Українські правозахисники 27 жовтня 2017 роки провели в Нью-Йорку, в рамках сесії Генеральної Асамблеї ООН брифінг «Права людини в Криму».
Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник і керівник Центру інформації з прав людини Тетяна Печончик повідомили присутнім на брифінгу у Нью-Йорку про погіршення ситуації з правами людини в Криму та зазначили, що саме необхідно зробити для її покращення.
Починаючи захід, Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Клімпуш-Цинцадзе повідомила публіці про українського активіста Володимира Балуха, котрого окупаційна влада позбавила свободи за український прапор в Криму.
Ольга Скрипник у своєму виступі заявила, що становище з правами людини в Криму повсякчасно погіршується.
«Кожен день правозахисні організації фіксують нові факти порушення прав людини та недотримання міжнародного гуманітарного права в Криму», – виголосила правозахисниця.
О. Скрипник повідомила присутнім на брифінгу радісну новину про звільнення двох політв’язнів – Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, водночас відзначила, що кількість жертв політично вмотивованого переслідування зростає.
За інформацією Кримської правозахисної групи, жертвами такого судового переслідування є вже більше сорока громадян України.
«Ці випадки характеризуються брутальними фальсифікаціями, незаконними методами розслідування, катуванням та психологічним тиском. Внаслідок окупації жертви в Криму позбавлені стандартних міжнародних механізмів захисту від катувань.
Як-от, Комітет ООН проти катувань чи то Європейський комітет із попередження катувань не в змозі відвідувати Крим. За таких умов тортури та жорстоке поводження узвичаїлися на півострові як ті практичні заходи, що до них вдаються поліція та ФСБ.
Росія не розслідує фактів катувань. Усі адвокати отримали відмову від російської влади стосовно їхніх вимог розпочати дізнання щодо застосування тортур», – розтлумачила керівник КПГ.
«Значною загрозою правам людини є мілітаризація півострова, передусім – діяльність воєнізованих груп.
Члени «Кримської самооборони» брали участь у найбрутальніших порушеннях прав людини, серед яких, зокрема, – викрадення та вбивство Решата Аметова, викрадення та катування більше ніж 20 українських активістів, напади на журналістів. Проте жоден з учасників «Кримської самооборони» не притягнутий до суду.
Більш того, російська влада позиціонує їх як героїв: нагороджує їх медалями, ставить на їх честь пам’ятники, відправляє до дітей у школи.
Частина кримських воєнізованих формувань досі бере участь у військовому конфлікті на сході України на боці проросійських угруповань. Такі дії проросійських вояків мають відверту підтримку з боку так званого «уряду Криму», – розповіла О. Скрипник.
Правозахисниця відзначила, що Росія продовжує незаконний призов українських громадян до російської армії, і в цьому році вже вивозить їх з Криму до Росії.
«Небезпечним наслідком окупації є мілітаризація освіти в Криму. Результатом цього є виховання дітей у дусі культу війни та терпимості до насильства, агресивного ставлення до держав і народів, які не підтримують ідеї “русского мира”», – заявила Ольга Скрипник.
Далі вона розповіла про те, що переслідування кримчан за участь у мирних зібраннях вже набуло ознак масового явища. Кримська правозахисна група зафіксувала 268 судових вироки, ухвалених у відповідних справах, внаслідок чого 268 осіб було притягнуто до адміністративної відповідальності за участь у мирних діях. Багато з них були навіть позбавлені волі. Кримські «судді» призначали арешти від 2 до 15 діб чи то великі штрафи.
«Мі, як правозахисники, раді відзначити, що у новому проекті резолюції у цьому році головну увагу приділено правам людини. Зокрема, у документі відзначено, що Росія не скасувала рішення про заборону Меджлісу, не надала доступу до освіти українською мовою.
У проекті резолюції повідомляється не лише про незаконний призов кримчан до армії держави, що окупує, але й про масову воєнну пропаганду, а також пропаганду насильства серед кримських дітей. За допомогою цієї пропаганди Росія готує дітей до військової служби у майбутньому, що є порушенням Міжнародного гуманітарного права.
На думку правозахисниці, Україна, як держава, теж має нести відповідальність за своїх громадян в Криму. Україні не варто застосовувати політику блокади проти людей. Це означає, що Україна має підтримувати культурні, соціальні, освітні, інформаційні зв’язки з мешканцями півострова.
«Моя родина мешкає в Криму, як і багато сімей моїх колег. Ми знаємо, наскільки важливі для кримчан стосунки з Україною та можливість виїздити на територію, що контролюється Україною», – розтлумачила правозахисниця.
«Резолюція ООН з прав людини в Криму та доповідь Верховного комісара ООН з прав людини є надзвичайно важливими для захисту прав людини та звільнення політичних в’язнів. Це очевидна засторога для Росії у тому, що міжнародне співтовариство не буде закривати очі на системні порушення прав людини та військові злочини.
Водночас, важливо продовжувати пошук нових механізмів щодо захисту прав людини та тиску на Росію з цією метою, також є необхідними візити місії ООН до Криму, й ми плекаємо надію, що невдовзі це стане можливим», – відзначила Ольга Скрипник.
Захід відбувся при підтримці Постійного представництва України при ООН, Представництва Об’єднаного Королівства при ООН, Канади, Кримської правозахисної групи, Центру інформації з прав людини0 Української Хельсінкської спілки з прав людини, Фундації Домів Прав людини.
