У законі про соцзахист полонених чітко визначені форми державної підтримки – правозахисниця

Ольга Скрипник

Головним досягненням ухваленого Верховною Радою закону «Про соціальний та правовий захист осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та членів їх сімей» є визначення, хто такі військовополонені, хто такі цивільні полонені.

Про це Укрінформу повідомила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«Що у ньому важливо? По-перше, те, що на державному рівні будуть визнані категорії військовополонених та цивільних полонених. Досі при вирішенні якихось питань у правозахисних організаціях, у міністерствах не було єдиного підходу, наприклад, хто такі громадянські полонені чи, як ми говоримо, політв’язні, а тепер такий підхід є. У законі це чітко прописано», – сказала Скрипник.

За її словами, важливо, що в даному законопроєкті ми «спільно говоримо про людей в окупованому Донбасі та в Криму, у нас загальний підхід до окупованих територій, ми на рівні держави не поділяємо Донбас та Крим, бо і там, і там люди потрапили під російську агресію».

Крім того, зазначила правозахисниця, у законі чітко визначено форми державної підтримки і це не лише щорічні 100 тис. грн, які передбачені сім’ям цивільних полонених.

«Тепер є багато інших форм підтримки, наприклад, соціальна реабілітація, психологічна допомога, тобто все те, що потрібно людям, крім одноразової виплати на рік 100 тисяч гривень. Це насправді невеликі гроші, якщо ми говоримо про сім’ї, де кілька дітей, де потрібно оплачувати передачі, правові послуги та багато іншого», – підкреслила Скрипник.

За її словами, дуже важливо, підтримати людей, коли вони звільняються з місць позбавлення волі і залишаються зі своїми проблемами сам-на-сам.

«І цей закон передбачає багато інших форм підтримки, наприклад, допомогу з відновленням документів, допомогу, пов’язану з психологічним станом», – розповіла Скрипник.

Вона відзначила, що для того, щоб закон запрацював якнайшвидше, необхідно підготувати кілька десятків постанов уряду, «щоб не вийшло, що є чудові закони, а постанов немає роками».

«Тому, коли закон буде підписано президентом, ми – правозахисники – допомагатимемо уряду і наполягатимемо, щоб усі відповідні підзаконні акти з’явилися протягом 2-3 місяців. Потрібно буде передбачити, хто і на якому рівні виділятиме гроші і всі ці гроші мають бути закладені в бюджеті», – наголосила голова КПГ.

Правозахисниця припустила, що, швидше за все, закон буде підписано напередодні 26 лютого – Дня опору окупації.

«А може, й раніше цієї знакової дати президент підпише закон. Тому, якщо уряд швидко працюватиме, то ми зможемо вже з квітня мати повноцінну роботу цього закону»,  – резюмувала правозахисниця.

Нагадаємо, 26 січня Верховна Рада ухвалила закон «Про соціальний та правовий захист осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» (№6104).

98 queries in 0.078 seconds.