Окупаційний “слідчий комітет” у Криму прозвітував про завершення розслідування справи проти 31-річного “Свідка Єгови” Максима Зінченка з Феодосії.
Віруючому інкримінують статтю про участь в екстремістській організації (ч. 2 ст. 282.2 КК РФ). За версією слідства, Зінченко з 2019 року «займався незаконною організацією зборів, виступів із вивченням релігійних матеріалів, сам виступав із проповідями на зборах, з використанням інтернету пропагував екстремістські ідеї».
Справу буде розглядати “Нахімівський районний суд” Севастополя.
Як повідомляла КПГ, вранці 22 травня у Феодосії пройшов обшук у подружжя, після чого 31-річного “Свідка Єгови” Максима Зінченка було затримано і доставлено до Севастополя.
“Оперативна група налічувала понад 10 осіб, п’ять з яких були озброєні. Силовики наказали господарям і подружній парі, що гостювала у них, лягти на підлогу. Слідчий пропонував дружині Зінченка співпрацю зі слідством, залякуючи її великим тюремним терміном для чоловіка і забороною на побачення. У віруючих вилучили електронні пристрої. Затриманню Максима Зінченка передувало тривале стеження”, – повідомляли в організації.
Як нагадали “Свідки Єгови”, у Криму було порушено 13 кримінальних справ стосовно “свідків”, 12 віруючих засуджено до реальних термінів позбавлення волі в колоніях. З 2014 року у Криму та Севастополі окупаційна російська влада провела загалом 98 обшуків у “Свідків Єгови”.
Як повідомляла Кримська правозахисна група, 20 квітня 2017 року Верховний суд РФ визнав «Свідків Єгови» екстремістською організацією та заборонив її діяльність на території РФ. 16 серпня 2017 року Міністерство юстиції РФ долучило кримські осередки «Свідків Єгови» до списку екстремістських організацій. У 2018 році розпочалося переслідування «Свідків Єгови» за кримінальними справами. 2020 року ухвалили перші вироки учасникам організації «Свідки Єгови» з позбавленням волі.
КПГ розцінює ці судові процеси водночас як порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права. Переслідування «Свідків Єгови» є порушенням статті 9 Європейської конвенції з прав людини (Свобода думки, совісті та релігії). Окрім цього, переслідування осіб, котрі не є злочинцями з погляду українського законодавства, – це порушення ст. 7 ЄКПЛ (Покарання виключно на підставі закону), оскільки за міжнародним гуманітарним правом РФ не вправі застосовувати власне кримінальне законодавство на окупованій території. Порушення ЄКПЛ підпадає під юрисдикцію Європейського суду з прав людини. З іншого боку, застосування російського кримінального кодексу в Криму — це порушення Женевської конвенції IV і вже військовий злочин, що підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.
