Правозахисники висловили позицію щодо криміналізації факту отримання громадянами/ками України паспорту РФ

19 липня Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань з реінтеграції тимчасово окупованих територій, заявила, що добровільне отримання паспорту країни-агресора має розцінюватися як кримінальний злочин. При цьому, на думку віцепрем’єр-міністерки, виняток може бути тільки в тих ситуаціях, коли цей документ був виданий примусово.

Хоча така позиція, ймовірно, стосується всіх громадян/ок України, які набудуть громадянства держави-агресора, втім, подібний підхід матиме непропорційний негативний вплив на громадян України, що мешкають на тимчасово окупованих територіях України через практики примусової паспортизації, які запроваджує держава-окупант ще з 2014 року. 

Цілком погоджуючись з тезою, що документування паспортами РФ є свідомою політикою країни-агресора і що це злочин, вважаємо, що теза про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності людини, яка такий паспорт отримує, є небезпечною та може бути використана російською пропагандою для додаткового залякування мешканців окупованих територій. 

По-перше, встановлення відповідальності за отримання паспортних документів окупаційних органів суперечить відповідній політиці держави в цій сфері. 

Від початку збройної агресії Російської Федерації у 2014 році Україна послідовно відстоювала позицію невизнання громадянства країни-агресора, набутого на окупованих нею територіях України. Відповідна політика держави щодо невизнання будь-якого громадянства на окупованих територіях закріплена і в стратегічних документах, що визначають політики реінтеграції та деокупації. Та й сама логіка слідчої практики з 2014 року визначає таку паспортизацію як злочин країни-агресора, а наших громадян – як жертв такого злочину, а не злочинців.

11 липня 2022 року президент Російської Федерації видав указ, який передбачає спрощений порядок надання російського громадянства для всіх громадян України.

У відповідь на це МЗС України випустило заяву, відповідно до якої паспортизація українських громадян є юридично нікчемною та не матиме правових наслідків для України. “Натомість Росія використовує спрощену процедуру видачі паспортів для затягування зашморгу на шиях мешканців тимчасово окупованих територій нашої держави, змушуючи їх брати участь у злочинній діяльності окупаційних адміністрацій та російської загарбницької армії”,  – йдеться у заяві МЗС України. Таким чином, можна стверджувати, що Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерство закордонних справ України мають діаметрально протилежні погляди на паспортизацію паспортами громадян РФ.

Крім цього, згідно статті 9 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, а будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення кримінальної відповідальності за отримання паспортного документу держави-агресора або незаконних органів влади створює правові наслідки видачі такого документу, – притягнення до відповідальності особи, яка його отримала. Це суперечить політиці невизнання створених на тимчасово окупованих територіях органів і руйнує один з основних принципів політики держави щодо правового режиму на окупованих територіях. 

По-друге, факт добровільності набуття громадянства  РФ на окупованій території є більш ніж сумнівним. Російська Федерація вже тривалий час на тимчасово окупованій території провадить практики примусової паспортизації українських громадян, які там проживають. Втім, Кримінальний кодекс України містить доволі вузьке визначення того, що може вважатися примусом. Зокрема, Кримінальний кодекс передбачає фізичний та психічний примус і визначає, що у разі застосування фізичного примусу, який позбавляє особу, до якої він застосовується, фізичної можливості вчинити на власний розсуд, кримінальна відповідальність особи повністю виключається. Відповідальність за діяння, вчинені під фізичним примусом, який не позбавляє особу фізичної можливості вчинити на власний розсуд, або ж під психічним примусом, вирішується за правилами крайньої необхідності, а саме – відповідальність за завдання шкоди настає тільки у випадку перевищення меж крайньої необхідності, тобто, якщо заподіяна шкода є більшою, ніж відвернена шкода. Громадянам України, що перебувають на окупованих територіях, відмовляють у видачі гуманітарної допомоги та пенсії, у проведенні адміністративних послуг у разі відсутності російського паспорта, а також погрожують звільненням. Практика трактування крайньої необхідності доводить, що отримання російського паспорта громадянами України з метою зберегти роботу або ж перереєструвати бізнес, який можуть “націоналізувати”, можуть вважатися перевищенням меж крайньої необхідності. 

Загалом варто зазначити, що зміна громадянства у визначений законодавством спосіб не є суспільно небезпечним діянням і не може вважатися кримінальним правопорушенням, оскільки є реалізацією конституційного права, передбаченого статтею 25 Конституції України, яке не може бути обмежене навіть в умовах воєнного стану. Встановлення кримінальної відповідальності саме за набуття громадянства іншої держави, навіть якщо йдеться про громадянство держави-агресора, є обмеженням права змінити громадянство.

З огляду на вищенаведене, вважаємо, що питання набуття громадянства держави-агресора потребує обережної та виваженої комунікації з урахуванням становища громадян України на територіях, що тимчасово контролюються державою-агресором. При цьому держава Україна, яку представляють, зокрема, міністерства, повинні мати злагоджену позицію стосовно ставлення до тих чи інших дій як до злочинних.

 

Центр прав людини ZMINA

Громадська організація “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

БФ “Право на захист”

Кримська правозахисна група 

Ukrainian Legal Advisory Group

ГО “Донбас СОС”

БО “БФ Восток SOS”

ГО “КримSOS”

БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля”

ГО “Регіональний центр прав людини”

ГО Центр “Соціальна дія”

Харківський інститут соціальних досліджень

ГО “Правозахисний центр “Дія”

Адвокатська Дорадча Група

 

97 queries in 0.078 seconds.