Експерт “Кримської правозахисної групи” Олександр Сєдов в розмові з QHA media зауважив, що, за їхніми даними, загальне число призваних на цей момент – вже понад 20 тисяч, однак точніше сказати не можна, оскільки точна кількість кримчан в осінній призов минулого року ще не озвучена ані російськими, ані кримськими “воєнкомами”. Орієнтовна цифра осіннього призову минулого року складала близько 2,5 тисяч по Криму плюс ще 300-400 севастопольців.
Служити за межі Криму зараз направляють майже 80% кримських призовників, починаючи з 2017 року. Відправляють в різні регіони РФ – аж до Мурманська і Владивостока. І хоча російська влада постійно заявляє про те, що служба в російській армії чудова, всіх добре годують і всім добре живеться, але люди повідомляють, що геть не все ідеально. В соцмережах строковики системно скаржаться на умови служби на російських теренах.
Російська пропаганда активно поширює фейкову інформацію і залякує потенційних кримських призовників, змушуючи їх піти служити. Скажімо, в окупованому Криму масово ширяться чутки, що якщо громадянин України служив в збройних силах РФ, то він вже до України виїхати не може, оскільки підпадає під кримінальну відповідальність.
Це все неправда. Людина, яку призивають в рамках призову до армії окупанта, з точки зору міжнародного права та українського законодавства є жертвою, а не злочинцем. Відповідно, в Україні її ніхто переслідувати не буде, – підкреслює правозахисник Сєдов.
Він відзначає, що вітчизняні правоохоронні органи про такі міфи знають, але гучних заяв, які б це спростовували, не роблять, а Росія на своїх безпідставних чутках продовжує наполягати. Втім, буквально цього тижня на виїзному засіданні профільного парламентського комітету заява про те, що кримчан, які служили в ЗС РФ, не переслідують на «материку», озвучили і народні депутати, і представник прокуратури АРК.
Україною молодих кримчан не лише лякають, але й намагаються документально від неї відрізати, висуваючи різноманітні незаконні вимоги. Олександр Сєдов акцентує на одній з таких вимог, про яку розповідають призовники з Криму: «воєнкоми» вимагають у них здати український паспорт. Мотивуючи це тим, що «ви ж будете служити на секретних об’єктах, тому повинні здати цей паспорт і написати заяву про відмову від українського громадянства».
«Така заява нічого не значить (з погляду України). Вона не є підставою для позбавлення українського громадянства, тому що рішення про це приймає не кримський «воєнком», а президент України. Але призовники в жодному разі не повинні брати з собою українські документи під час проходження призовної комісії. Оскільки потім їм український паспорт просто не повернуть. Це абсолютно незаконний метод тиску, який не має під собою підстави не лише з точки зору міжнародного права, але й з точки зору російських норм. Немає жодних підстав вимагати у призовників документи іншої країни», – роз’яснює правозахисник.
В такій ситуації призовникам радять «увімкнути простачка»: якщо «воєнкоми» посилатимуться на те, що вони служитимуть в секретній частині, нехай відповідають, «добре, значить буду в несекретній».
Ті, хто став повнолітнім вже в роки окупації і вже встиг отримати український паспорт, можуть сказати, що загубили його, або взагалі – що ніколи його не отримували. Для потенційних призовників старшого віку краще сказати, що український паспорт загубили, чи його вкрали – це буде більш правдоподібно, оскільки вочевидячки на 2014 рік вони повинні були його мати.
Росія щороку оновлює законодавчу протидію тим способам ухилення від військової служби, до яких вдаються кримчани.
Стовідсоткового рішення щодо того, як кримчанину ефективно і без наслідків уникнути служби в ЗС РФ, на жаль, немає, – констатує правозахисник.
Водночас, Сєдов називає з пів десятка способів цілком легальних варіантів не служити в ЗС РФ, які хоч і мають певні «але», однак можуть бути використані на практиці потенційними призовниками в Криму:
Не ставати на облік до “воєнкомату”. Але, якщо людина десь офіційно працевлаштована, це навряд чи можливо, оскільки роботодавець вимагатиме від неї документи з “воєнкомату”.
Не отримувати повістку. Але це теж не завжди зараз спрацьовує. В РФ нещодавно змінили законодавство,і від призовників починають вимагати самим з’являтися до воєнкомату навіть без отримання повістки.
Йти на альтернативну службу, пославшись на релігійні переконання.
Використати наявність хвороб, які не дозволяють служити. Зібрати всі можливі довідки і при проходженні медкомісії заявляти, що хвороби не дозволяють проходити службу в армії. Якщо “воєнком” чи комісія приймуть рішення, що призовник годен, то це рішення можна оскаржити в судовому порядку. До винесення вироку суду процес призову відкладається і призвати юнака не можуть, потім призовна кампанія завершується і з’являється ще час до наступної. Потім можна знов почати апелювати до стану здоров’я..
«Хоча ця практика більше використовується в Росії. В Криму люди надто залякані і “суди” дуже підконтрольні, дуже лояльні до «влади», і я ще не бачив жодного такого “судового” рішення. Але, як варіант, можливо», – зауважує експерт КПГ.
Не брати взагалі російський паспорт. Росія призиває на підставі того, що змушує людей брати документи країни-окупанта і вважає їх зобов’язаними відслужити. Так, люди не зможуть жити в Криму без російських документів, але є варіант брати українські документи і на їх підставі – вид на проживання в Криму. Однак якщо раніше, десь року до 2019-го, Росія не депортувала людей, які мали прописку в Криму, то зараз вже є випадки, коли людям відмовляють в продовженні виду на проживання, незважаючи на наявну прописку на окупованій території, і змушують їх виїхати.
Найнадійніший варіант – залишити Крим і виїхати на материкову Україну, принаймні, тимчасово. Але до цього не всі готові з багатьох причин. І не тільки тому, що доведеться інколи з нуля облаштовуватись на материку. Інколи це може зайняти тривалий час, скажімо, людина не зможе повернутись на півострів або до досягнення 27 років (межі призовного віку), або до деокупації півострова.
Щодо найнадійнішого варіанту – виїзду з Криму, то, за словами Сєдова, проблеми кримчанина після досягнення 27-річчя і повернення на півострів полягатимуть в тому, що людина, яка не служила в ЗС РФ, не зможе займати посади в окупаційних адміністраціях та служити в силових структурах.
Але для людини, яка вважає себе українцем – це не проблема, – відзначає експерт.
Скажімо, якщо потенційному призовнику зараз 25 років, то йому доцільно виїхати на материк на два роки, а після досягнення 27-ми повернутися. До кримінальної відповідальності його не притягнуть, але йому треба буде зберігати пильність.
«Якщо раптом почнеться якесь слідство, то він в жодному разі не повинен говорити, що він залишив Крим з метою уникнути служби в армії. Тому що це буде розглядатись як ухилення. Можна назвати будь-які інші причини: роботу, навчання, що завгодно. Тоді проблем не виникне. Але якщо він заявить офіційно, що він виїздив для того, щоб ухилитись, це буде привід для порушення кримінальної справи і, як мінімум, штрафу», – попереджає Сєдов.
Відтак в “Кримській правозахисній групі” вважають, що українській владі варто частіше заявляти, що одним з методів уникнення призову в окупованому Криму є виїзд на підконтрольну Києву територію, і пояснювати, що кримських призовників на материку ніхто не буде переслідувати.
ТЕТЯНА ІВАНЕВИЧ
