Фото: Valeriia Mezentseva
Росія продовжує системне переслідування журналістів в Криму та створює нові інструменти боротьби із тими, хто виступає проти окупації та підтримує Україну. Про це йшлося під час пресконференції за участю представників Експертної мережі Кримської платформи у Ризі, 23 жовтня. Захід відбувався на полях Третього парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи, який цього року проходить у Ризі.
Журналіст Юрій Луканов, автор книги «Пресувальна машина: як Росія знищила свободу медіа в Криму» розповів, як від початку окупації Росія боролося із медіа і залякувала представників міжнародних організацій. Також він поділився історіями кримських журналістів, які піддаються політично вмотивованим переслідуванням з боку окупаційної влади: “Я хотів би підкреслити, що, наприклад, Владислав Єсипенко і Ірина Данилович переслідуються за свою журналістську діяльність, але їх звинувачують за сфабрикованими справами про незаконне зберігання та виготовленні вибухових речовин”. Також він наголосив, що для того, щоб краще розуміти контекст, іноземцям варто вивчати більше джерел: “Я розумію, що іноземці мають російський кут погляду на те, що відбувається на територіях колишніх радянських територій і захоплюються містифікатором Левом Толстим, але є також багато цікавих книг і фільмів, які спродуковані іншими націями, і які відкривають більше інформації”.
Вікторія Нестеренко, проєктна менеджерка Центру прав людини ZMINA, додала, що ув’язнені журналісти часто зіштовхуються із катуваннями та нелюдським поводженням в місцях несвободи, включаючи каральну психіатрію.
“Серед нових ув’язнених з початку повномасштабного вторгнення – громадянська журналістка Ірина Данилович та троє громадянських журналістів ініціативи “Кримська солідарність”. З 2022 року зафіксовано не менше 10 фактів затримання журналістів під час висвітлення подій. Деякі з них згодом отримують сфабриковані звинувачення в кримінальних злочинах терористичного характеру, як Вілен Темер’янов та Азіз Азізов, а цього року затриманий стрімер Алі Сейтаблаєв в поліції отримав документ про призов до російської армії”, – розповіла пані Нестеренко.
Окрім кримінальних переслідувань, Росія також активно використовує адміністративний тиск.
Ольга Скрипник, Голова правління Кримської правозахисної групи, додала, що з початку повномасштабного вторгнення РФ розширила масштаби переслідування жителів Криму за будь-які публічні прояви проукраїнської позиції.
“Адміністративні покарання за статтею “дискредитація збройних сил Російської Федерації” стали звичайним інструментом. Кримчан переслідують за антивоєнні гасла та висловлювання, розміщення фото українського прапора в соціальних мережах чи спроби називати Крим окупованою територією України. Ми навіть зафіксували кілька справ проти людей, які десь використовували пісню “Стефанія”, пісню-переможницю Євробачення-2022”, – наголосила Ольга Скрипник.
Вона також наголосила, що 220 громадян України з Криму утримуються в місцях позбавлення волі в Росії та окупованому Криму за політично мотивованими кримінальними справами, але лише 10 громадян України, жителів Криму, були звільнені за період окупації в рамках взаємних звільнень та політичних угод.
За понад 10 років окупації Криму інформаційне середовище змінилось кардинально. Про це розповіла журналістка, членкиня Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель.
“Наслідками окупації в інформаційній сфері є міфологізація та спотворення історії, подання Криму як невід’ємної частини Росії і мілітаризація свідомості, особливо свідомості дітей, яких вчать, що вони повинні вирости, боротися та померти за свою батьківщину”.
Також вона повідомила, що 200 журналістів з 1,229, які офіційно працювали в Криму до окупації, та 14 кримських медіа були змушені залишити Крим. Вона також додала, що важливо розповідати світу про те, що відбувається на окупованих територіях.
“Надіюсь, що ми будемо мати музей окупації, як у Ризі, і окрема частина має бути присвячена окупації Криму, і тому, що відбувалось в інформаційному просторі”, – додала пані Юксель.
Всі фото в матеріалі: Valeriia Mezentseva
