Ведучі програми – Ігор Котелянець, брат Євгена Панова, та Наталія Каплан, сестра Олега Сенцова.

Ігор Котелянець: У нас є нове затримання в Криму — ФСБ затримала в окупованому Криму жителя Сімферополя Дениса Кашука. Його звинувачують у виготовленні вибухових речовин. Сталося це днями. Про нього відомо тільки, що в громадській активній діяльності він задіяний не був, і відомо, що він відмовився від адвоката, що може свідчити про пресинг на нього. Чи відомо вам щось по цій справі?

Ольга Скрипник: Ми про цю справу дізналися ще 18 грудня. Поки що важко сказати, що там і як, адже, дійсно, адвокат поки не отримав доступу до цієї людини. Ми знаємо, що в соцмережах в Дениса немає якихось проукраїнських висловлювань. Діяльність, якою він займався, також не пов’язана з політичною – це рекламний бізнес. Тому поки що незрозуміло, які підстави були для затримання. Є офіційна версія, яку озвучує ФСБ – це зберігання зброї та вибухових речовин, але в нас є не один десяток кейсів, де це також було формальною підставою, а реально були інші причини.

Ігор Котелянець: Дуже цинічно виглядає ця історія на тлі резолюції Генасамблеї ООН про захист прав людини в окупованому Криму. Цікавим виглядає факт, що за резолюцію проголосувало 65 країн, проти – 23 і утрималися 83. Чомусь більшість країн утрималася.

 Ольга Скрипник: Треба розуміти, що ООН складається з різних країн, і навіть навкруги теми прав людини все одно є певні політичні інтереси. Якщо ви подивитеся на ті країни, які постійно голосують проти резолюцій по Криму, зрозуміло, що більшість з них мають або певні економічні інтереси з Росією, або мають свої складні територіальні питання.

Це вже не перша резолюція, вона приймається щорічно з 2016 року. Що важливо, вона на рівні Генеральної Асамблеї ООН, тому обговорення Криму і прав людини на півострові на найвищому рівні. Відтак, її прийняття – це добре.

Добре ще й те, що ця резолюція також закладає звіти про Крим: до цього це були звіти Верховного комісара ООН, а з 2018 року таку доповідь по Криму вже робив Генеральний секретар ООН. Тобто це вже найвищий рівень, і якщо ми хочемо тримати тему Криму в топі – це дуже важливий інструмент, і в нас він є.

Крім того, це правовий документ, який розглядається всіма іншими інстанціями. Наприклад, зараз йде розгляд у Європейському суді з прав людини міждержавної скарги по Криму. Це позов України проти Росії за окупацію Криму. І всі документи, які були прийняті по Криму, будуть братися до уваги.

Це також важливий аргумент для всіх інших країн, які входять до ООН, бо це підстава для того, щоб продовжувати санкції. На жаль, це не дає нам термінову деокупацію Криму, але це дійсно важливий для нас інструмент. Цьогорічна резолюція про те, що стан прав людини постійно погіршується в Криму і що відповідальна за це Росія як окупант. З нового там йдеться про переслідування Української православною церкви в Криму, також нагадується про переслідування журналістів, про призов до російської армії тощо.

На жаль, ми бачимо, це призводить до того, що Росія починає ще більше тиснути на інші країни, і, на жаль, зростає кількість політичних в’язнів. За статисткою, за 2019 рік було звільнено 12 людей, але нових людей, позбавлених волі, було 40. З них двоє людей потім отримали умовні терміни, але 38 людей залишаються за ґратами. Тому Росія начебто йде на поступки і звільняє людей, проте, з іншого боку, – арештовує ще більше. Отже, ситуація не покращилася. Зараз, за кримськими справами, 88 людей перебувають за ґратами.

Ігор Котелянець: Що можна порадити тим громадянам України, які проживають в окупованому Криму і які виїжджають на материкову Україну? Як можна себе убезпечити?

 Ольга Скрипник: Певні поради є, але треба розуміти, що це окупована територія, і там знаходиться окупаційна влада, яка прийшла туди незаконно. І все, що вона там робить, це теж незаконно і в неї зовсім немає поваги до людської гідності і до цінності людського життя. Це треба розуміти кожному кримчанину, неважливо, підтримував він чи не підтримував те, що відбувалося у 2014 році. Ми зараз бачимо, що є справи, де переслідують навіть тих людей, які підтримували Росію в Криму. Людина, яка потрапила в систему, де немає поваги до прав людини, рано чи пізно може стати цією жертвою, і неважливо, підтримуєте ви цей режим чи ні.

Якщо говорити про загальні поради, особливо, коли ви перетинаєте КПВВ, то треба розуміти, що ви проходите через ФСБ. Тому, будь-яка інформація, яку вони там отримують, яку ви надасте або яка буде у вашому телефоні чи комп’ютері, завжди може бути використана проти вас.

Поради:

• Закрити свої акаунти, якщо ви перетинаєте межу, особливо, якщо ви висловлювали на сторінках соцмерж якісь проукраїнські погляди.
• Також ми не радимо перетинати адмінмежу з Кримом під час певних подій, як, наприклад, День Незалежності України, бо тоді вони дуже активно шукають «шпигунів», «терористів» і так далі.
• Слід дуже уважно ставитися до всіх своїх особистих речей, які ви везете. Треба готуватися так, що все одно ФСБ все побачить.
• Ретельно ставитися до списку своїх контактів. Якщо вони беруть людину на додаткову бесіду, то вони дивляться телефон, зокрема, список контактів.
• Якщо вас немає понад три години, а ви в цей час проходите КПВВ, то варто вашим родичам вже починати хвилюватися та звертатися до правозахисників. А ви маєте повідомити своїм родичам, що ви просто зараз підходите до КПВВ з росіянами, щоб можна було зафіксувати час. Якщо людину не відпускають понад 2-3 години, для нас це вже серйозний сигнал для того, щоб почати хвилюватися і шукати для неї правову допомогу. Якщо ви думаєте, що ви ні в чому не винні, це не означає, що ФСБ так теж думає.

Наталія Каплан: Що можна сказати про порушення прав у 2019 році у Криму? В якій сфері спостерігалося найбільше порушень цих прав?

Ольга Скрипник: Я б не сказала щодо сфери, а сказала б, що найтяжчі порушення – це незаконне позбавлення волі. Людей, позбавлених волі за політичне переслідування, вже 88, і вони знаходяться або в СІЗО Криму, або в колоніях Криму, або вже і СІЗО Російської Федерації. Як, наприклад, нещодавно до Саратова доставили Костянтина Давиденка. Це дуже, на мій погляд, важлива справа, адже він сам не є кримчанином, він приїхав до свого родича у Крим. Був затриманий, звинувачений у шпигунстві, йому дали понад 7 років, а далі вивезли до Саратова у колонію суворого режиму, де він буде відбувати незаконне покарання.

До речі, в цьому році, якщо говорити про якісь нові тренди в питаннях позбавлення волі, то кримських татар, яких затримали в березні, ще на етапі слідства одразу вивезли до Російської Федерації. Раніше на етапі слідства люди ще залишалися в Криму, а зараз їх перевезли до Краснодара, і слідчі дії тривають там. Це дуже ускладнює роботу адвокатів, це дуже ускладнює можливість їх підтримувати. Адже доїхати на судовий процес по обранню запобіжного заходу, наприклад, дуже фінансово і логістично складно. Я думаю, це було зроблено не просто так.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.