Незаконна мобілізація жителів тимчасово окупованого Криму допоможе Росії реалізувати її довгострокову стратегію щодо заміни місцевого населення півострова власними громадянами. Правозахисники наголошують, що тільки деокупація Криму може покласти край грубим порушенням прав людини та міжнародного гуманітарного права, і просять світову спільноту посилити санкційний тиск на Росію.
ZMINA розповідає, як на півострові мобілізують кримчан та з якими бар’єрами вони стикаються, коли намагаються уникнути участі в бойових діях проти своїх співвітчизників.
Мобілізація в Росії триває попри заяви влади про її закінчення
Указ про “часткову мобілізацію” на території Росії президент Володимир Путін підписав 21 вересня 2022 року. Втім, уже 25 вересня кремлівський куратор Криму Сергій Аксьонов оголосив у соцмережах, що мобілізацію в Криму завершено.
Своєю чергою Путін публічно оголосив про завершення часткової мобілізації в Росії 31 жовтня. Однак навіть російські юристи стверджують, що без указу про закінчення мобілізації вона є такою, що триває. Зокрема, російські військові не можуть ні розірвати, ні закінчити свої контракти з оборонним відомством.
Водночас із 1 листопада за указом Путіна в Росії та на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України розпочався осінній призов до армії окупантів.
Наприкінці листопада московські депутати закликали Путіна видати указ про завершення мобілізації. У своєму зверненні вони обґрунтовували це тим, що зараз багато жителів Росії потерпають через “неможливість планувати своє майбутнє, майбутнє своєї сім’ї та неможливість вести звичний спосіб життя”.
Речник російського президента Дмитро Пєсков повідомив, що президент Росії, як і раніше, не має наміру підписувати указ про завершення мобілізації. Сам Путін обіцяв завершення мобілізації наприкінці жовтняГенштаб ЗСУ своєю чергою заявляв, що в Росії та на ТОТ України готуються до наступної хвилі прихованої мобілізації. За наявною в штабі інформацією, в місті Керч звіряли дані військовозобов’язаних осіб на держпідприємствах.
У цьому також переконані й російські експерти, які вважають, що нова хвиля мобілізації в Росії може початися вже в січні, оскільки “до весни готується активніша фаза бойових дій”. Путін це заперечує та заспокоює, що потреби в новій мобілізації немає.
У тимчасово окупованому Криму незаконна мобілізація громадян України також не припинялася і, як прогнозують експерти, вона відбуватиметься постійно, допоки півострів окупований.
Чи гарантує Путіну постійна мобілізація перемогу?
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) не вірять, що чергова хвиля мобілізації покращить загальну якість російських військ, які перекидають на фронт в Україну.
“Однак очевидно, що російська влада ніколи не припиняла мобілізаційних зусиль повністю. Це означає, що обмежена кількість мобілізованих призовників усе ще проходить через систему підготовки в той самий час, коли призовники проходять свій власний цикл навчання”, – пояснюють аналітики.
В ISW вважають, що чергова хвиля мобілізації призведе до ще нижчої якості з підготовки як мобілізованих призовників, так і строковиків, оскільки вони конкуруватимуть за “навчальні” місця, яких не вистачатиме.
Кримська правозахисна група (КПГ) також вказує, що попри офіційні заяви російської влади про припинення мобілізації вона все одно продовжується в Криму. 1 листопада на півострові розпочався 16-й незаконний призов, який фактично є продовженням мобілізаційних зусиль Путіна, адже призовників продовжуватимуть відправляти на війну проти України.
Відправлення мобілізованих в АлуштіПравозахисні організації, ЗМІ на півострові, кримчани в соцмережах та українські органи влади також повідомляють про факти мобілізації на всій території Кримського півострова.
Відомо, що під час “часткової мобілізації” росіяни масово забирали мешканців сіл. Повістки виписують на вулицях, підприємствах і блокпостах, клеять їх на дверях квартир і будинків. Водночас 90% повісток отримують кримські татари, хоча вони становлять лише 13–15% населення півострова.
Росіяни не гребують навіть видаванням повісток людям з інвалідністю, як це, власне, сталося з мешканцем Cімферополя Іваном Краснощоковим, який має інвалідність із дитинства.
Генштаб ЗСУ повідомив, що російські військкомати отримали вказівки надалі формувати так звані добровольчі підрозділи. Цими “добровольцями” можуть стати чоловіки з погашеною судимістю, без обмеження за віком та станом здоров’я, окрім осіб, що мають офіційний статус інвалідності.
Щоб уникнути юридичних та фінансових зобов’язань, укладання контракту між російським міністерством оборони й такими людьми не передбачається.
Серед іншого в Криму значно посилилися наративи щодо мілітаризації освітнього процесу, вказує Представництво президента України в АРК.
До прикладу, так званий “спікер” незаконного “парламенту” в Криму Володимир Константинов заявив про потребу “посилити військово-патріотичне виховання дітей”. Тож до 2024 року окупаційна влада планує збільшити кількість так званих “кримпатріотцентрів”, які вже створено в Джанкої, Судаку, Феодосії, Армянську, Ялті”. Головне завдання цих центрів – допризовна підготовка дітей. Аксьонов своєю чергою заявив, що у 8–10 класи необхідно повернути заняття з початкового військового вишколу.
У відомстві також вказують на глорифікацію вбитих учасників геноцидальної війни проти України. У школах Севастополя почали встановлювати парти, на яких розміщено портрети та біографії ліквідованих окупантів.
Крим як військова база
Росія ні на мить не припиняє своєї політики з використання Криму як військової бази для подальшої повномасштабної агресії проти України.
Заступник голови правління Кримської правозахисної групи (КПГ) Володимир Чекригін вказує, що, ігноруючи резолюції ООН щодо Криму, РФ із самого початку окупації почала розвивати Крим як військову базу, перекидаючи туди військові кораблі, бронетехніку, ядерну авіацію та ракети, незаконно розбудовуючи військову інфраструктуру, зокрема “кримський міст“.
Володимир Чекригін“Як відомо, Крим використовувався для нападу на південні частини України. Військова техніка з Криму, яка брала участь у подальшій окупації України, була позначена літерою Z, що стала символом російської агресії. Із 24 лютого з території окупованого Криму та Чорного моря Росія запустила близько 800 різних крилатих ракет. Вони знищили сотні цивільних об’єктів: школи, університети, звичайні житлові будинки, лікарні – і спричинили численні смерті та поранення мирного населення“, – сказав правозахисник на щорічній конференції ОБСЄ у Варшаві з питань людського виміру, присвяченій правам людини.
В Офісі президента вказують, що Росія завезла на Кримський півострів мобілізованих росіян з низки її регіонів, зокрема з Ульяновської області, Пензи, Башкортостану та Саратова.
Водночас Збройні сили РФ, за даними української влади та Кримської правозахисної групи, використовують підприємства та цивільну інфраструктуру в Криму. Так, до прикладу, значну частину приміщень щонайменше трьох кримських шпиталів в Армянську, Красноперекопську та Первомайському Росія використовує для військових потреб. Ба більше, кремлівський куратор півострова Аксьонов наприкінці листопада заявив, що в Криму не вистачає близько 2 тисяч медиків, а саме 600 лікарів та 1,5 тисячі середнього та молодшого медичного персоналу. Раніше ЗМІ повідомляли, що Росія відправляє кримських лікарів на роботу на новоокупованих територіях. Отже, жителі кримських міст позбавлені повноцінного медичного обслуговування.
Українській владі відомо про випадок захоплення російськими військовими приватного сільськогосподарського об’єкта в селі Майське Джанкойського району для використання його як складу боєприпасів.
Як відомо, уранці 8 жовтня стався вибух на незаконно спорудженому “керченському мості”. Україна та Росія обвинувачують одна одну в організації пошкодження споруди. Зрештою це наразі ускладнило для Росії логістику з постачання зброї та необхідного забезпечення для окупаційних військових на Півдні України.
Власне, ще до підриву цієї незаконної споруди окупаційні ЗМІ неодноразово вказували на погане забезпечення мобілізованих.
Неналежне забезпечення окупаційної армії та замало вишколу
Телеграм-канал “Кримський вітер” інформував про незадоволення мобілізованих кримчан бронежилетами з дірками. На фото можна побачити, що пошкодження намагалися виправити ізоляційною стрічкою.
“Де нормальні бронежилети з високим ступенем захисту? З чим ви відправляєте людей воювати? Шоломи випуску 1948 року? Та зробіть уже хоч щось для людей, які йдуть захищати ваше життя, зокрема”, – зверталася одна з кримчанок до кремлівського куратора півострова Сергія Аксьонова.
Окупанти також просили кримчан придбати екіпірування для мобілізованих за свій кошт.
Також, до прикладу, базована в тимчасово окупованому Севастополі 810 російська бригада, яка зазнала великих втрат у цій великій війні, звернулася до так званої “адвокатської палати Севастополя” з проханням надати їй у користування тепловізор, ноутбук і принтер. “Адвокатська палата” надала цій бригаді все за списком.
Для поліпшення матеріального забезпечення солдатів РФ почали залучати навіть дітей: окупаційні адміністрації заохочують дітей з дитсадків приносити та здавати банки з-під консервації, які далі підуть на виробництво бліндажних свічок для окупантів. Відомо, що в Ялті за вказівкою керівництва дошкільного закладу освіти діти виготовили тисячу бліндажних свічок, у планах окупантів – змусити дітей зробити 10 тисяч.
Утім, очевидно, мілітаризація Криму набиратиме дедалі більших обертів. Аксьонов уже заявив про плани збільшити показники військово-промислового комплексу півострова у 2023 році.
Українські та західні експерти зазначають, що російський президент Володимир Путін організував постійну мобілізацію у відповідь на неефективність Збройних сил РФ. Доказом цього є велика кількість загиблих солдатів (понад 100 тисяч осіб), тисячі знищеної військової техніки та успіхи Збройних сил України, які вже звільнили понад 3 тисячі квадратних кілометрів території України.
За інформацією кримських правозахисників, призовників навчають максимум два тижні. Потім багатьох відправляють воювати. Кримські правозахисники зафіксували випадок, коли в серпні кримчанин пішов до армії РФ, підписавши контракт, а в жовтні привезли його тіло. Чоловік загинув 3 жовтня. Його понівечене тіло привезли до Криму 21 жовтня. Довелося робити ДНК-аналіз, щоб встановити його особу.
У Кримській правозахисній групі кажуть, що такі випадки не рідкість і кількість могил на кримських цвинтарях лише зростає.
Представництво президента в АРК повідомляє, що cтаном на 9 січня 2023 року в окупованому Криму вже відбулися поховання щонайменше 255 солдати російської армії. 152 з них, ймовірно, були громадянами України. Кількість поховань може бути більшою, оскільки значна частина відбувається без висвітлення. Інформація доповнюється.
Представник окупаційної влади на півострові Володимир Константинов запропонував заборонити “військовозобов’язаним” виїздити з РФ, а тих, хто тікає від мобілізації, публічно засуджувати та вносити до “реєстру осіб, які перебувають під іноземним впливом”.
З відкритих джерел відомо також про випадки, коли незаконно мобілізовані громадяни України в Криму намагалися нашкодити собі або вчинити самогубство. В цьому контексті Представництво президента України в АРК закликає українців не завдавати умисної шкоди своєму здоров’ю та користуватись інструкцією, як уникнути злочинної мобілізації.
Переслідування кримчан, які уникають мобілізації
Правозахисники нагадують, що залучення мешканців окупованої території до збройних сил країни-окупанта – воєнний злочин. Провівши 15 призовів кримчан і продовжуючи надалі забирати громадян України до свого війська, Росія порушує Четверту Женевську конвенцію та статтю 8 частини 2 V Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Росія 2021 року незаконно призвала 6 тисяч осіб. А цьогоріч так званий “військовий комісар Криму” відмовився озвучувати плани цієї призовної кампанії.
Кримська правозахисна група вказує, що з 2015 року російська окупаційна влада призвала до лав своїх збройних сил загалом щонайменше 37 тисяч жителів Криму, деякі з них брали участь у бойових діях проти України.
Також, як раніше заявляв Аксьонов, влітку з Криму на передову відправили “добровольцями” не менш ніж 1 200 осіб і готували ще два “батальйони”.
РФ продовжує переслідувати тих, хто відмовляється служити в її армії, за ст. 328 Кримінального кодексу РФ, що передбачає штраф, виправні роботи та до двох років позбавлення волі.
“Станом на 1 листопада Кримська правозахисна група зафіксувала 423 кримінальні справи, відкриті за цією статтею. І кількість таких випадків з року в рік збільшується. У 2020 році в нас був 81 випадок, у 2021 році – 112, і за вісім місяців поточного року – щонайменше 103. Слід зазначити, що не всі справи доступні на сайтах кримських судів після повномасштабного вторгнення, а доступ до деяких урядових сайтів у Криму зник, що ще більше ускладнює нашу роботу“, – наголосив Володимир Чекригін.
Чекригін зазначає про порушення свободи слова та обмеження доступу до інформації в окупованому Криму.
“Майбутні військовослужбовці матимуть дуже обмежений доступ до незалежної інформації про війну в Україні. Беручи до уваги російську державну медіапропаганду та мілітаризовану освітню систему з її спеціальними уроками в школах про військові дії в Україні, можна констатувати, що ми є свідками заходів, спрямованих на заохочення добровільного вступу на військову службу та забезпечення підтримки населення для участі в бойових діях проти України. У цьому контексті РФ розпочала мобілізаційну кампанію в Криму. Тисячі кримчан уже отримали повістки й будуть відправлені на передову, погано навчені та оснащені“, – розповів Чекригін.
Проводи мобілізованих Росією кримчан на війну в Україні. Севастополь, 27 вересня 2022 рокуВін висловив також переконання, що Росія намагатиметься залучити якомога більше кримчан, особливо колишніх українських військовослужбовців, оскільки всі громадяни України вважаються потенційно нелояльними до Росії.
Навіть після років, проведених в окупації, кримчани пам’ятають, що означає жити у вільній країні.
Володимир Чекригін
За його словами, наступні хвилі мобілізації можуть бути схожими на ті, що були на окупованому Донбасі.
“Тоді чоловіків ловили всюди – і на роботі, і вдома, і на вулиці. Відправлення на смерть українців допоможе реалізувати довгострокову стратегію Росії щодо заміни місцевого населення півострова власними громадянами“, – підкреслив Володимир Чекригін.
Бар’єри для українців, які намагаються уникнути мобілізації, виїхавши з Криму
Через повномасштабну російську агресію та оголошення злочинної мобілізації багато українських громадян, які проживали на окупованій території Криму, евакуювалися, з ризиком для себе виїжджаючи через РФ до третіх країн.
Щодо питань з оформлення посвідчення можна звернутися до спеціалістів гарячої юридичної лінії правозахисної організації “Крим SOS”:
- для дзвінків в Україні та світі: +38 (095) 277 53 55 (Viber, Signal, Telegram, WhatsApp);
- для дзвінків та повідомлень у месенджери Viber, Signal, Telegram, WhatsApp: +38 (063) 077 16 19.
З питань в’їзду або виїзду та перебування, зокрема, в Казахстані, Туреччині, Грузії, Естонії та Латвії громадянам України з Криму також радять звертатися до координаційного центру:
- за телефонами +38 (050) 851 82 94 (WhatsApp, Telegram), +38 (063) 576 77 40 (WhatsApp, Telegram);
- електронною поштою [email protected];
- на фейсбук-сторінку координаційного центру Меджлісу з гуманітарних питань;
- або телеграм-канал координаційного центру Меджлісу.
Серед іншого мешканці тимчасово окупованого Криму, які в’їхали на територію Казахстану, зможуть отримати необхідні консультації в координаторів:
- місто Астана: Руслан Маштаков, тел. +7 (701) 812 13 13;
- місто Алмати: Уріє Курташирова, тел. +7 (777) 757 80 07; Лілія Алімова, тел. +7 (701) 789 06 98.
Про ще один спосіб уникнення призову нагадує керівник громадянського руху “Громадянин та армія” Сергій Кривенко в коментарі “Крим.Реалії“. Для всіх призовників, яких Росія залучає до армії, зокрема в Криму, існує можливість відмовитися від призову та вимагати заміни на альтернативну цивільну службу. За його словами, закон про таку службу реально діє і її можна вимагати на підставі будь-яких переконань – антивоєнних, пацифістських, релігійних.
“Людина може заявити про наявність таких переконань і подати заяву до військкомату, призовної комісії та отримати це право. Чимало випадків, коли це право реалізується, – розповідає російський правозахисник. – Така служба проходить 21 місяць, але зовсім за іншими умовами, ніж в армії. Це служба в соціальній сфері переважно. Людина живе вдома і працює на тій посаді, куди її відправили, – за трудовим кодексом, вісім годин на день, із двома вихідними, з відпусткою”.
До заяви у військкомат слід додати автобіографію та довідку з останнього місця навчання чи роботи, пояснює Кривенко.
Він же наголошує: військовослужбовцям за контрактом, яких переважно посилають на війну в Україні, можна відмовитися від служби в будь-який момент – на підставі появи антивоєнних переконань.
Тим часом правозахисні організації закликають світову спільноту до рішучої відповіді на незаконну мобілізацію кримчан з посиленням тиску на Росію та використанням усіх доступних механізмів, щоб зупинити воєнний злочин.
Очільник управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв закликав сприяти забезпеченню гуманітарних коридорів для евакуації чоловічого населення до третіх країн, розробити план гуманітарного реагування щодо захисту, забезпечити гуманітарну допомогу десяткам тисяч чоловіків корінного кримськотатарського народу, які виїхали до Грузії, Казахстану та інших країн.
Микола Мирний, журналіст видання ZMINA, для газети “День”
