Українці, котрих російські спецслужби затримали в Криму за підозрою у диверсії, перебувають у СІЗО вже більше ніж півроку. У так званій «справі українських диверсантів» правозахисники виявили численні порушення як міжнародного права, так і законів РФ. Кримська правозахисна група організувала прес-конференцію в УНІАН, де взяли участь Ольга Скрипник, керівник КПГ, Оксана Стогній, дружина фігуранта справи «українських диверсантів» Олексія Стогнія, Дмитро та Ольга Дінзе, адвокати фігуранта справи «українських диверсантів» Євгена Панова (скайп), президент Центру глобалістики «Стратегія ХХI», в минулому – колега фігурантів справи «українських диверсантів» Дмитра Штиблікова і Олексія Бесcарабова.
Нещодавно стали відомі нові подробиці цієї справи. Кримчанка Оксана Стогній приїхала до Києва та розповіла деталі затримання свого чоловіка – Олексія Стогнія, що кардинально різняться від оприлюдненої раніше версії ФСБ.
За інформацією Оксани, Олексія затримали в ніч з 14 на 15 листопада 2016 року, коли він прямував до Києва на день народження доньки. Його затримали на російському «прикордонному посту» напроти пункту пропуску Каланчак при виїзді з Криму. Втім на російському ТБ показали, що Стогнія затримали вдень в Севастополі.
«В обід 15 листопада до нас в оселю завітали декілька незнайомих чоловіків, двоє них була в машкарах. Відрекомендувалися працівниками ФСБ і продемонстрували якийсь документ на здійснення «огляду житла на зберігання незаконних предметів». З ними було двох понятих. У помешканны нічого не знайшли і не вилучили. Коли обшук добіг кінця, повідомили, що чоловіка затримано, проте причину не пояснили. Пізніше я узнала, що у квартирі батьків чоловіка та у нього на роботі теж відбулися обшуки. В результаті у чоловікового батька вилучили стаціонарний комп’ютер, а на роботі у Олексія – два ноутбуки», – розповіла Оксана Стогній.
17 листопада суддя «Київського районного суду» Віктор Можелянський на закритому засіданні ухвалив рішення про призначення Олексію Стогнію запобіжного заходу у формі утримання під вартою терміном на 2 місяці.
«Засідання провели у закритому режимі, Олексія мені пощастило побачити лише в коридорі. Його вели у кайданках, руки були за спиною, на голові у нього була балаклава», – сповістила Оксана Стогній.
Після цього термін утримання під вартою кримські судді подовжували кілька раз.
Адвокати Євгена Панова, ще одного фігуранта справи «українських диверсантів», виклали нові подробиці про справу свого підзахисного.
«Раніше підзахисний Євген Панов подав заяву про завдання йому тілесних ушкоджень після затримання в Криму, а саме, за період з 7 до 10 серпня 2016 року. За його заявою мала б бути порушена кримінальна справа для проведення розслідування факту тортур і притягнення винуватців до відповідальності. Проте перевірка за заявою Панова відбулася формально. Слідчі, власне, навіть не приховують, що нічого порушувати не будуть», – підвела підсумок Ольга Дінзе, адвокат Євгена Панова.
За інформацією Кримською правозахисної групи (КПГ), справа «диверсантів» насправді містить кілька кримінальних справ, але статті, за якими звинувачують затриманих українців, у кожній справі різні.
Усього, за інформацією КПГ, у 2016 році було затримано 9 осіб. В російських ЗМІ затримані особи були поіменовані «українськими диверсантами», котрі готували низку терактів на півострові.
Фактично у кримінальних справах за статтею «диверсія» звинувачують не всіх затриманих, але після арешту ФСБ всіх їх назвала «диверсантами». Як-от, Редван Сулейманов звинувачується за ч. 2 ст. 207 КК РФ «Наперед неправдиве повідомлення про терористичний акт», а Олексій Стогній – за ст. 223 КК РФ «Незаконне виготовлення зброї».
Проте в російських і кримських ЗМІ, не очікуючи рішення суду, їх звинуватили в диверсіях.
В інформаційному просторі усі ці справи позиціонуються як одна. За думкою керівника Кримської правозахисної групи (КПГ) Ольги Скрипник, справи цих бранців Кремля сфабриковані та використовуються, передусім, з політичною метою і для агресивної антиукраїнської пропаганди.
Російська пропаганда у такий спосіб поширює серед людей думку, що у Криму нібито організовано діють українські диверсанти. Насправді це брутально сфальсифіковані кримінальні справи, що розслідуються із застосуванням тортур та іншими серйозними порушеннями прав людини», – наголосила Ольга Скрипник.
Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI», впевнений, що справа «українських диверсантів» розвалюється через відсутність доказів і слабкість звинувачення.
«Останні інформаційні повідомлення з Криму свідчать, що «справа диверсантів», починаючи від Панова/Захтея/Сулейманова та закінчуючи Стогнієм/Шаблієм, власне, увірвалася. Все більше прозирає політичний складник репресій у справах Штиблікова і Бесарабова, котрі працювали в аналітичному Центрі «Номос» в Севастополі та редагували часопис «Чорноморська безпека». Беручи до уваги «Глобальну стратегію ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки», де недвозначно зафіксовано невизнання анексії Криму Росією та політику ЄС «виступати за дотримання прав людини», у першу річницю її ухвалення ми готуємо звернення до Європейської Комісії та Європейського парламенту про необхідність посилення санкцій проти репресивного режиму Кремля за переслідування громадян України на території окупованого Криму», – повідомив Михайло Гончар.
Справа «українських диверсантів» – ще один красномовний приклад кримінального переслідування за політичними мотивами, коли практично будь-який мешканець Криму може стати жертвою сфабрикованого російськими спецслужбами звинувачення. Кримська правозахисна група закликає уряд України і Президента України зайняти більш активну позицію у питаннях звільнення українських політв’язнів, а міжнародні організації – посилювати та удосконалювати механізми тиску на РФ з метою дотримання прав людини.
Світлини прес-конференції 22 травня 2017 року
