Права людини в Криму: відбувся круглий стіл з делегатами ПАРЄ

20 січня 2021 року, напередодні зимової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), відбувся онлайн – круглий стіл з теми прав людини в окупованому Криму за участю делегатів ПАРЄ, представника президента України в Криму та правозахисників.

За словами менеджера з міжнародної адвокації ZMINA Романа Громика, 25 січня цього року розпочинається зимова сесія ПАРЄ, і вперше з часу запровадження карантинних обмежень делегати парламентів країн-членів Ради Європи зберуться в Страсбурзі для проведення повноцінної сесії, на якій обговорять, зокрема, і питання Криму.

Як зазначають учасники заходу, протягом 2020 року ситуація з правами людини на півострові погіршилася. Численні обшуки, переслідування та арешти інакодумців, мілітаризація населення, знищення української ідентичності, стрімке скорочення водних ресурсів півострова та багато інших факторів загрожують правам кримчан і порушують норми міжнародного права. Крім того, глобальна пандемія COVID-19 стала додатковою загрозою, тому що жителі півострова виявилися зовсім не захищеними через неефективні дії окупаційної влади та відсутність ефективної політики держави-окупанта в цьому питанні.

Ольга Скрипник, голова Кримської правозахисної групи (КПГ), повідомила, що з 2019 року, коли відбулося звільнення деяких в’язнів Кремля, у 2020-му нових звільнень не було. Росія активно використовує власне антитерористичне законодавство як інструмент політичних переслідувань проти місцевих активістів, журналістів, правозахисників. Так, окупанти запроторили за ґрати дев’ять мусульман нібито за причетність до терористичної організації та поширення відповідної ідеології.

Інша загрозлива тенденція – мілітаризація цивільного населення. Росія проводить військові кампанії, пропагує службу в армії. “Щонайменше 28 тисяч українців закликано до військової служби, ухилення від цього карається, і багатьох молодих українців силою залучали до лав російської армії”, – розповіла Скрипник і додала, що КПГ задокументувала 163 кримінальні справи, які відкрили через ухилення від служби в армії окупанта.

Ба більше, мілітаризація поширюється і на дітей: Росія пропонує дітям проходити військові навчання та створює позитивний образ служби в армії. Міністерство оборони РФ навіть видало наказ із програмою патріотичного навчання. Ольга Скрипник зауважила, що наразі 200 тисяч кримських дітей постійно перебувають під системою освітньої мілітаризації.

Антон Кориневич, постійний представник президента України в Криму, додав, що примусовий набір до армії держави-окупанта продовжується й під час пандемії та є воєнним злочином за визначенням міжнародного гуманітарного і кримінального права.

Примусове переселення громадян Росії до Криму, яке здійснює Росія, також є порушенням міжнародного права і націлене на змінення демографічної мапи, коментує Кориневич. І таке переселення становить небезпеку для громадян з проукраїнськими поглядами, які змушені залишати півострів через побоювання переслідувань.

Кримська адвокатка та правозахисниця Ліля Гемеджи зупинилася на темі здоров’я політв’язнів та зауважила, що Росія не надає хворим бранцям Кремля, які є громадянами України, медичної допомоги.

Матерів та дружин ув’язнених, каже Гемеджи, окупанти переслідують та затримують за проведення одиничних пікетів на підтримку чоловіків. А дітям політв’язнів потрібна допомога психологів та інших вузьких спеціалістів.

Правозахисниця наголосила, що політв’язні та їхні родини потребують суспільної підтримки. Тому важливо відстежувати перебіг справ, брати участь у засіданнях, писати листи – робити їхні історії публічними й тиснути на окупаційну владу.

Окрема проблема стосується коронавірусної пандемії, яку російська влада використовує проти громадян України в Криму. Народний депутат України, заступник керівника Постійної делегації України в ПАРЄ Рустем Умеров занепокоєний примусовою вакцинацією кримчан, які працюють у системі освіти та охорони здоров’я на півострові.

“Якщо такі громадяни відмовляться від вакцинування, їх звільнять. Російська вакцина не пройшла всіх необхідних етапів клінічних випробувань, а отже важко спрогнозувати наслідки такої вакцинації”, – сказав він.

Політик також звернув увагу, що окупаційна влада приховує реальні дані про кількість хворих та становище з пандемією. За його словами, в Криму не досить місць у лікарнях. Шпиталі та лікарі відмовляють хворим у госпіталізації, інколи людям доводиться чекати по 24 години на швидку допомогу після її виклику.

Окремо він зауважив, що українська влада підтримуватиме тісний зв’язок із представниками міжнародних, неурядових організацій та постійно оновлюватиме інформацію щодо окупації Криму на рівні ПАРЄ.

Євгенія Кравчук, народна депутатка України, членкиня Постійної делегації України в ПАРЄ, сказала, що Парламентська асамблея є потужним інструментом демократії і до її голосу дослухаються такі органи, наприклад, як Європейський суд з прав людини або Венеційська комісія Ради Європи. Кравчук також звернула увагу, що, незважаючи на спроби тиску РФ, парламентарі не визнають окупації Криму, а Україна має успіхи на міжнародній арені.

Депутат Сейму Литовської Республіки та делегат ПАРЄ Еґідіюс Варейкіс, зазначив, що парламентарі стежать за українською ситуацією і добре розуміють, що насправді відбувається в Криму. Він порадив представникам України мати чітку позицію, виступати однією потужною групою на міжнародних платформах та мати більше друзів серед інших країн для сильнішої підтримки. Він також пообіцяв, що не забуватиме про українські питання.

Ахмет Їлдіз, глава Постійної делегації Туреччини в ПАРЄ, також додав, що їхня позиція щодо Криму є незмінною: “Ми підтримуємо територіальну цілісність України й не визнаємо анексії Криму Росією. Ми продовжуватимемо тісно співпрацювати з Україною в ПАРЄ і відстоюватимемо права кримських татар”.

З цими твердженнями також погодилася cенаторка та делегатка ПАРЄ від Нідерландів Рія Омен-Рейтен і додала, що представники асамблеї визнають незаконні дії Росії в Криму як порушення міжнародного права і триматимуть руку на пульсі та стежитимуть за ситуацією на півострові.

Крім того, під час заходу народна депутатка України, глава Постійної делегації України в ПАРЄ Марія Мезенцева розповіла, що, зважаючи на численні порушення прав людини в Криму, нова стратегія української делегації передбачатиме створення неформальної Кримської платформи на рівні Парламентської асамблеї для постійної міжнародної підтримки кримчан.

Переглянути онлайн-дискусію можна тут українською та англійською.

Захід організували Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини спільно з Постійною делегацією України в Парламентській асамблеї Ради Європи.

 

 

 

71 queries in 0.070 seconds.