Становище у сфері прав людини в Криму значно погіршилося в умовах окупації півострова Російською Федерацією. Про це йдеться у доповіді Управління ООН з прав людини, опублікованій 25 вересня 2017 року.
«Були зафіксовані вагомі порушення прав людини, а саме: довільні арешти й затримання, насильницькі зникнення, жорстоке поводження та тортури», – йдеться у доповіді.
У документі зазначено, що мешканці Криму постраждали внаслідок заміни українських законів законами Російської Федерації, а десятки тисяч громадян зазнали втрат від отримання ними громадянства Російської Федерації. «Ці та інші дії порушують міжнародні норми гуманітарного права та права у сфері прав людини», – відзначено у доповіді.
Документ також містить 20 рекомендацій уряду Росії, що закликають дотримуватися прав людини та розслідувати ймовірні катування, викрадення та вбивства за участю співробітників сил безпеки й «самооборони» Криму.
«Нездатність переслідувати такі дії за судовими нормами та забезпечити звітність позбавляє жертв необхідних засобів правового захисту та підсилює безкарність, що потенційно заохочує поширення практики нехтування правами людини», – зауважено у доповіді.
У доповіді зазначається, що надання громадянства Російської Федерації особливо негативно вплинуло на три групи: тих, хто офіційно відмовився від громадянства РФ, державних службовців, котрі вимушені були зректися свого українського громадянства чи втратити роботу, і мешканців Криму, які не відповідали правовим критеріям для отримання громадянства та стали іноземцями.
«Особи, що мають посвідку на проживання і не мають громадянства Російської Федерації, не користуються рівністю перед законом та позбавлені важливих прав», – йдеться у доповіді. «Вони не можуть володіти сільськогосподарськими землями, голосувати та бути обраними, реєструвати релігійну общину, подавати заяви щодо проведення відкритих зборів, обіймати посади у державній адміністрації та змінити реєстрацію свого приватного автомобіля на півострові».
«Питання про громадянство справило значний вплив на життя багатьох мешканців Криму», – сказав Верховній комісар ООН з прав людини Зейд Раад Аль-Хусейн.
«Як зауважується у доповіді, надання російського громадянства мешканцям окупованої території можна прирівняти до примусу на вірність владі, яку вони можуть розглядати як ворожу, що заборонено відповідно до четвертої Женевської конвенції», – додав Зейд.
«Сотні в’язнів і затриманих до суду були передані в Російську Федерацію, – говориться у доповіді, – попри те, що така практика суворо заборонена міжнародним гуманітарним правом». Серед затриманих – український режисер Олег Сенцов, заарештований в Сімферополі у травні 2014 року та переміщений до Російської Федерації того ж таки самого місяця, до того, як його засудили та замкнули у в’язниці суворого режиму в Сибіру.
У доповіді мовиться, що з деякими затриманими поводилися жорстоко, й щонайменше троє в’язнів померли внаслідок того, що їм не надали необхідної медичної допомоги.
У доповіді також підкреслюється значний вплив судових та правоохоронних змін, запроваджених у рамцях російської окупації.
«Закони України були замінені на законодавство Російської Федерації у порушення зобов’язань з міжнародного гуманітарного права поважати діюче законодавство окупованої території», – промовляється в заяві. – Серед інших наслідків це призвело до довільного застосування положень кримінального законодавства Російської Федерації, спрямованого на боротьбу з тероризмом, екстремізмом і сепаратизмом, що обмежило права людини та простір для реалізації основних свобод».
Більше інших у Криму постраждали противники референдуму, проведеного у березні 2014 року, а також журналісти, блогери, активісти громадянського суспільства та прихильники Меджлісу, представницького органу кримських татар, шо був названий «екстремістською організацією» та заборонений у квітні 2016 року. Під приводом боротьби з екстремізмом влада Російської Федерації в Криму вчиняла обшуки, залякувала та затримувала членів кримськотатарської общини.
«Суди нерідко застосовували положення кримінального законодавства Російської Федерації до учасників мирних зібрань, громадянських активістів, а в деяких випадках ухвалювали рішення стосовно подій, які передували тимчасовій окупації Криму чи відбувалися за межами півострову, на материковій Україні.»
Окрім того, зафіксовано випадки перешкоджання роботі кримських і українських ЗМІ, покарання активістів за проведення одиночних пікетів, а також заборону діяльності 22 релігійних організацій «Свідків Ієгови» в Криму.
У доповіді наводиться два епізоди, задокументовані Управлінням ООН з прав людини у 2016 році, коли затриманих у Криму співробітники ФСБ змушували зізнатися у злочинах, пов’язаних з тероризмом, за допомогою тортур з елементами сексуального насильства. У доповіді відзначено 10 насильницьких зникнень людей. Також у документі вказано, що освіта українською мовою практично зникла в Криму.
У доповнення до 20 рекомендацій для Росії у доповіді також міститься заклик до уряду України «використовувати усі можливі юридичні та дипломатичні важелі для заохочення гарантування прав людини мешканцям Криму». Зейд підкреслив, що для Росії вкрай важливо підтримувати права людини для всіх в Криму, а також виконувати власні зобов’язання як держави, яка окупує.
Доповідь було підготовлено на підставі інтерв’ю, моніторингу та роботи місій зі встановлення фактів, що здійснюються з материкової України, оскільки, попри дипломатичні зусилля, Управління Верховного комісара з прав людини (УВКПЛ) не мало доступу до Криму з боку влади Російської Федерації з березня 2014 року.
