Під час весняного призову 2019 року близько 2800 жителів окупованого Криму будуть спрямовані на службу в Збройні сили РФ. При цьому більшість з них відправлять за межі півострова в регіони материкової Росії. Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду вже отримав зібрані експертами докази незаконного призову в армію РФ в Криму, який є порушенням IV Женевської конвенції. Повідомлення про воєнні злочини РФ у Криму, серед яких і примусовий призов до армії країни-окупанта, правозахисні організації разом з прокуратурою Автономної Республіки Крим ще у 2018 році скерували до МКС. Експерти Кримської правозахисної групи сподіваються, що ці матеріали дозволять прокурору МКС відкрити розслідування по Україні, в тому числі щодо військових злочинів в Криму, та допоможуть в роботі на міжнародному рівні з припинення незаконного призову в Криму. Чому призов до армії РФ в окупованому Криму є військовим злочином? Про це говоримо з Олександром СЄДОВИМ, аналітиком Кримської правозахисної групи в програмі «Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська).
Валентина Самар: Олександре, минулого року правозахисні організації разом з прокуратурою Криму скерували до Міжнародного кримінального суду повідомлення про воєнні злочини Російської Федерації в Криму, серед них і примусовий призов. Нагадайте, чому призов до армії РФ вважається воєнним злочином?
Олександр Сєдов: Є Четверта женевська конвенція, яка регулює те, як країна-окупант повинна ставитися на окупованій території до населення, що там знаходиться. А 51-а стаття цієї конвенції забороняє пропаганду або призов жителів окупованої території в армію країни-окупанта. З точки зору міжнародного гуманітарного права, це є злочином. Відповідно, всі факти, які підтверджують проведення призову на окупованій території, повинні збиратися і передаватися до Міжнародного кримінального суду, який, як ми очікуємо, має рано чи пізно почати провадження у цій справі і притягти винних до відповідальності.
За тією інформацією, яку ми подавали, винними особами можна вважати Путіна, який є головнокомандуючим збройних сил РФ, Шойгу – міністра оборони, Герасимова – начальника Генерального штабу, і закінчуючи людьми, які безпосередньо відповідають за проведення мобілізації на окупованій території.
Валентина Самар: Тобто, військові комісари?
Олександр Сєдов: Військові комісари, керівництво Південного військового округу, яке складає списки, призначає кількість призовників, керівництво Генерального штабу, відділ Генерального штабу з мобілізації, тобто все люди, які вирішують, що буде проводиться призов у Криму, формують команду, яка буде проводити цей призов. Ці люди є військовими злочинцями.
Валентина Самар: Це велика риба, яка піде до МКС, а ті, хто дрібніше, мають йти в національні суди. Є офіційна статистика окупантів. Днями відбулася прес-конференція в Криму, і керівники військового комісаріату повідомили, скільки людей і коли вони призивали. Давайте трохи проаналізуємо цю таблицю – про що вона говорить? Ми бачимо явне збільшення людей, яких беруть з Криму до армії РФ.
Олександр Сєдов: Так, і треба мати на увазі, що це дані тільки по Криму, без Севастополя. Я порівнював ці дані з тими, якими володіє Кримська правозахисна група – вони збігаються. Зрозуміло, що у нас дані більш точні – не округлені до півтори тисячі. В цифрах, більш-менш близьких до фактів, про які знову ж заявляє Міністерство оборони – дані беруться з офіційних джерел.
Тенденція говорить про те, що цифри зростають з року в рік. Вони кажуть, що на цей раз буде зменшення, але вони компенсують Севастополем. У цій офіційній кампанії призивають на 200 осіб більше, ніж у минулому. Тобто, остаточна сума буде близько 3,5 тисяч осіб, яких зберуть з усього Криму.
Валентина Самар: Чому стали призивати більше? По всіх регіонах Росії зараз йде така тенденція? Росія збільшує свою армію, чи що? Чи це Криму давали раніше такі маленькі цифри, оскільки він ще не повністю був організаційно інтегрований в склад Росії?
Олександр Сєдов: 2015-16-ий роки – це були пробні кроки, коли збирали людей, перевіряли, як ця система працює. Починаючи з 2017-го року потихеньку почали людей відправляти на материк, безпосередньо на територію Російської Федерації. І це теж є військовим злочином, відповідно до іншої вже статті Женевської конвенції. Я думаю, зараз вони вийшли на більш-менш стабільну цифру, яка буде повторюватися від призову до призову – близько 3-3,5 тисяч чоловік будуть призиватися кожні півроку.
Валентина Самар: Це на рівні інших регіонів?
Олександр Сєдов: Залежно від населення. Загальна кількість зазвичай близько 12,5-13 тисяч, тобто, по регіонах розбивається. Я не думаю, що цифра призовників у Криму сильно відрізняється від інших регіонів. І якщо в 2015-16 році служили тільки в Криму, то в 2017 десятки, потім – сотні, а зараз вже велика частина призовників вивозиться на територію Російської Федерації.
Валентина Самар: Скільки це відсотків?
Олександр Сєдов: За заявами – близько 85%. Це по Криму. По Севастополю даними не володію, але я думаю, стільки ж. Просто в Севастополі більше людей служать на флоті, там є база Чорноморського флоту, але частина вивозиться і на Північний флот, і на Далекий Схід.
Валентина Самар: Скільки так званих «уклоністів»? І скільки притягнених до відповідальності за останній рік?
Олександр Сєдов: За нашою інформацією, на даний момент (я не можу сказати, скільки це за останній рік) всього, починаючи з початку призову з 2015-го року, нам відомо про 53 кримінальні справи, порушені щодо жителів Криму за ухилення від служби . У 51-й справі вже винесено вироки – це переважно штрафи, один вирок – умовне позбавлення волі, і ще один вирок – це примусові роботи.
Валентина Самар: Чи є справи в українських судах за незаконне притягнення до строкової служби? Ми знаємо, що Кримська поліція відкривала кримінальні провадження по цих статтях, а не лише збирала інформацію для Міжнародного кримінального суду. Вони розслідуються?
Олександр Сєдов: Вони розслідуються в рамках справ про військові злочини, за інформацією прокуратури. Але ця інформація збирається і передається до МКС. Якщо ж справа стосується незаконного позбавлення волі, або, наприклад, підозри у тортурах чи у вбивстві, як у справі Сенцова або Панова, то винних вже можна оголошувати в міжнародний розшук. Якщо Україна їх оголосить в Інтерпол, то Росія, по-перше, відмовиться видавати воєнкомів і керівництво Генерального штабу. Але в разі порушення справи в Міжнародному кримінальному суді рух їх буде, м’яко кажучи, дуже обмежений. Зрозуміло, поки Путін – президент, його ніхто затримувати і заарештовувати не буде, тому що в нього є свій статус, але в разі раптової зміни ситуації (Путін теж не вічний) він буде, як мінімум, невиїзний з Росії.
Валентина Самар: Ваші поради молодим людям в Криму, яких призивають до армії, а вони не хочуть йти, але дуже бояться, що будуть притягнені до кримінальної відповідальності, до великих штрафів, до переслідування і так далі?
Олександр Сєдов: Перша порада молодим людям – намагатися не отримувати паспорт Російської Федерації, який видають на окупованій території. По-перше, його не визнає ніхто, крім РФ, по-друге, перебувати на окупованій території можна і з українським паспортом. Так, будуть певні обмеження в правах, наприклад, не буде можливості брати участь у виборах, але вибори на окупованій території все одно є незаконними, тому це не така вже й велика проблема.
Якщо вже є документи, видані РФ, тоді не потрібно ставати на облік.
Це не кримінальний злочин, а адміністративний з порівняно невеликим штрафом, і переслідування практично не ведеться. За тією інформацією, яка є в так званих «судах» Криму, жодної справи через не постановку на військовий облік не порушено. Вони могли, звичайно, не публікувати, тому що частину справ вони приховують, але там штраф настільки незначний, що ніхто не хоче возитися з цією справою.
Якщо ви все ж стали на військовий облік, бо Росія тисне – потрібна довідка з військкомату, щоб влаштуватися на роботу, то з обліку можна знятися. І не обов’язково йти у військкомат, можна просто віддалено написати лист із повідомленням: у зв’язку зі зміною місця проживання, прошу мене зняти з обліку. Не обов’язково вказувати, де ви будете ставати на облік надалі. Тобто в зв’язку з переїздом, наприклад, до Києва.
Валентина Самар: А якщо він не переїжджає?
Олександр Сєдов: Тоді виникає питання не постановки на облік. Дуже важко довести, що це робиться з метою ухилення від військової служби – можна сказати, що він забув стати на облік, коли повернувся з території України. Відповідно, залучити його до кримінальної відповідальності буде важко.
Також є варіант йти на альтернативну цивільну службу.
Валентина Самар: Вже є такі люди, які туди пішли?
Олександр Сєдов: Дуже мало. Фактично, це не складно, достатньо заявити воєнкому під час комісії, що мої переконання не дозволяють мені тримати в руках зброю. Але воєнкоми, звичайно, намагаються скоротити кількість людей, які йдуть на альтернативну службу, і починають вимагати довідку. Був реальний факт, коли Бахчисарайський воєнком зажадав доказів від свідка Єгови про те, що він змінив свою релігію. Або це інші документи від сусідів, родичів або релігійної організації про те, що дійсно є такі переконання. Це незаконно, тому що, згідно з нормами РФ, які поширюються і на окуповану територію, достатньо заявити. Чимось їх доводити необов’язково, тому будь-які інші вимоги від воєнкома незаконні. Плюс цього в тому, що ви не будете служити в армії країни-окупанта, мінус в тому, що служба така триває не рік, а два роки. Але проходження служби в більш комфортних умовах.
Валентина Самар: Ви можете розповісти якісь історії, які показують, що ці поради реально працюють?
Олександр Сєдов: Є ще метод, який реально працює – це виїзд з окупованої території. Але це все легальні способи. Найпростіший спосіб – нелегальний, тобто заплатити хабар воєнкомові, і цим питання вирішується.
Валентина Самар: Ну, це злочин. А що, беруть?
Олександр Сєдов: Судячи з того, що люди неофіційно повідомляють про те, що вони дають, значить хтось бере.
Валентина Самар: І скільки беруть?
Олександр Сєдов: Не знаю. Але з того, що нам кажуть – люди виїжджають, залишають окуповану територію.
Валентина Самар: Але перед тим, як виїхати, треба подати заяву про зміну місця проживання, щоб його не оголошували в розшук?
Олександр Сєдов: Так. В принципі, поки він не оголошений в розшук, він може спокійно залишити окуповану територію, і затримувати його немає жодних підстав. Це важко буде зробити тільки після отримання повістки з військкомату. Тобто, це бажано зробити до початку призовної кампанії.
Валентина Самар: Тобто, заздалегідь написати листа і дійсно виїхати, чи необов’язково все-таки?
Олександр Сєдов: Бажано перетнути, бо у місцевих «правоохоронців» буде привід сказати, що це був умисел на ухилення. А так можна сказати, що я виїхав, повернувся, але забув стати на облік.
Валентина Самар: Ви продовжуєте збір матеріалів для передачі до Міжнародного кримінального суду. Що саме вам потрібно для того, щоб цю інформацію поповнювати?
Олександр Сєдов: Як будь-який злочин і звинувачення, це вимагає доказів, тобто в даному випадку нас цікавлять свідки, які безпосередньо отримували повістки, які виїхали, постраждали від призову. Багато хто боїться говорити, тому що вони вважають, що якщо людина служила в армії країни-окупанта, то він злочинець і його чекає кримінальне переслідування в Україні. Це неправда, тому що ця людина – жертва, тому що їх змушують там служити.
Нас цікавить будь-яка інформація про факти призову, про проходження служби – порядок, військові квитки, тобто все, що може служити доказом, що Росія дійсно проводить призов на окупованій території.
