У рамках пресконференції «Вкрадене дитинство. Як Росія готує до війни українських дітей в окупації та депортації» Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, наголосила, що за ці роки Крим став не лише військовим полігоном, а й полігоном для інших незаконних практик депортації, мілітаризації, політичних переслідувань тощо. Сьогодні мова йде в першу чергу про такі злочини, як пропаганда серед дітей, що по суті є засобом здійснення конкретного воєнного злочину, пише “Голос Криму”.
«Цей воєнний злочин якраз є примусом до служби. Тобто ця пропаганда вона не заради пропаганди, – акцентує пані Ольга. – В першу чергу пропаганда серед дітей ведеться для того, щоб потім ці діти пішли до російської армії. Тобто це і є форма примусу, коли вам створюють реальність, в якій нема іншої форми життя».
Ольга Скрипник навела приклади заходів, служб та організацій, через які реалізується політика мілітаризації дітей. Серед них заклади дошкільної та шкільної освіти, так звані літні табори, молодіжні центри, міністерства тощо. Всюди застосовуються програми, які змушують дітей постійно бути пов’язаними із так званим патріотичним вихованням.
У цих закладах щодня, в рамках формальної програми та позашкільних заходів, включають присутність російських військових. Так звані «герої» спілкуються з дітьми, вік яких починається від 4 років. І у своїх розповідях вони буквально ведуть до того, як добре вбивати «хохлів».
На жаль, знищення української ідентичності відбувається не лише через освіту або так звані літні табори. Окупанти займаються примусом українських дітей до майбутньої служби в російській армії й через релігію.
Як розповіла пані Ольга, окрім релігійних заходів, котрі проводяться під контролем окупаційної влади й буквально займаються освяченням ракет, за участі Руської православної Церкви було створено релігійний табір «Братство православних розвідників-слідопитів», де нібито під приводом релігії буквально готують із дітей розвідників.
«Уявіть собі депортовану дитину: в школі – пропаганда, в спорті – пропаганда, в релігії – пропаганда. Дитина пішла на вулицю – там російські танки з якоюсь виставкою, ще хтось марширує», – звертає увагу пані Скрипник.
Підсумовуючи, вона наголосила, що так звана освітня система на окупованих територіях не має нічого спільного з освітою. Це не про освіту, не про право на освіту, не про захист дітей. Це все – інструмент мілітаризації та підготовки дітей до армії.
