У квітні в Криму розглянуто не менше 1707 адміністративних проваджень за порушення «режиму підвищеної готовності» за статтями 5.35, 6.3 і 20.6.1 КпАП РФ. Це засвідчують результати моніторингу Кримської правозахисної групи, проведеного в квітні 2020 року.
У рамцях таких впроваджень ухвалено 1550 постанов про призначення штрафів. Основну частину цих штрафів (1531) ухвалено за ст. 20.6.1 (Невиконання правил поведінки за надзвичайної ситуації чи загрози її виникнення), внесеною до КпАП РФ 1 квітня 2020 року навмисно для переслідування порушників «режиму підвищеної готовності».
Варто зазначити, що лише за період з 27 до 30 квітня ухвалено 698 постанов «судів» про призначення штрафів. У вихідні дні ухвали про штрафи виносилися рідко.
Водночас у квітні у «Верховному суді Республіки Крим» розглянуто лише 18 апеляційних скарг на ці постанови. З них тільки 2 (за ст. 6.3 КпАП РФ) повернули для повторного розгляду.
Окрім цього:
- Керченський міський суд» у квітні розглянув 100 впроваджень за ч.1 ст. 20.6 КпАП РФ (для посадових осіб), з них – 97 ухвал про призначення покарання. Водночас немає жодного розгляду за ст. 20.6.1 КпАП РФ, що промовляє про можливу помилку в цих публікаціях під час зазначення номера статті на сайті суду.
- «Кіровський районний суд» не посвідчує статті, за якими ухвалюється постанова про адміністративне покарання.
- На сайті «Київського районного суду Сімферополя» немає інформації про розгляд справ за ст. 20.6.1 КпАП РФ. З урахуванням кількості осіб, котрі мешкають у Київському районі Сімферополя, ймовірність відсутності протоколів за порушення «режиму підвищеної готовності» у цьому районі є мінімальною.
Практика складання протоколів й ухвалення судових рішень за ст. 20.6.1 КпАП РФ демонструє довільне тлумачення норм цієї статті. Важливо відзначити, що в указі «очільника» Криму про режим «підвищеної готовності» немає безумовної заборони на відвідування громадських місць. Наразі норма про «самоізоляцію» часто тлумачиться співробітниками поліції як абсолютна заборона виходу на вулицю.
Відсутність правової визначеності у нових нормах щодо притягнення до відповідальності за порушення обмежень режиму «підвищеної готовності» призводить до довільного тлумачення адміністративних статей і зловживання повноваженнями з боку співробітників поліції та Росгвардії і, як наслідок, до необґрунтованого обмеження фундаментальних прав і свобод.
