Символіка батальйону “Азов”, прапори Правого сектору, пости з символікою Хізб ут-Тахрір, руни старовірів, книги, пісні й навіть чорно-червоні прапорці у кафе – за це окупаційна влада штрафує та заарештовує кримчан.
Порушуючи право на свободу висловлювання думок, у Криму застосовують не лише кримінальний, але й адміністративний кодекс РФ.
Йдеться про о ст. 20.29 КпАП РФ (Виробництво та поширення екстремістських матеріалів) та 20.3 (Пропаганда або публічне демонстрування нацистської атрибутики чи символіки, або атрибутики чи символіки екстремістських організацій, або інших атрибутики чи символіки, пропаганда чи публічне демонстрування яких заборонені федеральними законами).
Аналітики Кримської правозахисної групи вивчили 59 судових рішень про адміністративні покарання кримчан за ст. 20.3 КпАП РФ і 107 рішень – за ст. 20.29 КпАП РФ. Ці рішенні були опубліковані на сайтах кримських “судів” з початку їхньої роботи, тобто після березня 2014 року.
Серед проаналізованих рішень, дійсно, є низка рішень про штрафи та арешти за нацистську символіку, заклики до насильства, неприховано дискримінаційні, шовіністичні матеріали, зокрема й символіку ІГ.
Проте майже половина досліджених ухвал мають ознаки політично вмотивованого переслідування.
Наприклад, за ст. 20.3 за демонстрацію символіки Хізб ут-Тахрір, не забороненої в Україні, ухвалили 12 рішень. Усі ці справи пов’язані із переслідуванням кримських мусульман. Деякі з них провадять на півострові активну громадську діяльність. Як-от, адвокат кримських політв’язнів Еміль Курбедінов, кримськотатарські активісти Сейтумер Сейтумеров, Марлен Мустафаєв, родина Куламетовых. Покарання щодо них – від штрафів у розмірі 1 000 рублів до 12 діб арешту. З 12 рішень у цих справах – 8 арештів і лише 4 штрафи.
При цьому пости з символікою Хізб ут-Тахрір, що за них штрафували та арештовували кримських мусульман, переважно були опубліковані до окупації Криму. Деякі з них не мали великої кількості переглядів і перепостів, деякі було стерто ще до ухвалення постанови про стягнення. Тим не менш, такі справи у більшості випадків закінчувалися термінами арештів на 5, 10 та 12 діб.
Окрім того, у Криму за ст. 20.3.виписали 4 штрафи за амулети російських старовірів “Зірка Інглії”, “Перуниця” та “Меч”, які в РФ оголошені екстремістською символікою, але теж не заборонені в Україні.
Штрафували кримчан також й за чорно-червоні прапорці у кафе, публікації відео з символікою полку “Азов” або прапорами “Правого сектору”.
Варто відзначити, що штрафи за нацистську символіку іноді отримували люди, котрі публікували таку символіку без мети її пропаганди, а лише в історичних світлинах, розповідях і публікаціях про Другу світову війну. Це свідчить про те, що застосування в Криму й так репресивного законодавства РФ впроваджується з брутальними порушеннями як міжнародного права, так і законів держави, яка окупує.
За ст. 20.29 КпАП РФ кримчан штрафують в основному за поширення літератури, пісень та інших художніх матеріалів, які в РФ визнані екстремістськими. В Україні ж більшість цих матеріалів не заборонено, й кримчани до окупації могли вільно поширювати їх, не порушуючи законодавства своєї країни.
З початку окупації було ухвалено як мінімум 22 судових рішення про покарання за зберігання літератури, що не заборонена в Україні. Це різні ісламські книги, література “Свідків Єгови” та анархістські книжки. За релігійні книги людей штрафували на суми від 1000 до 2000 рублів. А ось за анархістські книжки кримчани Шестакович і Марков отримали по 10 діб арешту. Також 10 діб арешту отримав анархіст Васильченко за публікацію пісень групи La Vida Cuesta Libertades під назвами “Чорний Терор” і ”Прощавай, Капіталізм!”.
Застосування до кримчан адмінарештів на 10 діб за музику, літературу та пости в Інтернеті, не заборонені в Україні, є категорично неприпустимим й може бути прирівняне до кримінального переслідування за свободу висловлювання думок.
Усе це свідчить про системний тиск РФ на свободу слова кримчан. Такі дії РФ порушують ст. 10 (свобода висловлювання думок) і ст. 7 Європейської конвенції з прав людини при переслідуванні за пости, опубліковані до окупації.
