Полювання за етносом. Як Росія розпалює ненависть до кримських татар

Останні два місяці у Криму були особливо важкими для місцевих активістів. Окупанти оголосили нове полювання. Полювання насамперед на кримських татар з активною громадянською позицією. Такі репресії російські силовики проводять під вже відомим гаслом “боротьба з порушеннями законодавства РФ”.  

Нові переслідування мають етнічне спрямування. І якщо раніше правозахисники називали справи проти кримських татар переслідуваннями насамперед за релігійною ознакою, то тепер репресії перекинулися на весь етнос. Про це пише дослідниця КПГ Ірина Сєдова для сайту ZMINA

Фото: “Кримська солідарність”

Дискримінація з боку силовиків

До вересня 2021 року, коли кримських татар затримували і арештовували за сфальшованими справами, окупанти намагалися переконати всіх, що в Криму діють осередки терористичної та екстремістської організацій. Так вони називають мусульманську партію “Хізб ут-Тахрір” та Меджліс кримськотатарського народу. Водночас родичів, знайомих і друзів кримських татар, на яких не заведені кримінальні справи, силовики чіпали зрідка.

Публічна риторика таврувала затриманих як “терористів”, але в інформаційному полі пропагандисти намагалися відділити більшість “хороших” кримських татар від меншості “поганих терористів та екстремістів”.

Люди мали змогу ходити хоча б на деякі судові засідання, збиратися біля будівель судів, щоб підтримати своїх земляків. Тепер будь-яка людина може потрапити за ґрати просто за те, що вона має так звану кримськотатарську зовнішність. Яскравий приклад такої поведінки російської поліції – масові затримання 4 вересня. Тоді поліцейські затримали понад 50 людей.

Затримання у Сімферополі 4 вересня 2021. Скріншот з відео “Кримської солідарності”

Моніторинг Кримської правозахисної групи показав, що свідки обвинувачення описували присутніх як громадян “азійської”, “східної”, “татарської” зовнішності та як “татар”.

Так, відомо, що кримський татарин Енвер Алієв не брав участі в мирному зібранні, проте був затриманий, коли проходив неподалік від місця подій. Причиною затримання стала його зовнішність. При цьому на відео Ролана Османова з місця затримань можна побачити чоловіка слов’янської зовнішності без маски, котрий перебував досить близько від затриманих. Утім, ОМОН і поліція на нього не звертали уваги.

Правозахисники наголошують, що серед затриманих 4 вересня було лише двоє людей, які не є кримськими татарами. Це українська активістка Ірина Копилова й Віталій Мехоношин, який має густу бороду, що могло стати достатнім орієнтиром для співробітників поліції, щоб ідентифікувати його як кримського татарина й затримати.

“Один із постраждалих повідомив КПГ, що після їхнього затримання на бульварі Франка приблизно через 300 метрів автобус зупинився на перехресті й поліцейські почали зупиняти людей за принципом “кримськотатарської зовнішності”, –  йдеться у аналітичній доповіді правозахисників.

За всі роки окупації це було перше масове етнічно забарвлене затримання саме активістів просто за те, що вони прийшли дізнатися про долю своїх співвітчизників.

На жаль, приклад 4 вересня не став поодиноким, подібні затримання повторилися за останній місяць ще чотири  рази.

До справи “кримських мусульман” тепер додалася нова політично вмотивована “справа Нарімана Джеляла”. Фігурантів “Справи кримських мусульман” переслідують начебто за “тероризм”, а насправді за релігійні переконання. Фігурантів “справи Нарімана Джеляла” переслідують за начебто “диверсію”, хоча насправді за приналежність до Меджлісу.

П’ять років тому “Верховний Суд Криму” оголосив Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборонив його діяльність на території Росії. Ця заборона розв’язала російським силовикам руки для подальшого переслідування всього кримськотатарського народу саме за етнічною ознакою. Адже Меджліс для кримських татар – це не просто вигадана організація. Це орган саморегуляції всього народу.

Кожен кримський татарин має змогу долучитися до виборів членів Меджлісу. Меджліс не є політичною партією чи громадською організацією. Туди входять люди, які є моральними авторитетами та лідерами для свого народу. Туди входять люди, яких самі кримські татари обрали представляти перед світом інтереси всього народу. Тобто, якщо називати Меджліс “екстремістами”, то, за логікою російської влади, виходить, що весь народ можна назвати “пособниками екстремістів”. Адже це етнічне об’єднання виключно кримських татар, членів якого обирає весь народ.

Розпалювання ворожнечі в медіа

Переслідування за зв’язок з Меджлісом протягом останніх двох місяців почало набирати обертів. І справа не лише у масових затриманнях та арештах кримських татар. Звинувачення заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла у диверсії викликало також потужну атаку інформаційних військ Росії проти всіх кримських татар.

Публікації в популярних у Криму російських медіа, пов’язані з останньою хвилею репресій, просто сповнені ненавистю, фейками та різними видами маніпуляцій.

Такий контент переслідує кілька цілей:

  • підсилити ненависть до кримських татар з боку інших етносів;
  • розділити самих кримських татар на “хороших”, тобто лояльних до влади, та “поганих”, тобто всіх, хто не хоче коритися окупаційній владі;
  • знищити орган саморегуляції кримськотатарського народу шляхом дискредитації, дегуманізації та демонізації не тільки його членів, але й всіх, хто вважає Меджліс легітимним об’єднанням.

Звинувачення в диверсії проти Джеляла сфальшовані. Адже існують стовідсоткові докази його відсутності у Криму в день, коли начебто скоєно злочин. Але це не заважає окупантам таврувати його як злочинця у публічній площині.

Нижче кілька наочних прикладів того, який вигляд мають в російських медіа заголовки про Нарімана Джеляла, одного з лідерів Меджлісу.

Статті на популярному у РФ сайті “Русская весна”:

Cкріншот з сайту “Русская весна”
Cкріншот з сайту “Русская весна”

Варто зауважити, що це видання спочатку називає затриманих українськими агентами, а наступного дня вже пише про них, як про агентів Госдепу США.

Інші видання теж намагаються виставити цю справу як диверсію українських спецслужб.

Наприклад, стаття на популярному кримському сайті “Форпост” називається “Подрыв газопровода в Крыму — дело рук украинской разведки”

Видання “Політнавігатор” називає статтю про затримання Нарімана “Меджлисовца, покусившегося на целостность России, забрали в ФСБ”

Російське видання “Комсомольская правда” пише, що “В ФСБ подтвердили связь подрывателей газопровода в Крыму со спецслужбами Украины

Кримських татар, які вийшли на стихійне зібрання, щоб дізнатися про долю своїх співвітчизників,  російська пропаганда теж називає “меджлісівцями”.

Скріншот з сайту “Політнавігатор”

З урахуванням судового рішення про визнання всіх членів Меджлісу екстремістами це узагальнення – черговий спосіб виставити всіх кримськотатарських активістів злочинцями.

Різноманітні сумнівні спікери продовжують ненависницьку риторику в медіа під виглядом “експертних коментарів”. Ось який заголовок має стаття такого “експерта” на сайті “Русская весна”: “Как нашкодивший котёнок: Сатановский о реакции США на задержание диверсантов в Крыму” .

В деяких публікаціях висловлювання підконтрольних Кремлю “експертів” спрямовані на розділення кримських татар за принципом “свій” – “чужий”, що теж є проявом мови ворожнечі. Ось, наприклад, заголовки статей, що містять такі “експертні коментарі” на сайті “Політнавігатор”:

Эксперты: крымские татары не поднимутся в поддержку задержанного зама Чубарова 

Диана Кади: экстремистов всего несколько человек, а страдает весь народ 

Ситуація ускладняється тим, що російські медіа розповсюджують ненависть до кримських татар не тільки в самих публікаціях, але й в коментарях під ними.

Ось кілька прикладів таких коментарів.

Скріншот коментарів з сайту “Русская весна”
Скріншот коментарів з сайту “Політнавігатор”
Скріншоти коментарів з сайту “Політнавігатор”

Вибиті під жорстокими тортурами покази затриманих ФСБ братів Ахтемових російські медіа також використали саме для демонізації представників Меджлісу. І хоча пізніше брати Ахтемови заявили, що ці покази здобуті ФСБ під час катування електричним струмом, справу вже було зроблено. Публікації, що розпалюють ненависть, розійшлися по багатьох ЗМІ.

Дегуманізація кримських татар в медіа ведеться не тільки у зв’язку зі справою Нарімана Джеляла. Ось, наприклад, в публікації під назвою “Коллаборация “полезных идиотов”. Как “меджлис” “боролся за Украину” в Крыму” видання “Політнавігатор” називає представників Меджлісу “кучей отбросов”.

При цьому медіа, які розповсюджують ненависть і брехню про кримських татар та лідерів їхнього народу, мають дуже потужну аудиторію.

За даними сайту Similarweb, сайт “Русская весна” має 14,7 мільйона відвідувань за місяць. З них 62% відвідувачів з території Росії та 25,9% відвідувачів з території України.

Кримський сайт “Форпост” має 9,5 мільйона відвідувань на місяць, при цьому 72% відвідувачів цього сайту з України та 24,8 %  читачів з Росії.

Ненависть до кримських татар в таких медіа розпалюється вже сім років. Власники цих медіа нічого не роблять, щоб видалити зі сторінок своїх сайтів ксенофобські матеріали. Російська влада теж ніяк на це не реагує, хоча російське законодавство прямо забороняє розповсюдження мови ворожнечі за етнічною ознакою.

Як свідчить практика, законодавство протидії мові ворожнечі російська влада використовує вибірково, часто не за прямим призначенням,  а з метою репресій проти незгодних з російською владою журналістів та блогерів.

Що ми можемо зробити? 

Поки Крим знаходиться під окупацією РФ, можливості з протидії мові ворожнечі у Криму для української влади та громадянського суспільства мінімальні. Але деякі кроки можна починати робити прямо зараз.

Небайдужі жителі України не мають права заплющувати очі на прояви мови ворожнечі в медіа. До пошуку ворожнечі можна долучити штучний інтелект, а також організувати волонтерські ініціативи, котрі спрямовуватимуть скарги та заяви про порушення не тільки в правоохоронні органи, але й безпосередньо власникам ксенофобських сайтів, а також власникам пошуковиків та соцмереж із вимогою припинити розповсюдження ненависницького контенту.

Для того, щоб підсилити ефективність таких дій, представники української влади мають:

  • підвищити ефективність  регулярного моніторингу порушень прав людини на окупованих територіях;
  • відкривати та ефективно розслідувати кримінальні провадження щодо фактів дискримінації за етнічною ознакою та проявів мови ворожнечі щодо кримських татар в російських медіа;
  • змусити онлайн-медіа, котрі розпалюють ненависть, прибрати ксенофобські публікації та коментарі з мовою ворожнечі зі своїх сторінок;
  • довести факти бездіяльності правоохоронних органів РФ у питаннях протидії розпалюванню ворожнечі та вимагати від іноземних держав посилення санкцій проти РФ за ксенофобію, дискримінацію та інші порушення прав кримських татар на окупованій території;
  • сприяти представникам громадянського суспільства у протидії розповсюдженню мови ворожнечі;
  • популяризувати серед жителів України, в тому числі і на окупованих територіях, цінності прав людини;

Якщо ці рекомендації будуть втілені в життя, українське суспільство зможе суттєво посилити протистояння цій навалі ненависті, яка з кожним роком стає все потужнішою зброєю та загрожує життю і здоров’ю кожного кримського татарина на окупованій території.

74 queries in 0.081 seconds.