Російська влада Криму, користуючись воєнним часом, посилює дії, спрямовані на повне придушення залишків активності громадянського суспільства в Криму. Про це повідомляють експерти на Кримському півострові. Детальніше читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Очільник кримських єдиноросів, спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов 12 грудня жорстко висловився на адресу кримських і російських правозахисників, назвавши їх «зрадниками» та «іноземною агентурою».
«Не менш показовою є поведінка наших співгромадян (переважно вже колишніх), які проголосили себе «правозахисниками». Чиє саме право вони мали намір захищати – вже очевидно. Як і їхнє ставлення до нашого народу, країни. Корчили із себе поборників права, а насправді виявилися банальними зрадниками, продажною іноземною агентурою. Їхня правова культура – такої ж якості, як у їхніх господарів. Вимірюється вона грошовими знаками», – заявив Константинов.
«Цілком очевидно, що заява Константинова лежить у мейнстримі заяв і дій російської влади, спрямованих на знищення залишків громадянського суспільства, придушення будь-якого інакодумства та утримання населення у страхові перед репресіями. Я не виключаю, що ця заява може бути прологом до подальшого посилення репресивного тиску в окупованому Криму», – сказав Крим.Реалії Полозов.
Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зазначає, що заява Константинова підтверджує побоювання, що «надалі хвиля переслідувань посилюватиметься» проти представників громадянського суспільства у Криму.
Російська влада прагне позбавити людей усіх способів захисту своїх прав, у тому числі цілеспрямовано переслідуючи правозахисниківОльга Скрипник
«Одразу після 2014 року російська влада розпочала переслідування правозахисників і формування вкрай негативного ставлення до незалежних журналістів та правозахисників. Для цього багато років використовувалася мова ворожнечі проти них і норми російського законодавства про іноземних агентів. Російська влада прагне позбавити людей усіх способів захисту своїх прав, у тому числі цілеспрямовано переслідуючи правозахисників, оскільки вони є одним із таких способів. Боюся, що надалі хвиля переслідувань посилюватиметься, зокрема, з використанням нових статей – кримінальної 207.3 та адміністративної 20.3.3 – про «дискредитацію армії РФ». Сьогодні російська влада в Криму є абсолютно безкарною за свої злочини, а тому має всі можливості переслідувати правозахисників. З іншого боку, розуміючи це, багато хто з активістів і правозахисників прагнутиме залишити Крим», – прокоментувала ситуацію Крим.Реалії правозахисниця.
Громадянська активістка з Ялти Олена Гукова у коментарі Крим.Реалії розповіла, що багато кримських активістів і правозахисників справді відійшли від справ через страх репресій.
Неймовірно складно стало захищати свої права у КримуОлена Гукова
«Неймовірно складно стало захищати свої права у Криму, правозахисники можуть констатувати порушення, але реально допомогти рідко в їхніх силах. Один перелік порушень моїх прав займе довгий список, але це окрема тема. Кримчани, які стикаються з правовою системою, часто опускають руки від її кричущої несправедливості. Навіть активісти зараз перестали збиратися, як це ми робили раніше, всі по своїх «норках» сидять. Особливо, коли потрібно подати голос проти війни – бояться, багатьом соромно за це, але є рідні та близькі, які теж можуть потрапити під удар. Але, на мій погляд, набагато страшніше втратити головне – совість», – розповіла активістка.
За словами кримського громадського діяча, засновника руху «Народний фронт Криму» Сергія Акімова, правозахисники в Криму опинилися в зоні великого ризику.
Правозахисники тут перебувають під ударомСергій Акімов
«Крим після 2014 року став незатишним місцем для незалежних активістів і правозахисників, але цього року ситуація погіршилася. Наразі правозахисники тут перебувають не просто «під ковпаком», а під ударом. Ці люди не почуваються в безпеці, чекаючи біди будь-якої миті. Сьогодні бути правозахисником у Криму – це ставити себе в зону великого ризику. Якщо раніше силовики побоювалися громадського резонансу в разі репресій громадських активістів і правозахисників, то зараз це їх уже не зупиняє», – поділився своїми спостереженнями з Крим.Реалії Акімов.
Кримський активіст Павло Степанченко впевнений, що російська влада Криму використовуватиме воєнний час, щоб позбутися неугодних їм громадських активістів.
Зараз для влади ідеальний період, коли можна розправитися остаточно з неугодними громадськими діячамиПавло Степанченко
«З 2014 року в Криму влада поступово очорняла громадських активістів, за допомогою правоохоронних органів чинила тиск на правозахисників, журналістів і всіх тих, хто йшов не в ногу з партією «Единая Россия». Зараз для влади ідеальний період, коли можна розправитися остаточно з неугодними громадськими діячами, які порушують незручні питання. У кримської влади громадські діячі (крім підконтрольних їм) якісь не такі. То 2014 року були «недобиті українські активісти», нині «західні агенти», що купаються в іноземній валюті. Тих громадських активістів, яких знаю я, на багатьох із них шкода дивитися – їм далеко до розкішних іноземних автомобілів нашого борця з «іноземною агентурою». Для цієї влади настав час, коли можна підвести громадського діяча під статтю про дискредитацію ЗС РФ, зараз особливо розбиратися ніхто не буде – воєнний час, достатньо доносу. Очевидне стало явним – соціально-економічна ситуація в Криму погіршується, жителі Криму їдуть, безпеку гарантувати влада не може, тому владі варто боятися не лише громадських діячів, а й насамперед – розчарованих у «курсі світлого майбутнього» жителів Криму», – розповів про своє баченні ситуації в коментарі Крим.Реалії активіст.
Кримський активіст Олексій Єфремов у коментарі Крим.Реалії зазначив, що бути правозахисником у Криму сьогодні небезпечно.
«Щодо цих бідолах з-поміж залишків громадянського суспільства в Криму, скажу так, якщо в тебе не було штрафів і відсидок – то ти не правозахисник. Якщо після всіх затримань, судів, термінів та інших знущань тоталітарної системи в Криму ще залишаються ці люди, то я знімаю капелюх і схиляю голову перед цими «іноагентами». Я ось не витримав цього тиску, як і багато моїх знайомих, хто ледве втік», – зазначив активіст.
15 грудня 2022 року 82 країни проголосували за оновлену резолюцію Генеральної асамблеї ООН щодо ситуації з правами людини в анексованих Росією Криму та Севастополі. Це на 17 країн більше, ніж торік. У документі засуджується «нова безпрецедентна хвиля довільних затримань у Криму, насильницькі переміщення до Криму та з Криму», насильницькі зникнення, а також «так звані процедури фільтрації, у тому числі щодо переміщених осіб».
