З метою організації ефективної боротьби із свавіллям з боку силовиків Російської Федерації на тимчасово окупованій території Криму експертами КПГ розроблені рекомендації щодо дій громадян України з мінімізації можливих порушень їхніх прав під час обшуку помешкання.
Саме тому варто передусім привернути увагу кримчан до того, що законодавство РФ дозволяє обшук помешкання на підставі постанови слідчого чи дізнавача без отримання судового рішення лише у виняткових випадках, коли його проведення не терпить зволікання (частина 5 статті 165 Кримінально-процесуального кодексу РФ).
Законодавство РФ не визначає змістовий сенс нормативних понять частини 5 статті 165 КПК РФ «винятковий випадок», «проведення обшуку помешкання не терпить зволікання». Така пустка в законі нерідко використовується силовими структурами окупантів для проведення незаконних обшуків в Криму.
Для точного з’ясування законності обшуку без судового рішення на той момент, коли його було розпочато, громадянам України вкрай важливо усвідомити, що невідкладний випадок – це раптове виникнення таких обставин у кримінальній справі, які надають слідчому (дізнавачу) усі підстави стверджувати, що зволікання з обшуком житла може дійсно призвести до негативних наслідків для виконання завдань попереднього розслідування.
Як виняткові випадки, коли обшук житла є невідкладним і може бути проведений на підставі постанови слідчого без отримання судового рішення, судово-слідчою практикою розглядаються наступні обставини:
- необхідно реалізувати заходи щодо запобігання, припинення злочину, закріплення його слідів;
- дійсні підстави для проведення обшуку житла з’явилися під час огляду, обшуку та вилучення в іншому місці;
- зволікання з його проведення надасть можливість особі, підозрюваній у скоєнні злочину, сховатися від органів попереднього розслідування;
- невідкладність проведення обшуку помешкання обумовлена обставинами тільки-но скоєного злочину;
- виникла достеменна загроза знищення чи то приховування об’єктів, що розшукуються (на виявлення та вилучення яких спрямований обшук);
- необхідно оперативно переслідувати підозрюваного;
- є достатні підстави вважати, що особа, котра перебуває в приміщенні чи іншому місці, де проводяться будь-які слідчі дії, укриває при собі предмети або документи, які можуть бути значущими для кримінальної справи.
Для об’єктивної оцінки обґрунтованості рішень щодо проведення зазначеного обшуку помешкання, варто запам’ятати, що слідчий або дізнавач зобов’язані аргументовано сформулювати у своїй постанові мотиви його реалізації без дозволу суду шляхом надання неспростовних аргументів (доказів).
Фіксуйте факт браку мотивів проведення такого обшуку помешкання у тексті постанови слідчого (дізнавача), а також у протоколі обшуку під час ознайомлення з ними.
У разі здійснення обшуку помешкання без судового дозволу слідчий чи то дізнавач зобов’язаний, не пізніше 3 діб з моменту початку проведення слідчої дії, повідомити про це суддю, котрий протягом 24 годин з моменту надходження повідомлення та доданих до нього матеріалів перевіряє законність проведеного обшуку помешкання та ухвалює постанову про його законність чи незаконність (частина 5 статті 165 КПК РФ).
Саме тому важливо знати, що у судовому засіданні за бажанням сторін, окрім прокурора, слідчого та дізнавача, можуть взяти участь особи, чиї конституційні та процесуальні інтереси були порушені обшуком, а також їхні захисники та (або) представники. При цьому суд не вправі відмовити таким особам у задоволенні їхнього клопотання про участь у судовому засіданні зі перевірки законності здійснюваного обшуку. Ще більше, закон не звільняє суд від зобов’язання надати зазначеним особам копію судового рішення для забезпечення права на його оскарження (ухвала Конституційного суду РФ від 16 жовтня 2008 року № 1076-О-П).
Відповідно до вимог частини першої статті 11 КПК України слідчий зобов’язаний під час проведення обшуку розтлумачити зацікавленим особам їхні права, серед іншого, право подати клопотання про участь у судовому засіданні з перевірки законності обшуку, а також вказати суд, де відбудеться судове засідання.
На це прямо вказує Конституційний суд РФ (ухвали від 16 жовтня 2008 року № 1076-О-П, від 23 червня 2009 року № 1049-О-О та від 13 жовтня 2009 року № 1232-О-О).
За змістом закону РФ особі, у чиїй домівці проведений обшук без судового рішення, має бути надана можливість оскаржити як саму цю слідчу дію, так і законність прийнятого судом рішення за результатами перевірки правомірності його здійснення.
Така гарантія передбачає право зацікавлених осіб на своєчасне повідомлення їх про ухвалене судом рішення, а також на ознайомлення з його текстом, зокрема й у випадках, коли такі особи не брали участь у судовому засіданні з перевірки законності проведення обшуку (постанова Конституційного Суду РФ від 23.03 .1999 №5-П; ухвала Конституційного Суду РФ від 10.03.2005 № 70-О).
Тобто, слідчий (дізнавач) під час проведення обшуку житла без судового дозволу зобов’язаний розтлумачити зацікавленим особам їхнє право подати клопотання про участь у судовому засіданні з перевірки законності здійснюваного обшуку, а також указати суд, де відбуватиметеся судове засідання.
Така вимога, чия логічність визначена змістом закону РФ, систематично порушується слідчими і дізнавачами органів попереднього розслідування окупантів як під час обшуку, так і після нього. Цілком очевидно, що такі дії позбавляють громадян можливості своєчасно звернутися до суду для захисту своїх прав, порушених внаслідок обшуку житла.
У випадку, коли слідчий чи дізнавач не роз’яснили зазначені права, необхідно чітко занотувати цей факт у протоколі обшуку шляхом відповідного запису під час ознайомлення з його змістом. Це задокументує для суду, який перевірятиме законність проведення обшуку помешкання, порушення Вашого права на доступ до правосуддя як особливого та невід’ємного елементу права громадян на судовий захист (ст.46 Конституції РФ).
