У Криму спостерігається різке зростання кримінального переслідування мусульман. Лише цього року 36 осіб позбавлені волі у межах «справи кримських мусульман». Таку інформацію озвучив аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов на нараді ОБСЄ з людського виміру у Варшаві.
Усього за такими справами позбавлені волі 66 осіб. Оскільки їх засуджують до довготривалого позбавлення свободи терміном до 17 років, то ця цифра, нажаль, у подальшому лише зростатиме.
Окрім мусульман, з листопада 2018 року в Криму почалося кримінальне переслідування “Свідків Єгови”. За цей час у Криму сталося три масових обшуки серед членів релігійної організації. Чотирьох членів влади РФ звинуватили в екстремізмі.
Росія продовжує застосовувати в Криму норми, що забороняють місіонерську діяльність. Релігійні організації та їхніх членів переслідують за проведення релігійних обрядів, за спілкування між собою на релігійні теми, запрошення відвідати церкву чи то за поширення релігійної літератури. Кількість адміністративних справ щодо різних релігійних організацій зростає. Якщо у 2018 році в Криму було порушено вісімнадцять таких справ, то на вересень 2019 їх уже двадцять дві. Усього нам відомо про шістдесят п’ять таких справ.
Переконливим прикладом такого переслідування є нещодавній випадок. Влітку 2019 року у Севастополі група кришнаїтів зібралася у лісі для проведення релігійних піснеспівів. На них написали донос до антиекстремістського відділу МВС РФ. У серпні двох представників релігійної організації оштрафували на п’ять тисяч рублів за “незаконну місіонерську діяльність”. Доказом слугувало відео з піснеспівами, яке кришнаїти опублікували на своїй сторінці у соціальній мережі. На відео можна побачити, що вони перебували вдалині від людей і не могли нікому проповідувати.
Щоб виправдати переслідування, лояльні РФ ЗМІ Криму періодично використовують мову ворожнечі до релігійних організацій. Їх називають “сектами”, “екстремістами”, “терористами” й “агентами Заходу”. Й хоча у Криму переслідують за критику влади, називаючи це розпалюванням ненависті по відношенню до групи “уряд”, не відомо жодного випадку переслідування за розпалювання ненависті до релігійних груп, окрім адміністративного переслідування за негативні висловлювання на адресу Православної церкви Московського патріархату.
На тлі вищезгаданих переслідувань варто відзначити особливу позицію Православної церкви Московського патріархату. ЇЇ представники можуть спокійно поводити масові заходи в Криму із залученням співробітників МВС як охоронців. За критику цієї церкви мешканців Криму переслідують як за мову ворожнечі. Все це промовляє про цілеспрямовану політику дискримінації, в якій Московська церква посідає чільне місце, а інші підлягають цілеспрямованим переслідуванням.
Наприкінці слід зазначити, що РФ з року в рік ігнорує вимоги припинити переслідування й дискримінації релігійних організацій на окупованій території України, порушує зобов’язання ОБСЄ у сфері людського виміру, що стосуються свободи релігії, та відмовляється виконувати свої зобов’язання як країна-окупант відповідно до Міжнародного гуманітарного права й Права прав людини.
