З перших днів анексії Криму в лютому 2014 року журналісти зазнали переслідувань з боку російської влади та парамілітарних формувань. Надалі РФ розвивала систему кримінальних політичних переслідувань проти журналістів.
Про це заявила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник на пресконференції напередодні Третього парламентського саміту «Кримська платформа», повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
За її інформацією найчастіше використовуються звинувачення у тероризмі, шпигунстві чи зберіганні зброї. Як приклад вона навела справу журналіста-фрилансера Крим. Реалії (проєкт Радіо Свобода) Владислава Єсипенка, в машину якого ФСБ підклало гранату, і це спричинило фабрикацію кримінальної справи стосовно нього.
Також вона згадала про громадянську журналістку Ірину Данилович, яку вона назвала своєю колегою у зв’язку з тим, що та висвітлювала порушення прав людини. За словами Скрипник, її утримували в підвалі ФСБ кілька днів і катували.
Загалом, за даними правозахисниці, за 10 років анексії Криму її організація зафіксувала понад тисячу двісті фактів порушення прав людини.
На початку травня менеджерка проєкту Центр прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко повідомляла, що за 2022 і 2023 рік зафіксовано 162 випадки тиску на журналістів в анексованому Росією Криму
Вона уточнила, що до статистики увійшли кримінальні переслідування, викрадення журналістів, адміністративні протоколи, обшуки приміщень та погрози в Інтернеті. На її думку, на даний момент у Криму «не залишилося місця для вільної журналістики та свободи слова».
