаття 13.41 накладає зобов’язання з видалення інформації чи інтернет-сторінок, де вона міститься, якщо зобов’язання з видалення такої інформації, інтернет-сторінки передбачено законодавством Російської Федерації про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації.
Власне, раніше існувала лише відповідальність для операторів зв’язку, які пропонують послуги з надання доступу до інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет». Новою статтею 13.41 розширюється коло осіб, котрі можуть підлягати адміністративної відповідальності, і тепер до нього потрапляють ще провайдери хостингу чи інші особи, які забезпечують розміщення в інформаційно-телекомунікаційних мережах, зокрема в мережі «Інтернет», інформаційного ресурсу, і власники сайту чи власники інформаційного ресурсу в інформаційно-телекомунікаційній мережі Інтернет», – розповіла юристка УГСПЛ.
Анастасія Мартиновська також підготувала таблицю, де зазначено нові види відповідальності та розміри покарання, запроваджені цим законом.
Аналітик КПГ Олександр Сєдов розповів про те, як вплине на ситуацію зі свободою слова в Криму нове законодавство.
“Нова стаття адмінкодексу збільшує розмір штрафу за публікацію і накладає додаткову відповідальність на провайдерів і власників сайтів, якщо ця інформація не була ними видалена.
Цей закон, окрім користувача, котрий опублікував інформацію, накладає зобов’язання на провайдера щодо обмеження доступу до інформації та на власника сайту з видалення цієї інформації. У такий спосіб істотно розширюючи коло винуватих осіб.
Окрім цього, переважна кількість такої інформації опублікована в соціальних мережах і накладає на власників соцмереж зобов’язання з видалення неугодної РФ інформації.
Беручи до відома ухвалення закону, що забороняє блокувати «суспільно значиму» для уряду РФ інформацію, можна сказати, що влада РФ намагаються тиснути на соцмережі з вимогою пропускати потрібний РФ контент (навіть якщо він порушує внутрішні правила сайту й закони країни, де цей сайт зареєстрований) і блокувати неугодний контент.
Російська влада, використовуючи цей закон разом з новоприйнятим законом № 482-ФЗ, створила собі на законодавчому рівні інструмент для контролю за публікаціями в соціальних мережах. Застосовуючи ці закони, російська влада в змозі тиснути на провайдерів і власників сайтів, змушуючи їх на першу вимогу видаляти неугодний контент, і водночас зобов’язує залишати на цих платформах контент, який з позиції уряду РФ є важливим”, – роз’яснив правозахисник.
