Окупаційна влада Криму ухвалила 268 вироків учасникам мирних зібрань, 256 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Загальна сума штрафів – більше 2 мільйонів 924 тисяч рублів. Найбільший штраф за участь у мирному зібранні досяг 150 тисяч рублів.
Такі факти були оприлюднені 20 жовтня українськими правозахисниками під час презентації інфографіки, яку підготовили Кримська правозахисна група, Медійна ініціатива за права людини та Українська Гельсінська спілка з прав людини.
«З березня 2014 року у Криму відсутнє право на мирний протест», – заявила координатор Медійної ініціативи за права людини Марія Томак під час прес-брифінгу в Українському кризисному медіа-центрі.
Серед найбільш поширених причин затримання і притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності – відверта українська чи кримськотатарська ідентифікація, участь в акціях з приводу річниці депортації кримськотатарського народу та інше. В останній час почастішали випадки притягнення до відповідальності за релігійну приналежність.
«Наприклад, євангелісти здійснювали великодню роздачу подарунків в одному з сіл. Усіх осіб, котрі брали у цьому участь, притягли до відповідальності. Їх оштрафували нібито за те, що вони проводили несанкціоновані масові заходи», – розповів аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.
«Слід також відзначити, що ухвалений в РФ у липні 2016 року пакет законів передбачає посилення відповідальності при повторному порушенні статей, що обмежують свободу мирних зібрань, а при третьому порушенні на учасників вже очікує кримінальна відповідальність. Відповідно до цих поправок в Криму вже було оштрафовано двоє людей, кожен на суму 150000 рублів (2600 доларів США). Їх притягли до відповідальності за те, що вони двічі перебували поряд із будинками, де російська влада арештовувала кримських мусульман. Один раз це було в травні 2016 року, другий – у квітні 2017.
Переслідування стосуються учасників мирних зібрань, що здійснюються для презентації власної національної ідентичності, релігійних поглядів, незадоволення діями місцевої влади чи то у підтримку мешканців Криму, позбавлених волі російською владою.
Як-от, в Криму, з березня 2014 року, судді щорічно ухвалюють безліч постанов про штрафи та адміністративні арешти учасників акцій, присвячених річниці депортації кримськотатарського народу. У серпні 2015 року судді оштрафували кримчан за фотографування з українським прапором.
2016 року суд в Ялті оштрафував кришнаїта за те, що він ходив ялтинською набережною з криками «Харі Крішна». Суддя розтлумачив ці дії як несанкціоновану ходу з вигукуванням гасел і закликів. У 2015 році у селі Мар’янівка члени організації «Євангельські християнські баптисти» здійснили акцію великоднього вітання мешканців. Організатора за проведення несанкціонованого зібрання оштрафували на 20 000 рублів, а 8 учасників – на 10 000 рублів кожного.
В Сімферополі в 2016 році суд оштрафував на 10 000 рублів чоловіка, котрий вийшов на вулицю обуритися діями будівельників, які пошкодили трубу водогону у його будинку. В селі Кіровському пенсіонерку засудили до 20 годин примусових робіт за те, що вона намагалася зупинити таксі поряд із зібранням мешканців будинку, у якому вже три доби не було електроенергії.
Кричущим випадком є справа 76-річного кримського татарина Сервера Караметова, котрого засудили до 10 000 рублів штрафу за проведення несанкціонованого мітингу на підтримку політв’язня Ахтема Чийгоза та до 10 діб арешту за невиконання вимог співробітників поліції, котрі його затримували. Сам Ахтем Чийгоз ось вже більше двох з половиною років позбавлений свободи за організацію мітингу в Сімферополі у лютому 2014 року, ще до фактичного поширення російської юрисдикції на окупований Крим», – повідомив О. Сєдов.
Учасників мирних зібрань притягають не лише до адміністративної відповідальності. За період окупації Криму 12 осіб притягли до кримінальної відповідальності. Україна подала вже десятки позовів до Європейського суду з прав людини, щоб оскаржити рішення окупаційної влади. Нажаль, на законодавчому рівні проблема підтримки політичних в’язнів і їхніх сімей, допомоги їм досі не вирішена.
«Кожен з політичних в’язнів повинен розуміти, що Україна не залишає цих людей, що Україна буде боротися за кожного з них. Ми сподіваємося, що цей мессидж також буде почутий, і той законопроект, котрий сьогодні зареєстрований у Верховній Раді, – про підтримку політв’язнів і їхніх родин – також буде доопрацьований та проголосований. Тоді політичні в’язні побачать дійсно реальні кроки підтримки з боку влади та України в цілому», – відзначила юрист Українського Гельсінського союзу з прав людини Дарія Свиридова.
Лілія Гемеджі, юрист, котрий презентує інтереси учасників мирних зібрань в окупованому Криму, яких переслідують, розповіла, що вони не виграли жодної справи.
«Це не є свідченням нашої некомпетентності. Це свідчить про те, що усі справи відкриваються «на замовлення» та є політично вмотивованими, – підкреслила Лілія Гемеджі. – Я хочу відзначити, що кримськотатарський народ і кримські мусульмани не зламані. Вони залишаються вірними своїй громадянській позиції та будуть доводити мирними способами, що вони не є терористами и що вони прагнуть жити в Криму мирно та у добросусідських стосунках з іншими народами».
